Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Обробка результатів

Хід роботи

Одним з етапів підготовки заповнювачів є його просіювання для розділення на фракції та виключення сторонніх включень.

Для проведення випробувань використовують різні види піску: звичайний пісок, пісок з відсівів подрібнення та збагачений пісок. Попередньо проводять візуальний огляд піску. Пісок всіх видів не повинен вміщувати сторонні домішки, що засмічують його – деревину, каміння, шматки металу, глину у вигляді грудок та глиб.

Для того щоб провести просіювання спочатку відбирають пробу рядового піску масою 2 кг. Пісок висушують до постійної маси в сушильній шафі за температури (105±5) °С. Далі наважку піску просіюють крізь сита №10, №5, №0, 16. Визначають у відсотках, яка кількість зерен розміром більше 10 мм – за залишком на ситі №10, від 10 до 5 мм – за залишком на ситі №5, менше 0, 16 мм – за залишком на дні. Далі таку ж операцію проводять з наважкою піску з відсівів подрібнення та для збагаченого піску.

 

Обробка результатів

Дані, отримані в ході лабораторної роботи заносять до таблиці виду:

Вид піску Кількість зерен розміром більше 10 мм, % Кількість зерен розміром від 5 до 10 мм, % Кількість зерен розміром менше 0, 16 мм, %

Кількість зерен розміром більше 10 мм:

, %

де m1– маса піску, яка залишилася на ситі №10 після просіювання, г;

m – початкова маса наважки піску, г.

Кількість зерен розміром менше 10 мм і більше 5 мм:

, %

де m2–маса піску, яка залишилася на ситі №5 після просіювання, г;

m – початкова маса наважки піску, г.

Кількість зерен розміром менше 0, 16 мм:

     
 
 
 

               
 

, %

де m3 – маса піску, яка залишилася на дні після просіювання, г;

m – початкова маса наважки піску, г.

Отримані дані порівнюють з нормативними:

Вид піску Вміст зерен розміром більше 10 мм, % за масою Вміст зерен розміром від 5 до 10 мм, % за масою Вміст зерен, що проходять крізь сито №016, % за масою
Рядовий пісок 0, 5    
Пісок з відсівів подрібнення 0, 5    
Пісок з відсівів подрібнення 0, 5    

Примітка. У дуже дрібних пісках вміст зерен, що проходить крізь сито N 016, дозволяється до 20% за масою.

 

На підставі отриманих даних роблять висновок, вказавши у ньому чи відповідають випробувані піски нормативним вимогам та можливість їх застосування на виробництві. Результати обробки лабораторної роботи разом з висновками оформлюються окремо та здаються викладачу.

Контрольні питання:

1. Яка назва та мета лабораторної роботи?

2. Які етапи включає в себе процес підготовки

заповнювачів?

3. Як проводиться просіювання заповнювачів?

 

 

Лабораторна робота № 3

«Підготовка в’яжучої речовини»

 

Тривалість – 4 год.

 
Мета роботи – за допомогою необхідних приладів засвоїти методику підготовки в’яжучої речовини на прикладі додаткового помелу цементу. Прилади, обладнання та матеріали – сушильна шафа; сито №008; прилад для помелу цементу; гідравлічний прес; металеві пластинки; цемент.   Хід роботи Одним із видів підготовки в’яжучих речовин, зокрема цементу, є його додатковий помел. Цей метод називається «активація цементу». Він застосовується для збільшення питомої поверхні цементу, що підвищує його активність та прискорює твердіння. Для того щоб це перевірити, спочатку відбирають наважку цементу масою 500 гр. Його здрібнюють у спеціальному приладі. Далі з цього цементу, а також 1500 гр. піску готують цементно-піщаний розчин з В/Ц – 0, 45. Для цього цемент та пісок засипають у чашу змішувача та перемішують протягом 2 хв., потім в центрі сухої суміші роблять лунку і вливають в неї воду та знову перемішують. Потім отриманим розчином заповнюють форми (рис. 1) і формують зразки. Отримані зразки маркують та відправляють на зберігання для твердіння Рис. 1 Металева форма для виготовлення зразків-балочок з насадкою 1 – заживний гвинт; 2 – піддон; 3 – поперечні стінки; 4 – поздовжні стінки.   Потім беруть 500 гр. неактивованого цементу та 1500 гр. піску і готують цементно-піщаний розчин з таким же В/Ц, як і в попередньому складі. З цього розчину також формують зразки за допомогою форм з розмірами 40 х 40 х 160 мм і також маркують й відправляють на зберігання. Після того, як пройде визначений термін твердіння та набирання міцності обидва види зразків випробовують на стиск за допомогою гідравлічного пресу. Для цього зразок розміщують між двома металевими пластинками так, щоб бокові грані примикали до поверхні пластинок. Площа поверхні пластинок складає S=25 см2. Зразок-балочку разом із пластинками розташовують по центру опорної плити гідравлічного пресу. Середня швидкість збільшення навантаження при випробуванні повинна бути (2, 4 ±0, 2) кН/с. Отримане значення руйнівного навантаження занотовують. Випробування проводять для всіх зразків. Обробка результатів Дані, отримані в ході лабораторної роботи по випробуванню зразків на неактивованому цементі заносять до таблиці виду:
 
   
 
 
 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Права и обязанности сторон. О совместной деятельности при прохождении практики студентами
Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал