Класифікація операційних систем

Операційна функція передбачає процес вкладення, один чи кілька процесів перетворення (зокрема, збереження, транспорту­вання, переробка). На різних етапах процесу перетворення здійснюються заміри (зворотний зв'язок). Результати порівнюються з нормативами (стандартами). Таким чином визначається необхідність корегую­чого впливу (функція контролю).

Сутність операційної (виробничої) функції полягає у створенні під час процесу перетворення доданої вартості.

Додана вартість — це різниця між затратами (вартістю) вкла­день та вартістю (чи ціною) кінцевого продукту. У комерційних організаціях вартість кінцевої продукції визна­чається ціною, яку споживачі готові платити за товари чи послуги.

Кошти, одержані з доданої вартості, використовуються для нау­ково-дослідних робіт, розширення виробництва, інвестування у но­ве будівництво та обладнання, накопичення прибутку.

Один із способів визначення ефективності підприємства - цс визначення, чи забезпечує виробничий процес додану вартість. Усунення чи перетворення збиткових операцій зменшує затрати вкладень чи процесу перетворення і збільшує за рахунок цього до­дану вартість.

Наприклад, підприємство виробляє продукцію набагато раніше встановлених термінів. Її доводиться зберігати на складі, тобто ви­никають непередбачувані додаткові витрати на зберігання продук­ції, які нічого не додають до її кінцевої вартості. Тому скорочення термінів зберігання зумовлює зменшення витрат на процес перет­ворення і відповідно збільшення доданої вартості.

Складовими функціональної підсистеми операційного менед­жменту є: підсистема стратегічного прогнозування, планування потреби в матеріалах та оперативне управління. До підсистеми пла­нування та прогнозування, в свою чергу, входять стратегічне, так­тичне та оперативне планування. Оперативне управління включає концепцію «точно в строк», та концепцію контролінгу всередині операцій, яка складається з: диспетчеризації, економічного аналізу та менеджерського обліку.