Міжнародний кооперативний альянс: цілі, принципи, методи

Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж

Реферет

На тему:

«Органи управління Міжнародного кооперативного альянсу та їх функції»

Підготувала Студентка групи Ю-21 Малютчик Інга Русланівна Викладач Добридник Степан Іванович

Рівне 2016

Міжнародний кооперативний альянс: цілі, принципи, методи

Місія, структура та принципи діяльності МКА. Міжнародний кооперативний альянс був створений в серпні 1895 р. в Лондоні. З 1982 р. штаб-квартира МКА розташований в Женеві (Швейцарія). Юридичний статус МКА як корпоративного органу регулюється положеннями Цивільного кодексу Швейцарії. Офіційними мовами МКА є англійська, французька, німецька, російська та іспанська. Рішення щодо ступеня використання кожної мови приймає правління.

Веб-сторінка Міжнародного кооперативного альянсу — https://2012.coop/en

Членами МКА є міжнародні та національні кооперативні організації з усіх секторів економіки, включаючи сільське господарство, банківський сектор, рибальство, охорону здоров’я, житлове будівництво, промисловість, страхування і туризм.

Міжнародний кооперативний альянс об’єднує кооперативні організації всього світу, представляє їх інтереси та слугує їм. МКА стоїть на сторожі цінностей та принципів кооперативного руху, характерної для нього вартісно-орієнтованої економічної моделі, яка надає індивідам і громадам інструмент самодопомоги та впливає на їх розвиток. Альянс захищає інтереси кооперативів, поширює кращий досвід та ноухау, сприяє розбудові їх спроможності, здійснює моніторинг діяльності та поступу кооперативних організацій.

МКА діє на підставі Статуту, прийнятого Генеральною Асамблеєю 6 червня 2008 р. (набув чинності 1 січня 2009 р.), зі змінами, внесеними Генеральною Асамблеєю 20 листопада 2009 р.

Цілями МКА є:

1) сприяння світовому кооперативному руху, що базується на принципах взаємодопомоги та демократії;

2) підтримка та захист кооперативних цінностей та принципів;

3) сприяння розвитку економічних та інших взаємовигідних стосунків між організаціями-членами;

4) сприяння міжнародному миру і безпеці шляхом підтримки сталого людського розвитку, економічного і соціального прогресу народів;

5) сприяння досягненню рівності між жінками і чоловіками в процесі прийняття рішень та в іншій діяльності в межах кооперативного руху.

МКА організований на глобальному, регіональному, секторальному та тематичному рівнях, він структурно складається:

– з центральної штаб-квартири;

– чотирьох регіонів (Африка, Америка, Азія, Європа);

– глобальних та секторальних організацій;

– тематичних комітетів.

МКА намагається досягти своїх цілей на всіх вищезазначених рівнях:

– слугуючи форумом для обміну досвідом та джерелом інформації про розвиток кооперативного руху, відповідні дослідження і статистику;

– координуючи дії, спрямовані на сприяння розвитку кооперативного руху;

– налагоджуючи співробітництво з глобальними та регіональними інституціями, зокрема з організаціями ООН, іншими урядовими і неурядовими міжнародними та національними організаціями, які переслідують важливі для кооперативного руху цілі;

– будь-якими іншими доречними способами.

Визначення кооперативу (ст. 6 Статуту МКА)

Кооператив є самоврядною асоціацією осіб, які добровільно об’єдналися з метою задоволення своїх спільних економічних, соціальних і культурних потреб та прагнень шляхом створення підприємства, яке перебуває в їх спільній власності та демократично контролюється ними.

Кооперативи засновані на цінностях самодопомоги, особистої відповідальності, демократії, рівноправ’я, рівності та солідарності. Відповідно до традицій засновників кооперативного руху, члени кооперативів обстоюють такі етичні цінності, як чесність, відкритість, відповідальність перед суспільством і турбота про інших людей.

«Декларація кооперативних принципів» була прийнята у верес ні 1995 р. в Манчестері на Міжнародному конгресі МКА, який був при свячений столітньому ювілею Альянсу. До тексту Декларації включили оновлений перелік основоположних принципів, покликаних слугувати настановою для кооперативних організацій усіх країн світу на початку ХХІ ст.

Принципи кооперації є керівними настановами, за допомогою яких кооперативи втілюють свої цінності в практику:

1. Добровільне та відкрите членство. Кооперативи є добровільними організаціями, відкритими для всіх людей, які здатні скористатися їх послугами та готові взяти на себе обов’язки членства, без гендерної, соціальної, расової, політичної та релігійної дискримінації;

2. Демократичний контроль з боку членів. Кооперативи є демократичними організаціями контрольованими своїми членами, які беруть активну участь у формуванні їх політики та прийнятті рішень. Жінки і чоловіки, які є обраними представниками, під звітні членам кооперативів. Члени первинних кооперативів мають рівні права під час голосування (один член — один голос). Діяльність кооперативів інших рівнів також організована на демократичних засадах.

3. Участь членів кооперативу в економічній діяльності. Члени кооперативів беруть справедливу участь у формуванні основного капіталу своїх кооперативів та демократичному контролі за ним. Щонайменше частина цього капіталу є, зазвичай, спільною власністю кооперативу. Члени кооперативу, як правило, отримують номінальні або мінімальні виплати по своїм пайовим внескам, що є умовою їх членства. Кооператори скеровують прибуток на досягнення однієї або всіх зазначених цілей: розвиток власного кооперативу, іноді шляхом створення неподільних фондів; виплати членам кооперативу пропорційно їх участі у господарській діяльності кооперативу; підтримку інших заходів, схвалених членами кооперативу.

4. Самоврядність та незалежність. Кооперативи є автономними організаціями самодопомоги, контрольованими своїми членами. Кооперативи укладають угоди з іншими організаціями, у тому числі урядовими, або залучають капітал із зовнішніх джерел лише за умови демократичного контролю з боку своїх членів та збереження кооперативної автономії.

5. Освіта, підготовка та інформація. Кооперативи здійснюють навчання та підготовку своїх членів, виборних представників, менеджерів та працівників, з тим щоб вони могли зробити якомога вагоміший внесок у розвиток своїх кооперативів. Вони інформують громадськість —

особливо молодь та лідерів, що формують громадську думку, — щодо сутності та переваги кооперації.

6. Співробітництво між кооперативами. Найефективніше кооперативи слугують своїм членам та зміцнюють кооперативний рух за допомогою співпраці на рівні місцевих, національних, регіональних та міжнародних структур.

7. Турбота про громаду. Кооперативи працюють задля сталого розвитку громад на основі схваленої їх членами політики.

Декларація була складена з урахуванням філософської перспективи, в основі якої лежить повага до всіх людей, що живуть на Землі і впевненість у тому, що вони зуміють поліпшити своє економічне і соціальне становище шляхом взаємної самодопомоги. Кооперативний рух вважає, що демократичні процедури, що застосовуються до економічній діяльності, є доцільними, бажаними та ефективними і що об рані на демократичних засадах економічні організації відповідають загальному благу.

Членство в МКА та його фінанси. Кооперативні організації, які від повідають основоположним засадам Декларації МКА щодо кооперативної ідентичності і твердо дотримуються цілей діяльності МКА, мають право бути членами Альянсу і автоматично брати участь у робо ті всіх частин його організаційної структури. Рішення щодо прийняття в члени МКА приймає правління. У разі відмови правління надати членство організація-заявник може звернутися з апеляцією до Генеральної Асамблеї Альянсу.

Членами МКА є 270 організації-членів з 96 країн світу (станом на 1 лютого 2013 р.). Опосередковано МКА представляє інтереси понад мільярду людей з усього світу. Близько 100 млн. осіб працюють у кооперативних організаціях. Європейський континент представлений в МКА 72 кооперативними організаціями.

З 1992 р. повноправним членом МКА від України є Укоопспілка. З 2012 р. Укоопспілка є членом Європейської спільноти споживчих кооперативів (EuroCoop).

Існує два види членства в МКА:

а) повноправне членство (з правом голосу): національні спілки або федерації кооперативних організацій; національні конфедерації кооперативних спілок (апекс організації); національні кооперативні комерційні організації (кооперативні товариства, які працюють на національному рівні, членами яких можуть бути не лише фізичні особи, а й підприємства, тобто товариства зі змішаним членством); окремі кооперативні організації;

б) асоційоване членство: організації, які мають право на отримання статусу повноцінного члена, але ще не готові подати відповідну заявку, можуть отримати статус асоційованого члена на трирічний період (який може бути переглянутий та продовжений максимум до п’яти років) з метою надання їм можливості брати участь у роботі МКА переважно на регіональному та секторальному рівнях; організації, які не мають право на повноцінне членство; міжнародні та регіональні (наднаціональні) федерації або спілки кооперативних організацій (організації, члени яких представляють різні країни).

Асоційовані члени не мають права голосу в глобальних та регіональних структурах МКА.

Членство в МКА припиняється:

1) за рішенням правління у разі несплати членських внесків протягом двох років поспіль;

2) за власним бажанням організації-члена, яка має повідомити про це не менше ніж за 6 місяців до закінчення календарного року; членський внесок за рік, в якому буде припинено членство, сплачується у повному обсязі;

3) на підставі резолюції Генеральної Асамблеї у разі дій організації-члена, що порушують Статут або суперечать інтересам МКА.

За умови повної та своєчасної сплати членських внесків, члени та асоційовані члени МКА мають право:

– отримувати від МКА всі необхідні послуги, інформацію та допомогу;

– брати участь у роботі секторальних організацій або тематичних комітетів МКА;

– брати участь у виробленні політики МКА та розробленні робочих програм його керівних органів;

– призначати своїх представників у Генеральну та регіональні асамблеї, Конгрес МКА, а також висувати кандидатів для обрання в правління.

Повноправні члени сплачують щорічні внески за формулою, встановленою Генеральною Асамблеєю, пропорційно кількості своїх індивідуальних членів або кількості людей, яку вони представляють. Асоційовані члени сплачують внески за фіксованою шкалою.

Бюджет МКА формується за рахунок:

– членських внесків організацій-членів;

– коштів від продажу публікацій та рекламної продукції;

– коштів, наданих у межах відповідних угод;

– пожертв;

– інших джерел за рекомендацією правління та згоди Генеральної Асамблеї.

Генеральна Асамблея переглядає формулу розрахунку членських внесків кожні чотири роки з метою забезпечення МКА достатніми для його діяльності фінансовими ресурсами. Щорічні членські внески мають сплачуватися в першому кварталі календарного року, а документи про їх сплату мають надійти до штаб-квартири МКА до 31 березня. Несвоєчасна сплата членських внесків тягне за собою призупинення участі членів та асоційованих членів у роботі МКА, а також інші види покарань, визначені правлінням.

МКА дозволяє організаціям-членам конкретної країни самостійно перерозподіляти розмір внесків між собою, однак їх сукупний внесок має відповідати сумі, що розрахована за формулою для всіх членів від цієї країни.

Керівні органи МКА. Керівними органами МКА є: Генеральна Асамблея, регіональні асамблеї, асамблеї секторальних організацій, правління, регіональні правління, виборні органи секторальних організацій, президент, віцепрезиденти, Генеральний директор та регіональні директори.

Міжнародний кооперативний конгрес може бути скликаний МКА. Учасниками конгресу є як організації-члени, так і представники загальної кооперативної громади. Час, місце проведення та порядок денний конгресу визначає Генеральна Асамблея МКА.

Вищою владою МКА є Генеральна Асамблея, яка складається з представників, призначених організаціями-членами на чотирирічний термін.

Правління може встановлювати квоти на представництво жінок у складі Генеральної Асамблеї. Генеральна Асамблея збирається на чергові засідання кожні 2 роки. Позачергові засідання можуть бути

скликані за рішенням правління, або на вимогу 1/5 членів, або 1/5 всіх представницьких голосів Асамблеї. Організації-члени, які повністю ви конали свої фінансові зобов’язання, мають право щонайменше на одного представника з правом голосу. Кількість представників базується на кількості індивідуальних членів, що представляють кожну організацію-член, і підраховується відповідно до правил, встановлених Генеральною Асамблеєю, за умови, що жодна організація-член або група організацій-членів з однієї країни не може мати у своєму складі більше ніж 25 представників, за винятком президента МКА.

Повноваження Генеральної Асамблеї

Генеральна Асамблея має такі основні повноваження:

– вироблення та імплементація політики з основних напрямів діяльності МКА та глобального кооперативного руху;

– ухвалення Стратегічного плану та фінансових рамок МКА;

– обрання президента та правління, ратифікації виборів віцепрезидентів, секторальних організацій та представників молоді в правлінні;

– призначення зовнішнього аудитора;

– затвердження призначення або звільнення Генерального директора за рекомендацією правління;

– внесення поправок до Статуту МКА та підзаконних актів 2/3 голосів організацій-членів;

– прийняття рішень щодо членських внесків та моделей представництва;

– затвердження перевіреної аудиторами щорічної звітності МКА;

– прийняття рішення про розпуск МКА 2/3 голосів організацій-членів.

Усі рішення, які виносяться на голосування на засіданнях Генеральної Асамблеї, якщо не вказано інше, приймаються більшістю від поданих голосів. В особливих випадках голосування може бути організоване за допомогою поштового зв’язку.

До складу Правління входять президент, чотири віцепрезиденти та 18 інших членів, обраних Генеральною Асамблеєю на чотирирічний термін. Вакантні місця заповнюються за результатами виборів на наступному засіданні Генеральної Асамблеї. Двоє з 18 членів правління представляють секторальні організації МКА, а один — молодих кооператорів. Їх кандидатури подаються відповідними виборцями на основі критеріїв та завдань, визначених виборчою комісією Альянсу, та офіційно обираються Генеральною Асамблеєю МКА.

Правління збирається на засідання щонайменше один раз на рік. Засідання також можуть бути скликані на вимогу 1/3 членів або на підставі рішення президента МКА. Рішення можуть прийматися шляхом обміну листами.

Організації-члени з однієї країни не можуть мати в Правлінні більше ніж одного представника, за винятком президента та віцепрезидентів МКА, членів Правління, що представляють секторальні організації МКА та представника молоді, завжди пам’ятаючи про представницьку природу Правління. За цим слідкує виборча комісія. Жодна особа не має право входити до складу правління, організація якої не є членом МКА або має заборгованість по сплаті членських внесків.

Повноваження правління

Правління наділене такими основними повноваженнями:

– розробка та моніторинг виконання глобальної стратегії МКА;

– управління справами МКА в період між засіданнями Генеральної Асамблеї;

– підготовка порядку денного та організація засідань Генеральної Асамблеї;

– прийняття рішень щодо заявок на членство та пов’язаних із цим питань;

– прийняття та контроль за виконанням бюджету МКА;

– отримання щорічних звітів аудитора МКА.

Регіональними органами управління МКА є регіональні асамблеї, регіональні правління та регіональні директори.

З метою сприяння співробітництву між організаціями-членами МКА на регіональному рівні, а також забезпечення форуму для обговорення регіональних питань, регіональні асамблеї є частиною структури управління МКА. Міжнародні організації-члени можуть повною мірою брати участь у роботі інших регіональних асамблей за умови, що вони мають членів у цих регіонах. Засідання регіональних асамблей відбуваються, як правило, щонайменше один раз на два роки, чергуючись із засіданнями Генеральної Асамблеї. Вони працюють у межах Стратегічного плану МКА та реалізують пріоритети регіональних органів влади.

Регіональні та секторальні асамблеї МКА можуть створювати організації з правами юридичних осіб за умови затвердження їх статутів Генеральною Асамблеєю, а також затвердження правлінням та Генеральною Асамблеєю угод, що регулюють відносини між МКА та регіональною або секторальною організацією.

Регіональні правління обираються відповідно до статутів своїх регіонів і мають складатися щонайменше з одного президента та інших членів, обраних регіональною асамблеєю.

Президент МКА є головним представником МКА і головує під час засідань Генеральної Асамблеї та правління Альянсу. У співпраці з Генеральним директором він забезпечує реалізацію політики та організаційне лідерство МКА.

Чинний президент МКА

Президент МКА — Пауліна Грін (Велика Британія) — є першою жінкою на цій посаді за всю 116-річну історію Міжнародного кооперативного альянсу. Обрана на посаду в 2009 р. на Генеральній Асамблеї МКА. Виступає за радикальні зміни в пріоритетах діяльності МКА і закликає членів Альянсу згуртуватися і докласти спільних зусиль для перетворення МКА на глобальний впливовий орган. Попередня посада — глава Федерації кооперативних організацій «Кооперативи Великої Британії» (2000–2009 рр.).

Віцепрезиденти МКА представляють відповідний регіон. Разом з Генеральним і Регіональним директорами вони допомагають та надають підтримку президенту в реалізації політики і забезпеченні організаційного лідерства МКА, слугують єднальною ланкою між регіональними асамблеями та правлінням.

Генеральний директор є головною посадовою особою МКА, яка підзвітна перед правлінням та відповідальна за керівництво і ефективне управління процесом імплементації Стратегічного плану всіма структурами Альянсу. Він також виступає з ініціативами подання на розгляд правління та Генеральної Асамблеї будь-яких питань дотичних до між народного кооперативного руху; звітує перед правлінням за використання фінансових ресурсів, імплементацію Стратегічного плану МКА та робочої програми, а також здійснює зміни у кадровому складі; у співпраці з регіональним директором підтримує стосунки з чинними і потенційними організаціями-членами МКА та надає Правлінню регулярні звіти з питань членства в Альянсі.

Регіональні директори є головними посадовими особами на рівні регіонів, які підзвітні обраним органам регіону та відповідальні за керівництво і ефективне управління регіональною організацією.

Секторальні та тематичні органи МКА. Генеральна Асамблея може засновувати або розпускати секторальні організації та тематичні комітети, визнавати або відкликати їх визнання. За необхідності секторальні організації можуть бути засновані у сфері соціально-економічної діяльності кооперативів.

На сьогодні у складі МКА функціонують 8 секторальних організацій:

1) Міжнародна кооперативна сільськогосподарська організація (ICAO);

2) Міжнародна кооперативна банківська організація (ICBA);

3) Світові споживчі кооперативи (CCW);

4) Міжнародна організація рибальських кооперативів (IFCO);

5) Міжнародна організація кооперативів охорони здоров’я (IHCO);

6) Міжнародна організація житлових кооперативів (ICA Housing);

7) Міжнародна федерація кооперативів та спілок взаємного страхування (ICMIF);

8) Міжнародна організація промислових, ремісничих та сервісних виробничих кооперативів (CICOPA).

Секторальні організації (мають власні асамблеї та виборні органи, що складаються з представників організацій відповідної галузі) беруть участі у розробці Стратегічного плану та багаторічної робочої програми МКА, через своїх представників у правлінні пропонують теми для обговорення на глобальному рівні та інформують про події у відповідній галузі, сприяють сталому розвитку кооперації у відповідних галузях.

На сьогодні у складі МКА функціонують такі тематичні комітети:

1) Комітет з питань гендерної рівності (ICA GEC);

2) Комітет з глобального розвитку людських ресурсів (ICA HRD);

3) Комітет з питань досліджень у сфері кооперації (ICACCR);

4) Комітет з питань комунікації (ICACC);

5) Світова молодіжна мережа.

Тематичні комітети, які працюють у межах Стратегічного плану МКА, співпрацюють з центральним офісом і регіональними органами та секторальними організаціями МКА, сприяють сталому розвитку кооперації. Діяльність тематичних комітетів є функціональною або багатофункціональною.

Міжнародний кооперативний альянс як незалежна неурядова організація об’єднує кооперативи з усього світу, представляє і захищає їх інтереси. МКА є охоронцем кооперативних цінностей та принци пів, відстоює інтереси та захищає добробут кооперативів, зміцнює їх спроможність та здійснює моніторинг діяльності, поширює передовий досвід і ноу-хау кооперативного руху.