Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
П р о т о к о л
ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СКАРЛАТИНИ У ДІТЕЙ ШИФР МКХ –10 - А-38 Скарлатина
Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, яке викликається β -гемолітичним стрептококом групи А і характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: - інкубаційний період - від декількох годин до 7 діб; - початок хвороби гострий; - інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, нездужання, головний біль, млявість, блювання; - висип з’являється на 1-2 день хвороби; - висип дрібнокрапчастий на гіперемованому фоні шкіри; - місця переважної локалізації висипу: згинальна поверхня кінцівок, передня і бокова поверхня шиї, бокова поверхня тулуба, живіт, внутрішня поверхня стегон, шкіра природних складок; - відсутність висипу в ділянці носо-губного трикутника (симптом Філатова); - симптом Пастіа — накопичення висипу в місціях природніх та штучних складок шкіри та поява тут лінійних геморагічних елементів висипу; - позитивний симптом “щипка” — поява нових елементів висипу, петехій після фізичної дії на шкіру; - можлива геморагічна висипка, дрібноплямиста, з ціанотичним відтінком; - сухість шкіри; - білий дермографізм; - біль у горлі; - ангіна: катаральна, фолікулярна, лакунарна або некротична; - відмежована гіперемія м’якого піднебіння (“палаючий зів”); - енантема на м’якому піднебінні; - язик обкладений білим нальотом, який з 2 до 4-5 дня поступово очищується від нальоту, набуває яскраво-малинового кольору, проступають збільшені сосочки (“малиновий” язик, “сосочковий” язик); - регіонарний підщелепний або шийний лімфаденіт; - лущення шкіри з кінця першого тижня: на обличчі, шиї — висівкоподібне, на тулубі, кінцівках — дрібнопластинчате, на кистях та ступнях — великопластинчате; - зміна фаз вегетативної нервової системи: протягом перших 3-4 днів тахікардія, підвищення артеріального тиску, з 4-5 дня брадикардія, зниження артеріального тиску. Критерії тяжкості: Легка форма: температура тіла підвищена до 38 градус., помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривалістю 3-5 днів. Середньо-тяжка форма: температура тіла підвищена до 39 – 40 градус., тривалість 5 - 7 днів, головний біль, повторна блювота, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м’якому піднебінні, розвиток ускладнень. Тяжка форма: значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла до 40 градус. та вище, можливі менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень. Септична форма: характеризується некротичною ангіною, некротичним назофарингітом, розвитком септичних ускладнень. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШОЕ); 2. Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення b-гемолітичного стрептококу групи А); 3. Серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці).
ЛІКУВАННЯ хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають хворі: - з тяжкими формами скарлатини; - з ускладненнями; - за епідемічними показами. 1. Ліжковий режим протягом гострого періоду; 2. Етіотропна терапія: антибіотики – при легкій формі пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій - цефалоспорини І-ІІ покоління, кліндаміцин, ванкоміцин. Курс антибіотикотерапії – при легкій формі 10 днів, середньо тяжкій та тяжкій 10 -14 днів, шлях введення – при легкій формі – перорально, при середньотяжкій - внутрішньом”язово, при тяжкій – внутрішньовенно. 3. Дезінтоксикаційна терапія: при легкій формі – значна кількість пиття, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозо-сольових розчинів; 4. Антигістамінні препарати. 5. Препарати, які зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін); 6. Жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен); 7. Засоби місцевої санації: полоскання горла дезинфікуючими розчинами, тубус – кварц, тощо.
УСКЛАДНЕННЯ: (лікування згідно відповідних протоколів) лімфаденіт; отит; синусит; артрит; мастоїдит; міокардит; нефрит; синовііт.
|