Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Зміст теми
Період новонародженості (або неонатальний період) починається з моменту народження дитини і перерізки пуповини та триває 28 повних діб. Цей період характеризується рядом морфологічних, функціональних і біохімічних змін, що виникають у зв’язку з переходом від внутрішньоутробного до позаутробного життя. Найбільш інтенсивна динаміка адаптивних реакцій організму спостерігається у перші 7 діб життя дитини, цей період називається раннім неонатальним, а з 8-го до 28 дня триває пізній неонатальний період.
За терміном гестаційного віку (визначається від першого дня останнього нормального менструального циклу та виражається у повних тижнях), новонароджених поділяють на 3 групи: 1. Доношені новонароджені – діти, гестаційний вік яких знаходиться в межах від 37 повних тижнів до 42 повних тижнів. 2. Недоношені новонароджені – діти, яки народились у термін вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні. 3. Переношені новонароджені – діти, гестаційний вік яких більше ніж 42 повні тижні. Зрілість новонародженого визначається за сукупністю морфологічних та функціональних показників по відношенню до його гестаційного віку. Морфологічну зрілість визначають за комплексом низки ознак, функціональну – за здатністю підтримувати постійну температуру тіла, наявністю смоктального і ковтального рефлексів, нормального м’язового тонусу, достатньої рухової активності, емоційних реакцій, добре виражених фізіологічних рефлексів, за відсутністю зригувань, ціанозу, приступів апное. Для оцінки гестаційного віку дитини використовують нову шкалу Баллард, яка базується на врахуванні сумарної оцінки показників нервово-м’язевої і фізичної зрілості (таблиця 1). Оцінка показників нервово-м’язевої зрілості: 1. Поза новонародженого. Спостереження проводять, коли дитина перебуває в стані спокою і лежить на спині. Оцінка 0 балів – верхні і ніжні кінцівки розігнуті. Оцінка 1 бал – початкове згинання нижніх кінцівок у кульшових і колінних суглобах, верхні кінцівки – розігнуті. Оцінка 2 бали – сильніше згинання нижніх кінцівок, верхні кінцівки – розігнуті. Оцінка 3 бали – верхні кінцівки злегка зігнуті, нижні кінцівки – зігнуті і розведені. Оцінка 4 бали – повне згинання верхніх і нижніх кінцівок. 2. Квадратне вікно. Кисть новонародженого, затиснуту між великим і вказівним пальцями лікаря, згинають у напрямку до передпліччя. 3.Реакція рук. Дитина лежить на спині. Верхні кінцівки згинають у ліктьовому суглобі й утримують в такому положенні протягом 5 секунд, а потім повністю розгинають шляхом потягування за кисті і різко відпускають і проводять оцінку. Оцінка 0 балів – верхні кінцівки залишаються розігнутими чи мають місце лише їх мимовільні рухи. Оцінка 2 бали – якщо кут в ліктьовому суглобі становить 100-180о. Оцінка 3 бали – якщо кут в ліктьовому суглобі становить 90-100о. Оцінка 4 бали - якщо кут в ліктьовому суглобі становить 90о. 4. Підколінний кут. Дитина лежить на спині, таз притиснутий до поверхні столу, лікар вказівним пальцем лівої руки утримує стегно в колінно-грудному положенні, а великим пальцем підтримує коліна новонародженого. Потім нижню кінцівку розгинають шляхом легкого натискання вказівним пальцем правої руки на задню поверхню надп’ятково-гомілкового суглоба і вимірюють підколінний кут. 5. Симптом комірця (косого руху). Дитина лежить на спині, верхню кінцівку беруть за кисть і намагаються завести як можна далі за шию над протилежним плечем. Здійсненню цього руху допомагають пересуванням ліктя вздовж тіла. Оцінка 0 балів – лікоть досягає передньої пахвової лінії. Оцінка 1 бал – лікоть знаходиться між серединною лінією тіла і протилежною пахвовою лінією. Оцінка 2 бали – лікоть досягає серединної лінії тіла. Оцінка 3 бали – лікоть не доходить до серединної лінії тіла. 6. Притягання п’ятки до вуха. Дитина лежить на спині, стопу притягують як можна ближче до голови без особливих зусиль. Визначають відстань між стопою і головою, а також ступінь розгинання кінцівки в колінному суглобі. Результати оцінюють в балах.
Середня маса тіла при народженні у здорових доношених хлопчиків становить 3500-3600 г, а у дівчаток – 3200-3300 г (при довжині тіла 48-52 см), у 8-10% дітей вона менше ніж 2800 г, а у 20-25% - більше ніж 3500 г і лише у 4-6% - перебільшує 4000г. Народження дітей з масою 5000 г і більше спостерігається рідко – 0, 05-0, 1 % випадків. Для оцінки фізичного розвитку дитини (маса, зріст, окружність голови) відповідно до терміну гестації застосовують перцентильні таблиці (таблиця 2).
За показниками фізичного розвитку під час народження виділяють наступні групи дітей: 1. Новонароджені з великою масою, яка перевищує відповідні гестаційному віку показники. 2. Новонароджені з нормальним для свого гестаційного віку фізичним розвитком. 3. Новонароджені з низькою масою по відношенню до гестаційного віку.
Після народження в організмі дитини відбувається фізіологічна перебудова з боку всіх основних органів та систем. Реакції, які відображають процес пристосування (адаптації) до нових умов життя, називають перехідними (граничними, транзиторними). Перехідними їх називають не тільки тому, що вони виникають після переходу від внутрішньоутробного до позаутробного життя, але й тому, що за певних умов, особливо при порушенні режиму догляду за дитиною, можуть легко переходити у патологічні стани.
Таким чином, адаптація до умов позаутробного життя охоплює всі функціональні системи організму новонародженого. Виділяють 2 періоди напруження пристосувальних реакцій: перші 30 хв життя – гостра респіраторно-гемодинамічна адаптація, 2-4-й день – метаболічна адаптація у зв’язку з переходом дитини на анаболічний тип обміну речовин, лактотрофний тип харчування. Період новонародженості закінчується зникненням перехідних (транзиторних, адаптивних) станів.
ДОГЛЯД ЗА НОВОНАРОДЖЕНИМ У ПОЛОГОВІЙ ЗАЛІ
ü Відразу після народження дитини (до перетинання пуповини) акушерка обсушує тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками. Залишки родової змазки не видаляються. ü Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину і перекладає дитину на груди матері. Такий тісний контакт зміцнює “біологічний зв’язок” між матір’ю та дитиною, збуджує материнську турботу, стимулує лактацію, сприяє скороченню матки і відділенню плаценти в третьому періоді пологів за рахунок секреції пролактину в передній долі гіпофіза і окситоцину – в задній. ü За появи пошукового і смоктального рефлексу акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. ü Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксілярній ділянці. ü Після проведення контакту матері і дитини „очі в очі” (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0, 5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі. ü Контакт “шкіра-до-шкіри” проводиться не менше 2 годин у пологовій залі за умови задовільного стану матері і дитини. ü Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування, після чого проводиться первинний лікарський огляд і акушерка одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг. ü Дитина, разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка. ü Десять кроків теплового ланцюжка:
|