![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота №1
Тема. Основні ґрунтоутворюючі породи 1 Мета роботи. Ознайомлення з процесом формування і характеристикою основних ґрунтоутворюючих порід. Вихідні дані: Перелік основних ґрунтоутворюючих порід (таблиця 1.1). Тривалість роботи – 2 год.
2 Теоретичні відомості Ґрунтоутворюючими, або материнськими, породами називають поверхневі горизонти гірських порід, на яких утворюються ґрунти. Гірські породи поділяють на магматичні, осадові й метаморфічні. Магматичні породи утворюються при охолодженні розтопленої рідкої маси. Вона може бути всередині земної кори (глибинна або інтрузивна), або ж у вигляді витоків лави на земній поверхні (ефузивна). Магматичні породи мають кристалічну будову. На великій глибині породи утворюються з великих кристалів (граніт). На поверхні породи утворюють закриті кристалічні структури із включенням окремих великих кристалів. Магматичні породи складають 96 % літосфери, іноді вони трапляються як ґрунтоутворюючі породи (Крим, Кавказ). Осадові породи утворились на земній поверхні шляхом вивітрювання й поревідкладення продуктів вивітрювання магматичних і метаморфічних порід або з відкладень різних організмів. Вони поділяються на три групи: уламкові, хімічні та біогенні. Уламкові або кристалічні породи являють собою продукти механічного руйнування різних порід. Серед осадових порід хімічного та біогенного походження важливу роль у ґрунтоутворенні відіграють карбонатні відклади: вапняки, мергелі, доломіти. Метаморфічні породи утворюються з осадових у глибоких шарах земної кори під впливом високих температур і високого тиску. До них належать гнейси, різні сланці (глинисті, слюдяні, кремнієві), мармури (утворені з вапняків), кварцити (утворені з піщаників). Усі гірські породи за віком поділяють на дві великі групи: давні (дочетвертинні) та четвертинні, або сучасні пухкі осадові породи континентального й морського походження. За генезисом ґрунтоутворюючі породи поділяють на такі категорії: елювіальні, делювіальні, колювіальні, пролювіальні, алювіальні, озерні, льодовикові, водно-льодовикові, озерно-льодовикові, еолові, леси і лесовидні суглинки, морські. Елювіальні відклади (елювій) – продукти вивітрювання корінних гірських порід, що залишились на місці свого утворення. Здебільшого ці породи поширені в гірських районах. Делювіальні відклади (делювій) – наноси, що накопичились на схилах або біля підніжжя височин і є продуктами вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), змиті дощовими чи талими водами з місця їх утворення. Колювіальні породи (колювій) – відклади на схилах чи біля підніжжя гір у вигляді осипів або обвалів. Пролювіальні відклади (пролювій) формуються в результаті дії потужних, але короткочасних потоків талих або зливових вод (селеві потоки). Займають пригірні похилі рівнини. Алювіальні відклади утворюються внаслідок постійних водних потоків у долинах річок. Озерні відклади заповнюють пониження давнього рельєфу й відрізняються оглиненням і шаруватістю, важким гранулометричним складом. Льодовикові відклади (морена) – продукти вивітрювання різних порід, які переміщені або перевідкладені льодовиком. Водно - льодовикові (флювіогляціальні) – відклади, пов`язані з великими льодовиковими потоками. На відміну від льодовикових відкладів, характеризуються відсутністю валунів і безкарбонатністю. Озерно - льодовикові відклади – утворились на місці прильодовикових озер, які виникли в різних котловинах і виїмках, перезаглиблених льодовиком. Еолові відклади утворюються за рахунок діяльності вітру – розвіювання й акумуляції дрібнозему. Леси і лесовидні суглинки – найбільш поширені ґрунтоутворюючі породи, які покривають межиріччя та давні тераси. Лес – однорідна тонкозерниста, здебільшого неверствувата гірська порода. Переважно утворений із найдрібніших зерен кварцу і польових шпатів та карбонатів. Лесовидні суглинки – карбонатна глиниста порода з великим вмістом піску, яка подібно до лесу має велику шпаруватість. Морські відклади формуються внаслідок переміщення берегової лінії морів, явищ трансгресії й регресії. Глини різного походження на території України теж часто є ґрунтоутворюючими породами. Здебільшого вони поширені на схилах балок, терас, в долинах річок. Найпоширенішими в Україні є: червоно-бурі, строкаті, балтські, тортонські, майкопські (морські), сарматські, карбонові і пермотріасові, каолінові глини.
|