Розділ 1. Теоретичні основи організації позакласної роботи з інформатики

ВСТУП

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх на Україні в останні роки наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп’ютерних технологій, поширення ігрових приставок, електронних іграшок і комп’ютерів дуже впливають на виховання дитини і сприйняття нею навколишнього світу.

На сучасному етапі реформування освіти найбільшою цінністю визнається розвинута, вільна особистість, здатна жити та творити в умовах мінливого світу. У зв’язку з цим головним завданням освітнього процесу є всебічний розвиток тих, хто навчається, розкриття і реалізація їхнього творчого та духовного потенціалу, виховання в них потреби до самоосвіти, саморозвитку і самовиховання.

Проведення уроків, зазначає О. Петрович, невіддільне від позакласної роботи з предмета, це забезпечує безперервність та гуманізацію навчання, розвиває творчі здібності школярів [18, c. 32].

Повному вирішенню вище названих завдань з розвитку та підтримки обдарованих учнів у системі навчання інформатики сприятиме саме позакласна робота. Адже, на відміну від діяльності на уроках, особливістю навчально-виховного процесу в позакласній сфері є яскраво виражена специфіка взаємин його суб’єктів, що основується на співтворчості педагога й учнів, взаємоповазі та взаємній зацікавленості в спільному успіху й результатах цієї роботи, широкі можливості для самоутвердження, самостійного вибору не лише змісту, а й способів власної діяльності, відсутності регламентованих установок.

Відтак, вагомого значення у позакласній роботі набувають гнучкість і мобільність, урізноманітнення методів і форм діяльності, доцільність та ефективність добору певних завдань, що близькі до їх досягнення та можуть оперативно змінюватися з урахуванням запитів і творчих можливостей шкільної молоді [2, с. 145].

Підтримуємо міркування С. Жуковського про те, що при роботі з обдарованими учнями важливо викликати в них інтерес до дослідження та математичного моделювання реальних явищ і об’єктів, до вивчення основ програмування, сформувати позитивне ставлення до навчальної діяльності, навчити їх самостійно отримувати знання, виробити уміння знаходити і реалізовувати розв’язок певної задачі ефективними, раціональними методами та засобами програмування [6, с. 5].

Проблема обдарованості викликає особливий інтерес психолого-педагогічної науки, оскільки відомості про природу цього унікального явища необхідні для створення системи виховання та навчання обдарованих і талановитих дітей, сприяння розвитку потенціалу обдарованості учнів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідженню проблеми обдарованості приділяли увагу Дж. П. Гілфорд, Ж. А. Піаже, Б. Ф. Скіннер, К. Тейлор, Г. С. Холл, О. Венгер, В. Моляко, А. Петровський, К. Платонов, Т. Сущенко, Г. Чистякова, М. Щерба, М. Левківський, О. Антонова, Н. Сидорчук та інші.

Теоретичні основи проблеми обдарованості досліджували В. Андрєєв, Е. Бріджмен, Д. Богоявленська, Е. Вудьярд, В. Дружинін, О. Ковальов, Г. Костюк, Н. Лейтес, О. Леонтьєв, А. Матюшкін, Ф. Менкс, В. Мясищев, В. Роменець, С. Рубінштейн, Р. Стернберг, Л. Спірмен, Б. Теплов, Н. Тілтон, Е. Торндайк, П. Торренс, Н. Оганович, К. Хеллер та ін.

На сучасному етапі над проблемами навчання і виховання обдарованих дітей працюють М. Байдан, Л. Васильченко, О. Музика, Г. Кловак, А. Великанова, Л. Липова, О. Зазимко, О. Гузенко, М. Дворжецька, Н. Кушнаренко, Т. Мишковська, Морозова, Т. Поніманська, В. Рибалка, С. Сисоєва, М. Холодна, І. Чмихало, Л. Чорна, В. Чудновський, В. Юркевич та ін.

У науковій літературі знаходять висвітлення такі аспекти проблеми обдарованості, як питання індивідуальних відмінностей обдарованих дітей (Б. Ананьєв, Л. Виготський, П. Гальперін); виділення сфер та видів обдарованості (Г. Бурменська, Ю. Гільбух, М. Гнатко, С. Гончаренко, В. Слуцький); розвиток обдарованості на різних вікових етапах (В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Лейтес, В. Паламарчук); виявлення і розвиток обдарованості учнів (Дж. Рензуллі, В. Крутецький, О. Кульчицька).

Аналіз наукових джерел засвідчує, що проблема організації позакласної роботи з інформатики з обдарованими школярами вивчена недостатньо, зокрема, недостатньо досліджені ефективні методи, форми та засоби організації навчання у позаурочний час.

Підтвердженням вищезазначеного є результати конкурсів, олімпіад, турнірів з інформатики. Вони вказують на недостатнє володіння учнями загальноосвітньої школи знаннями з інформаційних технологій, а зацікавлення таким важливим напрямом майбутньої професійної освіти, як програмування, з кожним роком все зменшується.

Тому особливої актуальності набуває потреба визначення оптимальних організаційних форм позакласної роботи з інформатики з обдарованими учнями. Незважаючи на значну кількість досліджень з питань позакласної роботи з інформатики та обдарованості учнів, ця проблема залишається й досі актуальною та потребує подальших досліджень.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження «Система позакласної роботи з інформатики як засіб роботи з обдарованими дітьми».

Мета дослідження полягає у з’ясуванні змісту та особливостей позакласної роботи з інформатики з обдарованими учнями.

Відповідно до мети дослідження поставлені завдання:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми навчання і виховання обдарованих дітей з інформатики.

2. З’ясувати роль і місце позакласної роботи в системі навчання інформатики.

3. Розглянути основні форми позакласної роботи з інформатики.

4. Визначити особливості системи позакласної роботи з інформатики для успішного навчання та інтелектуального розвитку обдарованих учнів.

Об’єкт дослідження – система позакласної роботи з інформатики з обдарованими дітьми.

Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки обдарованих школярів в процесі позакласної роботи.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; системно-структурний аналіз, використаний для уточнення базових понять дослідження; вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності використання системи позакласної роботи з інформатики для успішного навчання та інтелектуального розвитку обдарованих учнів у загальноосвітній школі.

Практичне значущість дослідження обумовлюється актуальними завданнями удосконалення навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі та необхідністю використання вчителями інформатики різних форм, методів у системі позакласної роботи з обдарованими учнями. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями інформатики для активізації навчальної діяльності обдарованих учнів в процесі позакласної роботи.

Структура курсової роботи підпорядкована розкриттю мети та поставлених завдань дослідження. Текст курсової роботи містить вступ, два розділи, список використаної літератури (25 найменувань) та додатки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ІНФОРМАТИКИ