Основні господарські операції з обліку інших інвестицій пов’язаним сторонам та інвестицій непов’язаним сторонам

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття «номінальна вартість»?

2. Що таке емісійна вартість?

3. Що таке курсова (ринкова) вартість?

4. Перерахуйте умови, за яких фінансові інвестиції визнаються активом.

5. Як оцінюються інвестиції при придбанні?

6. Як оцінюються інвестиції на дату балансу?

7. У чому сутність методу участі в капіталі?

8. Які методи оцінки цінних паперів використовують при їх вибутті (продажу, обміну)?

9. Назвіть методи оцінки цінних паперів, які застосовуються при складанні звітності?

10. За якими видами вкладень ведеться аналітичний облік фінансових інвестицій?

11. На підставі якого договору проводиться в обліку оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у результаті внеску засновників до статутного капіталу?

12. Від чого залежить облік переоцінки фінансових інвестицій?

13. Назвіть основні вимоги, які встановлюються при інвентаризації цінних паперів.

14. Розкрийте суть методу оцінки фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю.

Тема 8.. Облік сировини і матеріалів

План

1. Визнання та класифікація запасів.

2. Оцінка запасів при їх надходженні

3. Оцінка запасів на дату балансу

4. Методи оцінки вибуття запасів

Література до теми [ 11, 15, 18]

1.Визначення та класифікація запасів

У процесі виробництва продукції предметами праці виступають сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби та інші види виробничих запасів, які при цьому повністю використовуються і переносять свою вартість на собівартість готової продукції.

Інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інші матеріальні цінності, що використовуються підприємством не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він триває більше одного року) як засоби виробництва, відносять до малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП).

Втрата часу через відсутність якогось виду виробничих запасів та МШП вважається неприпустимою. Тому для забезпечення безперебійної роботи виробничого підприємства на складах та у виробничих цехах завжди повинні знаходитись запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. Для цього в системі бухгалтерського обліку формується інформація, необхідна для прийняття рішень щодо часу і розміру закупівель.

Крім виробничих запасів та МШП до запасів підприємства відносять:

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

• поточні біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців;

• сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства після її первісного визнання.

Основні засади бухгалтерського обліку запасів визначено у П(С)БО 9 “Запаси”.

Згідно із П(С)БО 9 запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Організовуючи облік запасів, необхідно забезпечити:

- правильне та своєчасне оформлення первинних документів, призначених для відображення руху запасів підприємства (надходження, вибуття, переміщення всередині підприємства);

- ефективність контролю за їх збереженням та використанням;

- дотримання нормативів запасів на складах, що необхідно для організації безперебійного виробничого процесу.

У бухгалтерському обліку запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням таких активів, та їх вартість може бути достовірно визначена.

При невідповідності цим умовам запаси потрібно вилучати з числа активів, списуючи їх вартість на витрати періоду. Наприклад, якщо після намокання борошно стало непридатним для випікання хліба, то дані втрати від псування слід списати на витрати того періоду, коли було зіпсовано борошно.

Узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів ведеться на рахунках класу 2 “Запаси”:

20 “Виробничі запаси”;

21 “Поточні біологічні активи”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

23 “Виробництво”;

24 “Брак у виробництві”;

25 “Напівфабрикати”;

26 “Готова продукція”;

27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”;

28 “Товари”.

За дебетом цих рахунків відображається збільшення балансової вартості запасів внаслідок їх надходження, за кредитом - зменшення вартості запасів внаслідок їх вибуття або уцінки.

Залишок на рахунку 23 “Виробництво” показує обсяг (собівартість) продукції, котра ще не пройшла усі стадії обробки, складання тощо та не готова для реалізації покупцям.

Готовою вважається продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Випуск готової продукції є кінцевою метою виробничих підрозділів підприємства. На рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження та вибуття продукції за фактичною виробничою собівартістю зі складу підприємства. В аналітичному обліку готову продукцію відображають за її видами.

Облік запасів ведеться у натуральному та грошовому вимірниках.

В бухгалтерському обліку операції, пов’язані із рухом запасів та відображенням їх вартості у балансі поділяють на 3 види:

1) надходження запасів;

2) переоцінка запасів;

3) вибуття запасів.

3. Оцінка запасів при їх надходженні.

Надходження запасів відбувається такими шляхами:

1) придбання за плату;

2) в результаті виготовлення власними силами;

3) як внесок у статутний фонд;

4) безоплатне одержання від інших юридичних чи фізичних осіб;

5) внаслідок обміну.

Запаси, які надходять на підприємство, супроводжуються накладними-вимогами (форма № М-11), накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма № М-20), товарно- транспортними накладними (форма № 1-ТН), рахунками, рахунками- фактурами, актами закупівлі запасів та іншими первинними документами.

Придбання запасів за плату. Придбані (отримані) або виго­товлені власними силами запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються постачальнику за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельних витрат (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків);

- інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- фінансові витрати (за винятком тих, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31 “Фінансові витрати”);

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Приклад 8.1. ПП “Альба” придбало 2 000 м полотна вартістю 28 800 грн. (в т.ч. ПДВ). Послуги транспортної організації за перевезення матеріалу від складу продавця до складу підприємства склали 108 грн. (в т.ч. ПДВ). Витрати на оплату праці за розвантажувальні роботи становлять 22 грн., сума нарахувань на заробітну плату - 8 грн.

Первісна вартість полотна розраховується:

28 800-4 800+108-18+22+8=24 120 (грн.)

У бухгалтерському обліку операції, пов’язані із придбанням полотна, слід відобразити:

1. Одержано від постачальника полотно Дт 201 “Сировина та матеріали” - 24 000

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 24 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - 4 800

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 4 800

2. Відображено транспортні витрати Дт 201 “Сировина та матеріали” - 90

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 90 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - 18

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 18

3. Нараховано заробітну плату робітникам за розвантаження полотна Дт 201 “Сировина та матеріали” - 22

Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою” - 22

4. Здійснено нарахування на заробітну плату Дт 201 “Сировина та матеріали” - 8

Кт 65 “Розрахунки за страхуванням” - 8

У цьому прикладі досить легко віднести транспортні витрати на собівартість полотна. Коли ж придбано кілька видів матеріальних цінностей, завдання ускладнюється.

Приклад 8.2. ПП “Тайстра” придбало матеріали у підприємства, яке не є платником ПДВ: матеріал А - 100 шт. за ціною 5 грн./шт.;

матеріал В — 300 шт. за ціною 10 грн./шт.; матеріал С — 400 шт. за ціною 4 грн./шт.

Загальна сума транспортних витрат становить 255 грн. (без ПДВ).

Виникло питання: яким чином суму транспортних витрат віднести до собівартості придбаних матеріалів?

На практиці, як правило, застосовують дві бази розподілу транспортно-заготівельних витрат:

1) ціна придбання;

2) вага придбаних запасів.

Звичайно, можна застосувати іншу базу розподілу, якщо це дозволить достовірніше оцінити собівартість запасів.

У нашому прикладі зручно використовувати перший метод розподілу, оскільки вага кожного виду матеріалів невідома.

Загальна собівартість придбаних матеріалів без транспортно- заготівельних витрат визначається: матеріал А: 100 шт. х 5 грн. = 500 грн. матеріал В: 300 шт. х 10 грн. = 3000 грн. матеріал С: 400 шт. х 4 грн. = 1 600 грн.

Всього: 5 100 грн.

Таким чином, коефіцієнт розподілу визначається:

Собівартість (первісна вартість) придбаних запасів становить: матеріал А - 500 грн.х1, 05=525 грн. матеріал В - 3 000 грн.*1, 05=3 150 грн. матеріал С - 1 600 грн. х1, 05=1 680 грн.

Загальна собівартість придбання матеріалів (включаючи транспортні витрати) дорівнює 5 355 грн. (525 грн.+3 150 грн.+ 1680 грн.).

Для прикладу 8.2 придбання матеріалів в бухгалтерському обліку відображається так само, як для прикладу 8.1 (проводки №1 і №2 без ПДВ). Згідно робочого плану рахунків підприємства, аналітичний облік різних видів матеріалів може вестись на окремих аналітичних рахунках (наприклад, матеріал А - субрахунок 2011 “матеріали А”). В цьому випадку сума транспортно-заготівельних витрат обліковується на цих самих аналітичних рахунках.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) можуть включатися до собівартості придбаних запасів (як у попередніх прикладах) або

відображатись загальною сумою на окремому субрахунку. У другому випадку сума ТЗВ щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, відображається у кореспонденції з тими ж самими рахунками, що і запаси, та визначається за формулою:

ТЗВв = СВ х ВЗв

100%

де ТЗВв - сума транспортно-заготівельних витрат, що відносяться до запасів, які вибули за звітний період;

В3в - вартість запасів, що вибули за звітний період.

СВ - середній відсоток ТЗВ.

Середній відсоток ТЗВ визначається за формулою:

де ТЗВп, ТЗВз - сума транспортно-заготівельних витрат відповідно на початок періоду та за звітний період в цілому;

ЗЗп - залишок запасів на початок періоду;

ПЗз - придбані запаси протягом звітного періоду.

Приклад 8.3. ПП “Тайстра” протягом місяця придбало матеріали на загальну суму 439 200 грн. (в т.ч. ПДВ). Транспортною організацією виставлено рахунок за транспортні перевезення у кінці місяця на суму 4 800 грн. (в т.ч. ПДВ). Протягом місяця у виробництво відпущено матеріали, собівартість яких дорівнює 134 450 грн. Залишки на рахунках 2011 “Матеріали” і 2019 “Транспортно-заготівельні витрати сировини та матеріалів” на початок місяця становили 255 000 грн. і 2 400 грн. відповідно.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається:

До собівартості відпущених у виробництво матеріалів відносяться транспортно-заготівельні витрати на суму 1 344, 5 грн. (134 450 грн^1%); у залишках матеріалів на складі залишилось 5 055, 5 грн.(2 400 грн.+4 000 грн. - 1 344, 5 грн.).

В бухгалтерському обліку операції, пов’язані із придбанням матеріалів, слід відобразити наступним чином:

1. Оприбутковано матеріали Дт 2011 “Матеріали” - 366 000

Кт 631 “Розрахунки із вітчизняними постачальниками” - 366 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - 73 200

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 73 200

2. Відображено суму ТЗВ

Дт 2019 “ТЗВ сировини та матеріалів” - 4 000

Кт 631 “Розрахунки із вітчизняними постачальниками” - 4 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - 800

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 800

Розглянемо інші випадки, які можуть виникнути при придбанні запасів. Для цього повернемось до прикладу 8.1 і доповнимо його новими умовами.

Приклад 8.4. ПП “Альба” повернуло 100 м полотна через його неналежну якість.

Отже, тепер собівартість придбаних 1900 м становитиме 22 920 грн. (24 120 грн. - 1 200 грн.).

На вартість поверненої постачальнику тканини слід зробити запис:

Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 1 200 Кт 201 “Сировина та матеріали” - 1 200

Одночасно коригування податкового кредиту методом “червоного сторно”

Дт 641 “Розрахунки за податками” - [240]

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - [240]

Постачальник може продавати свої товари, надаючи знижку за дострокову оплату. При придбанні товарів на умовах отримання такої знижки до моменту оплати покупець може з упевненістю не знати фактичну вартість товару. Проблема, на яку суму визнати первісну вартість (із врахуванням знижки або без неї), вирішується шляхом зазначення способу оприбуткування придбаних товарів із такими умовами оплати у наказі про облікову політику. Розглянемо два варіанти обліку придбання товарів на умовах одержання знижки після дати отримання.

Приклад 8.5. ПП “Альба” придбало полотно на умовах оплати 2/10, п/30 (тобто комерційний кредит надається на 30 днів з моменту одержання товару, а при оплаті до 10 днів надається знижка в розмірі 2% суми виставленого рахунку). ПП “Альба” оплатило постачальнику рахунок на 8-й день, використавши надану 2%-ну знижку. При умові, що знижка використана, вартість запасів рівна ціні придбання за вирахуванням наданих знижок.

1- й варіант: матеріали оприбутковуються на склад із врахуванням знижки.

На момент отримання запасів собівартість придбаних матеріалів визначається:

Оскільки знижка уже врахована при оприбуткуванні запасів, то при достроковій оплаті не потрібно проводити ніяких коригувань.

2- й варіант: матеріали оприбутковуються на склад без врахування знижки.

На момент отримання запасів собівартість придбаних матеріалів визначається:

При достроковій оплаті надану знижку потрібно врахувати шляхом коригування первісної вартості матеріалів на суму 456 грн. [(24 000 грн. -1 200 грн.)*2%].

Відкоригована первісна вартість матеріалів тоді становитиме

22 464 грн. (22 920 грн. - 456 грн.) - ідентична із первісною вартістю, отриманою у першому варіанті обліку знижок.

На дату проведення оплати проводяться коригування первісної вартості на розмір наданої знижки методом “червоного сторно”

Дт 201 “Сировина і матеріали” - [456]

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - [456] Одночасно на суму ПДВ Дт 641 “Розрахунки за податками” - [91, 2]

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - [91, 2]

Внесення запасів до статутного капіталу. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається як погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням сум ввізного мита, транспортно-заготівельних витрат, витрат, пов’язаних з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях тощо.

Приклад 8.6. Один із засновників ТзОВ “Омега” частину свого внеску в статутний капітал зробив запасними частинами до вантажних автомобілів. Ринкова вартість цих запасних частин дорівнює 1 000 грн. На зборах засновників власники підприємства погодились із цією вартістю, що дало підставу бухгалтеру визнати ці запасні частини як запаси на суму 1 000 грн. і зменшити заборгованість засновника з неоплаченого капіталу підприємства на цю ж суму. В бухгалтерському обліку роблять проводку:

Отримано запасні частини як внесок у статутний капітал Дт 207 “Запасні частини” - 1000

Кт 46 “Неоплачений капітал” - 1000

Безоплатне одержання запасів. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість, збільшена на суми ввізного мита, транспортно- заготівельних витрат, витрат, пов’язаних з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях тощо.

Приклад 8.7. ВАТ “Мегарон” надало студентській організації " Шанс" спонсорську допомогу у вигляді канцелярських товарів. Згідно з прайс-листами, опублікованими в бізнесових тижневиках, гуртова вартість цих товарів складає 3 600 грн. Бухгалтером студентської організації оприбутковано канцелярські товари на суму 3 600 грн. Ця операція в обліку організації “Шанс” відобразиться записом:

Визначення первісної вартості запасів, придбаних врезультаті обміну. При визначенні вартості запасів, отриманих в результаті обміну, важливо, отримані вони від обміну на подібні чи неподібні запаси.

Подібними називаються запаси, які мають однакове функціональне призначення та подібну справедливу вартість.

Якщо підприємства обміняють два сувої полотна, ціна яких однакова, то цей обмін вважатиметься подібним. Коли ж обмінюватимуть паливо на метал, такий обмін не буде подібним. Варіант І — обмін на подібні запаси.