Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків

Відповідно до ст. 71 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З цього положення випливає, що підстави для зупинення процесуальних строків

Зупинення процесуальних строків настає у зв’язку із зупиненням провадження у справі (статті 221, 222 ЦПК). Отже, підстави для зупинення процесуальних строків ті ж самі, що і для зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі оформлюється ухвалою суду, але зупинення процесуального строку починається не з дня ухвалення такої ухвали, а з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується (ст.88 ЦПК). Таким чином, час, на який було зупинено провадження в справі чи виконання судового рішення, не входить до процесуального строку.

Продовження процесуальних строків можливе в тому разі, коли у призначені судом строки (ч.1 ст.89 ЦПК) виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації. Наприклад, суддя запропонував позивачеві додати до позовної заяви копію матеріально-правового договору, який підтверджує наявність між сторонами спірних правовідносин, визначивши строк для її подачі. Але позивач раптово захворів і у визначений строк документ не подав, в зв’язку з чим він може подати заяву, щоб суд продовжив строк на його подачу.

Видом продовження процесуальних строків є допущена судом відстрочка виконання рішення. Суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій і коли зазначені дії можуть бути виконані тільки останнім, встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане (ст.207 ЦПК), а також може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання (ст.204 ЦПК).

Продовження процесуальних строків можливе на заяву сторони або іншої особи, яка бере участь у справі (ч.1 ст.89 ЦПК), а також інших осіб, які зобов’язуються судом виконати певні дії у встановлений ним процесуальний строк (подати письмові або речові докази, інформацію про наявність майна боржника тощо).

Поновлення процесуальних строків допускається тільки тих, які встановлені законом в разі пропуску їх з причин, визнаних судом поважними. Так, ст.321 ЦПК передбачено тримісячний процесуальний строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Якщо такий строк був пропущений з поважних причин суб’єктом касаційного оскарження, то на його заяву цей строк може бути судом поновлений (ч.2 ст.321 ЦПК). Строки, встановлені законом, не можуть продовжуватися.

Право на порушення питання перед судом про поновлення процесуальних строків мають сторони й інші особи, які беруть участь у справі (ч.2 ст.89 ЦПК), які пропустили процесуальний строк, встановлений законом для вчинення конкретної процесуальної дії. Для реалізації цього права вони подають письмову заяву за підсудністю — до того суду, в якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Одночасно із заявою про поновлення строку належить провести ту дію або подати той документ, щодо якого порушено питання (подати касаційну скаргу та ін.). Заява розглядається в судовому засіданні, на яке викликаються сторони, і повідомляються інші особи, які беруть участь у справі, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню судом заяви про поновлення процесуального строку. Відповідь суду на заяву про поновлення процесуального строку дається в ухвалі, якою цей строк або поновлюється або в його поновленні відмовляється. Висновки суду про це мають бути аргументованими з посиланням на досліджені в судовому засіданні докази. На ухвалу судді (суду) про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу, внесено апеляційне подання прокурором (п.2 ст.291 ЦПК). Ухвала, якою поновлюється процесуальний строк, не підлягає оскарженню (ч.5 ст.89 ЦПК).

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняття цивільні процесуальні строки?

2. Проаналізуйте класифікацію процесуальних строків за способом визначення.

3. Назвіть види строків у цивільному процесі.

4. Як визначаються процесуальні строки?

5. В яких випадках процесуальний строк не вважається пропущеним?

6. Назвіть підстави для продовження процесуальних строків.

7. Охарактеризуйте поновлення процесуальних строків.

8. Визначить основні правила обчислення строків у цивільному процесуальному праві.

Рекомендована література:

1. Андрійчук О. Зупинення, поновлення та продовження цивільних процесуальних строків / О. Андрійчук // Вісник прокуратури. – 2009. – № 4. – С. 93-102.

2. Андрійчук О. Суть та значення строків у цивільному процесуальному праві України / О. Андрійчук // Вісник прокуратури. – 2007. – № 7. – С. 103-108.

3. Андрійчук О. В. Процесуальні строки у цивільному процесі України: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Оксана Василівна Андрійчук. – К., 2009. – 19 с.

4. Лічман Л. Г. Підвищення ефективності правозастосування в контексті строків розгляду цивільних справ / Л. Г. Лічман // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 3. – С. 43-48.

5. Рожнов О. Строки у цивільному судочинстві / О. Рожнов // Судоустрій та судочинство в Україні. – 2007. – № 2. – С. 54-60.

6. Турчин-Кукаріна І. Розгляд цивільної справи у розумні строки як сфера реалізації дискреційних повноважень судді / І. Турчин-Кукаріна // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 4. – С. 92-95. – Бібліогр.: 6 назв.

7. Шовкова О.В. Позова давність як різновид цивільно-правових строків: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Олена Вікторівна Шовкова. – Харків, 2008. – 20 с.