Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів у більших обсягах, ніж є у державі. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Бюджетний дефіцит зростає в період спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень знижуються, а обсяг трансфертних платежів збільшується.

В економічній літературі виділяють декілька видів бюджетного дефіциту (таблиця 7.1)

За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит бюджету.

Відкритий дефіцит – сума бюджетного дефіциту, яка офіційно зазначена у Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Прихований дефіцит не визначається державою офіційно й проявляється в завищенні планових обсягів доходів держави.

За причинами виникнення бюджетного дефіциту його поділяють на вимушений і свідомий.

Свідомий дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високому рівні доходів юридичних та фізичних осіб. Він пов’язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів.

Таблиця 7.1 - Класифікація дефіциту державного бюджету

Вимушений дефіцит пов’язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.

За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит поділяється на активний і пасивний.

Активний дефіцит характеризується витрачанням коштів на інвестування економіки, що, в свою чергу, веде до зростання ВВП.

Пасивний дефіцит бюджету характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат: соціальні трансферти, виплата заробітної плати в бюджетній сфері тощо.

За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють:

Ø фактичний дефіцит бюджету – зовнішній прояв незбалансованості прибуткової і видаткової частин бюджету, який відображає реальні доходи, витрати бюджету і його дефіцит за певний період часу;

Ø структурний дефіцит бюджету – різниця між витратами й доходами бюджету в умовах повної зайнятості;

Ø циклічний дефіцит бюджету – оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту й структурним дефіцитом, є циклічного падіння виробництва внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводить до дії вбудованих стабілізаторів: прогресивної системи оподатковування; системи державних трансфертів, системи участі в прибутках.

За терміном дії бюджетний дефіцит поділяють на тимчасовий і стійкий.

Тимчасовий дефіцит викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами і подіями. Стійкий дефіцит бюджету існує в довгостроковому періоді, і, як правило, є наслідком спаду економіки або результатом проведення відповідної фінансової політики.

Бюджетний дефіцит можна класифікувати залежно від його зв’язку з державним боргом. При цьому виділяють:

ü первинний дефіцит державного бюджету;

ü операційний дефіцит державного бюджету.

Первинний дефіцит – це різниця між величиною дефіциту бюджету й всією сумою виплат по державному боргу. Інакше кажучи, цей дефіцит прирівнюється до різниці між сумою трансфертів і державних закупівель товарів і послуг і податкових надходжень до бюджету.

Операційний дефіцит – загальний дефіцит державного бюджету за винятком інфляційної частини процентних платежів з обслуговування державного боргу.

Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихійних лих тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів.

Дефіцит українського бюджету має іншу якість – він відображає кризові явища в економіці, низку ефективність фінансово – кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні. Ось чому він – явище надзвичайно небезпечне, яке потребує прийняття не тільки дійових економічних заходів, але й відповідних політичних рішень.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1. Зменшення приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.

5. Інфляційні процеси.

6. Циклічні спади і автоматичні стабілізатори.

7. Скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків тощо.

8. Наявність тіньового сектора економіки тощо.

З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури, в першу чергу, повинні використовувати додаткові неемісійні кошти.

У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, які, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого – сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести:

· випуск державних цінних паперів;

· зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні;

· більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва;

· скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.

Отже, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.

Постійна дефіцитність державного бюджету України потребує пошуку джерел його фінансування.