Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Зміст теми
|
|
Період новонародженості (або неонатальний період) починається з моменту народження дитини і перерізки пуповини та триває 28 повних діб.
Цей період характеризується рядом морфологічних, функціональних і біохімічних змін, що виникають у зв’язку з переходом від внутрішньоутробного до позаутробного життя.
Найбільш інтенсивна динаміка адаптивних реакцій організму спостерігається у перші 7 діб життя дитини, цей період називається раннім неонатальним, а з 8-го до 28 дня триває пізній неонатальний період.
За терміном гестаційного віку (визначається від першого дня останнього нормального менструального циклу та виражається у повних тижнях), новонароджених поділяють на 3 групи:
1. Доношені новонароджені – діти, гестаційний вік яких знаходиться в межах від 37 повних тижнів до 42 повних тижнів.
2. Недоношені новонароджені – діти, яки народились у термін вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні.
3. Переношені новонароджені – діти, гестаційний вік яких більше ніж 42 повні тижні.
Зрілість новонародженого визначається за сукупністю морфологічних та функціональних показників по відношенню до його гестаційного віку. Морфологічну зрілість визначають за комплексом низки ознак, функціональну – за здатністю підтримувати постійну температуру тіла, наявністю смоктального і ковтального рефлексів, нормального м’язового тонусу, достатньої рухової активності, емоційних реакцій, добре виражених фізіологічних рефлексів, за відсутністю зригувань, ціанозу, приступів апное.
Для оцінки гестаційного віку дитини використовують нову шкалу Баллард, яка базується на врахуванні сумарної оцінки показників нервово-м’язевої і фізичної зрілості (таблиця 1).
Оцінка показників нервово-м’язевої зрілості:
1. Поза новонародженого.
Спостереження проводять, коли дитина перебуває в стані спокою і лежить на спині.
Оцінка 0 балів – верхні і ніжні кінцівки розігнуті.
Оцінка 1 бал – початкове згинання нижніх кінцівок у кульшових і колінних суглобах, верхні кінцівки – розігнуті.
Оцінка 2 бали – сильніше згинання нижніх кінцівок, верхні кінцівки – розігнуті.
Оцінка 3 бали – верхні кінцівки злегка зігнуті, нижні кінцівки – зігнуті і розведені.
Оцінка 4 бали – повне згинання верхніх і нижніх кінцівок.
2. Квадратне вікно.
Кисть новонародженого, затиснуту між великим і вказівним пальцями лікаря, згинають у напрямку до передпліччя.
3.Реакція рук.
Дитина лежить на спині. Верхні кінцівки згинають у ліктьовому суглобі й утримують в такому положенні протягом 5 секунд, а потім повністю розгинають шляхом потягування за кисті і різко відпускають і проводять оцінку.
Оцінка 0 балів – верхні кінцівки залишаються розігнутими чи мають місце лише їх мимовільні рухи.
Оцінка 2 бали – якщо кут в ліктьовому суглобі становить 100-180о.
Оцінка 3 бали – якщо кут в ліктьовому суглобі становить 90-100о.
Оцінка 4 бали - якщо кут в ліктьовому суглобі становить 90о.
4. Підколінний кут.
Дитина лежить на спині, таз притиснутий до поверхні столу, лікар вказівним пальцем лівої руки утримує стегно в колінно-грудному положенні, а великим пальцем підтримує коліна новонародженого. Потім нижню кінцівку розгинають шляхом легкого натискання вказівним пальцем правої руки на задню поверхню надп’ятково-гомілкового суглоба і вимірюють підколінний кут.
5. Симптом комірця (косого руху).
Дитина лежить на спині, верхню кінцівку беруть за кисть і намагаються завести як можна далі за шию над протилежним плечем. Здійсненню цього руху допомагають пересуванням ліктя вздовж тіла.
Оцінка 0 балів – лікоть досягає передньої пахвової лінії.
Оцінка 1 бал – лікоть знаходиться між серединною лінією тіла і протилежною пахвовою лінією.
Оцінка 2 бали – лікоть досягає серединної лінії тіла.
Оцінка 3 бали – лікоть не доходить до серединної лінії тіла.
6. Притягання п’ятки до вуха.
Дитина лежить на спині, стопу притягують як можна ближче до голови без особливих зусиль. Визначають відстань між стопою і головою, а також ступінь розгинання кінцівки в колінному суглобі. Результати оцінюють в балах.
Середня маса тіла при народженні у здорових доношених хлопчиків становить 3500-3600 г, а у дівчаток – 3200-3300 г (при довжині тіла 48-52 см), у 8-10% дітей вона менше ніж 2800 г, а у 20-25% - більше ніж 3500 г і лише у 4-6% - перебільшує 4000г. Народження дітей з масою 5000 г і більше спостерігається рідко – 0, 05-0, 1 % випадків.
Для оцінки фізичного розвитку дитини (маса, зріст, окружність голови) відповідно до терміну гестації застосовують перцентильні таблиці (таблиця 2).
За показниками фізичного розвитку під час народження виділяють наступні групи дітей:
1. Новонароджені з великою масою, яка перевищує відповідні гестаційному віку показники.
2. Новонароджені з нормальним для свого гестаційного віку фізичним розвитком.
3. Новонароджені з низькою масою по відношенню до гестаційного віку.
Після народження в організмі дитини відбувається фізіологічна перебудова з боку всіх основних органів та систем.
Реакції, які відображають процес пристосування (адаптації) до нових умов життя, називають перехідними (граничними, транзиторними). Перехідними їх називають не тільки тому, що вони виникають після переходу від внутрішньоутробного до позаутробного життя, але й тому, що за певних умов, особливо при порушенні режиму догляду за дитиною, можуть легко переходити у патологічні стани.
| Система | Фізіологічні зміни в пологах і ранньому неонатальному періоді | Перехідні стани | Ознаки |
| Центральна нервова система | Підвищення рівню енкефалінів і ендорфінів у плода. Викид катехоламінів під впливом зовнішніх подразників, висхідна рефлекторна аферентація, збудження шийних і тонічних рефлексів | Синдром дитини, яка щойно народилась. Транзиторна неврологічна дисфункція. | Миттєве знерухомлення після народження, після чого з’являється крик з формуванням типової флексорної пози. Протягом перших годин життя можливий нестійкий тремор, ознаки пригнічення ЦНС- зниження м’язевого тонусу, рефлексів Моро, Галанта, опори. |
| Зовнішнє дихання | Активація дихального центру. Заповнення легенів повітрям і створення функціональної залишкової ємності. Видалення фетальної легеневої рідини (30 мл/кг). Розширення легеневих артеріол і зниження судинного опору, збільшення легеневої перфузії. | Транзиторна гіпервентиляція Дихання типу „гасп”. | Хвилинна легенева вентиляція протягом 2-3 діб у 1, 5-2 рази більше ніж у старших дітей. Перший дихальний рух здійснюється за типом „гасп” - із глибоким вдихом і утрудненим видихом, протягом перших 3-х годин життя складає 4-8% всіх дихальних рухів. |
| Кровообіг | Викид еритроцитів із депо у відповідь на гіпоксію під час пологів. Припинення плацентарного кровообігу. Зменшення тиску в легеневій артерії. Збільшення кровообігу в малому колі. Закриття фетальних шунтів(артеріальної протоки, овального отвору між передсердями, венозної протоки). | Транзиторна поліцитемія (еритроцитоз) і гіперволемія. Транзиторний кровообіг (ліво-правий та бідиректораль-ний шунт). Транзиторна гіперфункція і порушення метаболізму міокарда. | Нормальне значення гематокриту в першу добу життя 0, 55- 0, 65, гемоглобіну 200-220 г/л. Середнє значення ОЦК в ранньому неонатальному періоді – 85-90 мл/кг. Ціаноз нижніх кінцівок у перші години життя. Протягом першої години життя відмічається тахікардія, приглушеність тонів серця, транзиторне збільшення розмірів серця. |
| Травлення | Мікробна колонізація, головним джерелом якої є мати (вагінальна мікрофлора, ацидофільна флора, що накопичується перед пологами на шкірі довкола смичків, молоко) відбувається у 3 фази: 1фаза (10-20 год.) – асептична, 2 фаза (3-5 день) – зростаючого інфікування, 3 фаза – трансформації, коли біфідофлора стає основою мікробного пейзажу. | Транзиторний катар кишок. Транзиторний дисбактеріоз. | Первинний кал (меконій) – густа, в’язка маса темно-зеленого кольору. Перехідний кал – негомогенний за консистенцією і кольором, при мікроскопії виявляється слиз, лейкоцити до 30 у полі зору, жирні кислоти. Через 2-4 дні стає гомогенним, жовтим, кількість лейкоцитів знижується. |
| Шкірні покриви | Розширення капілярів у відповідь на подразнення рецепторів шкіри зовнішніми подразниками. Алергоїдна реакція (патохімічна і патофізіологічна стадії), що розвивається під впливом неспецифічних літераторів. | Проста еритема. Фізіологічне лущення. Токсична еритема. | Гіперемія шкіри, яке проявляється з перших годин життя і утримується протягом декількох днів в залежності від зрілості дитини. На зміну еритемі приходить висівкоподібне злущення частіше на животі і грудях. Невеликі щільні папули білуватого кольору, які оточені червоним вінчиком, розташовані навколо суглобів, на сідницях, грудях (3-5 день) |
| Обмін речовин | Катаболічна спрямованість обміну речовин протягом перших 3 діб життя, коли енергетичні цінність висмоктаного молока не покриває навіть потреби основного обміну. Підвищення рівню катехоламінів. Зменшення матково-плацентарного кровообігу під час пологів. Підвищена тепловіддача зумовлена втричі більшими питомими величинами поверхні тіла на 1 кг маси тіла, вдвічі більшими величинами хвилинного об’єму дихання на 1 кг маси тіла. Знижена здатність тепловіддачі під час перегрівання або теплопродукції під час переохолодження. | Активований гліколіз, глікогеноліз, ліполіз і глюконеогенез. Транзиторна гіпоглікемія. Транзиторний ацидоз. Транзиторна втрата початкової маси тіла. Транзиторне порушення теплового балансу (гіпотермія, гіпертермія). | Вміст кетонових тіл в пуповинній крові – 0, 46 ммоль/л, на 4-й день – 2, 34 ммоль/л, а на 10-14 день – 0, 136 ммоль/л. Зниження рівню глюкози протягом перших годин життя (мінімальний рівень – 2, 8 ммоль/л). Ацидоз щойно після народження (рН близько 7, 27), як правило, метаболічний з величиною ВЕ близько -10 ммоль/л. Лише у незначної кількості дітей він є змішаним – метаболічно-респіраторним. Нормалізація активної реакції крові відбувається у другий половині першої доби життя. Починається з 2-ї доби життя, сягаючи максимуму на 3-4 день, складає 3-10%(1 ступінь – менше ніж 6%, 2 ступінь -6-10%. 3 ступінь втрати маси, патологічна, – більше ніж 10%), відновлення відбувається до 6-8 дня. Гіпотермія спостерігається у перший половині першої доби життя. Гіпертермія може виникати на 3-5 день життя, дитина стає неспокійною, відзначається сухість слизових оболонок. |
| Гемопоез | Зміна синтезу гемоглобіну з фетального на дорослий тип у зв’язку з підвищенням напруги кисню в крові. Зменшення синтезу еритропоетину. Активація лімфоцитопоезу у зв’язку з активацією імунітету. | Підвищений еритродіерез та еритропоез. Транзиторна гіпербілірубін-емія. | Нормальна концентрація білірубіну пуповидної крові: 26-34 мкмоль/л.В перші дні життя збільшується зі швидкістю 1, 7-2, 6 мкмоль/л/год, сягаючи на 3-5 день в середньому 103-107 (максимально до171) мкмоль/л, за рахунок непрямого. З’являється жовтяниця на 2-3 добу життя, зростає до 4-5 доби, зникає до 10-14 доби. |
| Органи сечовиділення | Підвищена концентрація антидіуретичного гормону, реніну та альдостерону. Підвищена проникність клубочків, канальців. Розпад лейкоцитів, із нуклеїнових кислот ядер яких утворюється багато пуринових та піримідинових речовин, кінцевим етапом метаболізму яких є сечова кислота. | Транзиторна олігурія . Протеїнурія. Сечокислий інфаркт. | Рання неонатальна олігурія спостерігається протягом перших 3 діб життя. В 1-й тиждень життя у новонародженого виділяється сечі в середньому 6-8 мл/кг/добу. „Інфарктна” сеча, яка спостерігається в 1-й тиждень життя у 50% новонароджених, має жовто-цегляний колір, каламутна, залишає на пелюшці пляму такого ж кольору. |
Таким чином, адаптація до умов позаутробного життя охоплює всі функціональні системи організму новонародженого. Виділяють 2 періоди напруження пристосувальних реакцій: перші 30 хв життя – гостра респіраторно-гемодинамічна адаптація, 2-4-й день – метаболічна адаптація у зв’язку з переходом дитини на анаболічний тип обміну речовин, лактотрофний тип харчування. Період новонародженості закінчується зникненням перехідних (транзиторних, адаптивних) станів.
ДОГЛЯД ЗА НОВОНАРОДЖЕНИМ У ПОЛОГОВІЙ ЗАЛІ
ü Відразу після народження дитини (до перетинання пуповини) акушерка обсушує тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками. Залишки родової змазки не видаляються.
ü Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину і перекладає дитину на груди матері. Такий тісний контакт зміцнює “біологічний зв’язок” між матір’ю та дитиною, збуджує материнську турботу, стимулує лактацію, сприяє скороченню матки і відділенню плаценти в третьому періоді пологів за рахунок секреції пролактину в передній долі гіпофіза і окситоцину – в задній.
ü За появи пошукового і смоктального рефлексу акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.
ü Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксілярній ділянці.
ü Після проведення контакту матері і дитини „очі в очі” (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0, 5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі.
ü Контакт “шкіра-до-шкіри” проводиться не менше 2 годин у пологовій залі за умови задовільного стану матері і дитини.
ü Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування, після чого проводиться первинний лікарський огляд і акушерка одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг.
ü Дитина, разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.
ü Десять кроків теплового ланцюжка:
- Тепла пологова кімната (операційна). Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28 С.
- Негайне обсушування дитини відразу після народження підігрітими пелюшками.
- Контакт „шкіра-до-шкіри” не менше 2 годин.
- Грудне вигодовування починати протягом першої години після народження.
- Зважування та антропометрію проводити після контакту „шкіра-до-шкіри”. Перше купання доцільно здійснювати вдома.
- Правильно одягнути дитину, використовуючи теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки і накрити теплою ковдрою.
- Цілодобове спільне перебування матері і дитини.
- Транспортування в теплих умовах, разом з матір’ю.
- Реанімація в теплих умовах.
- Підвищення рівня підготовки та знань.