Етапи становлення фінансової науки

В умовах ринкових відносин фінанси використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Практично всі економічні інструменти господарювання (ціноутворення, оплата праці, кредитування, інвестиційна діяльність, бухгалтерський облік тощо) тісно пов'язані з фінансами.

Предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних рівнях економічної системи між державою, юридичними та фізичними особами.

З розвитком держави і товарно-грошового господарства формувались групи складніших категорій - державні доходи і державні видатки, які, у свою чергу, утворюють категорію державного бюджету, а всі разом вони складають найбільш загальну абстракцію фінансової науки - категорію фінансів.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь яке явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення і деталізації.

Однією з найперших друкованих праць, присвячених фінансам вважається праця представника Франції Ж. Бодена “Фінансові нерви держави” (1577р.). Його заслуги в розвитку фінансової науки порівнюють із заслугами А. Сміта в розвитку політичної економіки.

Засновником теоретичної фінансової науки вважається видатний шотландський політеконом А.Сміт (1723р), який у своїй книзі “Дослідження про природу та причини багатства народів” аналізує такі головні фінансові поняття як вартість і додану вартість.

Німецькі вчені XVII – XVIII ст., розглядаючи питання привласнення державою доданої вартості у межах політичної економіки, відокремлюють ці проблеми в особливий курс “ Фінанси ”.

Фінансова наука в Україні історично розвивалася у контексті її розвитку в умовах Російської імперії. Історичні джерела свідчать, що тільки починаючи з другої половини XIX ст. в Україні друкуються праці вчених, присвячених проблемам фінансової науки. Питанням фінансів видатний вчений, поет, письменник, громадський діяч Іван Франко присвятив більше як 40 праць.

Наука о фінансах пройшла ряд етапів:

Ø I етап (початок XV ст. - середина XVII ст.) На цьому етапі в процесі зародження фінансової науки розвивалося вчення про платежі, податки та державні доходи.

Ø II етап (друга половина XVII ст. і до кінця ХVIII ст.), коли продовжується розвиток вчення про державний бюджет, та його визначну роль для розвитку державності.

Ø ІІІ етап (початок ХІХ ст. – поч. ХХ ст. до 1914р.), коли продовжується розвиток та поглиблення вчення про державні фінанси, доходи, заробітну плату, кредит, страхування тощо.

Ø ІV етап (1914р. до теперішніх часів), який пов’язаний із ринковою концепцією розвитку фінансів, коли вивчаються такі фінансові категорії як фінансовий ринок, фінансовий механізм, механізм оподаткування, кредитування тощо, розкривається зв’язок фінансової науки із іншими економічними науками.

Фінанси - продукт наявності держави і товарно-грошових відносин.

Як історична категорія фінанси з'явились з появою держави при розшаруванні суспільства на класи - рабовласники і раби і перша держава - рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної привів до утворення феодальних держав.

У докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялась через установлення різного роду натуральних зборів, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в армії.

З розпадом феодалізму і поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави, а частка натуральних зборів скорочувалась.

Вперше в теперішньому розумінні його почали застосовувати ще наприкінці XIII ст. в Італії. Він означав мобілізацію грошових засобів державою для виконання своїх функцій.

На ранніх стадіях розвитку держави не існувало розподілу між ресурсами держави і ресурсами ЇЇ глави: монархи розпоряджались коштами держави як своєю власністю. Тільки з відділенням державної казни від власності монарха (XVI-XVII ст.) виникають поняття: державні фінанси; державний бюджет; державний кредит.

Фінанси, як і ціна, кредит, заробітна плата існують об'єктивно як продукт економічного розвитку суспільства. До початку XVIII ст. під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, наприклад: земство, міська община тощо. Отже, фінанси пов'язували з переданням частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного змісту. У XVIII ст. трактування поняття фінансів як державного господарства набуло подальшого розвитку. Державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси - формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами під час виконання покладених на них функцій. Найбільш значними для теорії фінансів були дослідження таких авторів кінця XIX ст., як В. Лєбєдєв, І. Янжул, С. Вітте, І. Озеров. Саме І. Озеров визначив фінанси як сукупність відносин, що виникають під час добування союзами публічного змісту матеріальних засобів.

З часом, крім державного господарства, до складу фінансів почали включати фінанси сфери виробництва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит та інші фінансові інститути.

Найвищого розвитку фінанси досягли у XX ст., коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Значний розвиток отримали місцеві (регіональні) фінанси, позабюджетні спеціальні фінансові фонди, фінанси підприємницьких структур.

Оскільки виникнення фінансів пов'язано з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, то причиною появи фінансів можна вважати потреби суб'єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

Розвиток фінансів як історичної категорії можна обумовити такими факторами:

1) суспільний поділ праці та створення товарного виробництва;

2) розвиток грошового господарства, чітке формування та використання основних функцій грошей;

3) поява самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди;

4) виникнення та укріплення централізованої держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм.

Як економічна категорія фінанси характеризуються рядом ознак, які дозволяють вичленити фінансові відносини із загальної сукупності грошових відносин. Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. В повсякденному житті ми часто вживаємо слово " фінанси", маючи на увазі гроші. Дійсно, фінанси завжди мають грошову форму вираження.