Процесуальна співучасть.

Господарське процесуальне законодавство припускає можли­вість участі у справі кількох позивачів і відповідачів (ст. 23 ГПК України), що визначається в юридичній літературі як процесуаль­на співучасть. Кожен із позивачів чи відповідачів щодо іншої сто­рони виступає в судовому процесі самостійно.

Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути з та­ких норм ЦК:

— відповідно до ст. 96 ЦК особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації;

— відповідно до ст. 107 ЦК якщо правонаступниками юридичної осо­би є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася;

— відповідно до ст. 124 ЦК у разі недостатності у повного товарист­ва майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товарист­ва усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

— відповідно до ст. 140 ЦК учасники товариства з обмеженою від­повідальністю, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відпові­дальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;

— відповідно до ст. 151 ЦК учасники товариства з додатковою від­повідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу;

— відповідно до ст. 153 ЦК особи, що створюють акціонерне това­риство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виник­ли до державної реєстрації товариства;

— відповідно до ст. 198 ЦК особа, що випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним во­лодільцем солідарно;

— відповідно до ст. 232 ЦК довіритель має право вимагати від сво­го представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними;

— відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'я­зання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встанов­лено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;

— відповідно до ст. 1119 ЦК у випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право ко­ристування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або час­тиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. Користувач та субкористу-вач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солі­дарно;

— відповідно до ст. 1123 ЦК за договором комерційної концесії за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (то­варів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користу­вачем;

— відповідно до ст. 1141 ЦК з моменту припинення договору прос­того товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за неви­конаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб;

— відповідно до ст. 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяль­ністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідар­но відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являєть­ся одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожного з відповідачів пред'являється самостійна вимога.

Процесуальна співучасть на стороні позивача є можливою у таких ви­падках:

— відповідно до ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвлас­ників;

— відповідно до ст. 1135 ЦК учасник, який вчинив від імені всіх учас­ників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учас­ників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій раху­нок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

ГПК встановлює процесуальну самостійність кожного з процесуаль­них співучасників, тобто кожен із них самостійно і незалежно реалізує процесуальні права і несе обов'язки.

Водночас співучасники мають право доручити ведення справи одно­му з співучасників. ГПК не визначає, яким чином повинно бути оформле­не це доручення. Таке доручення може бути реалізоване призначенням спільного представника для ведення справи в суді.