Develop a model of an ideal, in your opinion, teachers of higher education.

The article describes the main requirements for teacher university. Research and analysis of publication sociologists examining the image of the ideal teacher. Determined understanding of students about the basic features that characterize the " ideal teacher" 21, offered an appropriate model.

Keywords: model, ideal teacher, teacher's image of the university, representation students of teacher.

Постановка завдання. На етапі розвитку освіти в Україні педагог займає важливу нішу, адже він виступає довіреною особою суспільства, якій воно довіряє найдорожче і найцінніше - дітей, свою надію і своє майбутнє. Доля студентів у руках педагога, у його золотому серці, він має бути джерелом радісного пізнавального і морального зростання своїх вихованців. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини. Педагог зобов’язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури.

Аналіз досліджень і публікацій. Поняття «ідеал педагога» – це розумова конструкція, яка створена з метою виявлення поглядів, сторін творчості, типових рис, значущих для розуміння і розкриття уявлень про неповторну місію педагога, про його професійні і особистісні особливості, світоглядні і моральні основи його життя (В. А. Сластенина, 2013р., с. 452). Аналіз останніх досліджень і публікацій [1, 2, 3], в яких започатковано розв’язання даної проблеми свідчить про необхідність коректування цілей освітньої діяльності та відповідно підходів до її досягнення, а саме: одним із пріоритетних завдань сучасного педагога потрібно вважати постійну направленість його саморозвитку на ідеал. В. Т. Адамова та В. Т. Потехина вважають за головну рису сучасного викладача вміння добре орієнтуватися в різних галузях науки, основи яких він викладає; викладач повинен знати її можливості для вирішення соціально-економічних, виробничих і культурних задач, бути в курсі нових досліджень, відкриттів і гіпотез. [4].

Мета статті. Скласти образ ідеального викладача у вищому навчальному закладі на сучасному етапі розвитку освіти.

Виклад основного матеріалу. Вища школа завжди була одним із основних виховних інститутів суспільства і в сучасних умовах зростає її роль у вихованні студентської молоді. Зміни у духовному житті країни, відсутність у суспільстві чіткого загальновизначеного ідеалу виховання потребують інтенсивного пошуку нових підходів, запровадження нових методів впливу на самосвідомість молодої людини і водночас відродження ефективних випробуваних старих форм організації виховного процесу.

Вирішення питання ідеального педагога залишається одним з найбільш дискусійних у науковій літературі протягом багатьох десятиріч. Так, наприклад, Е. Клімов (Климов Е. А.1995р., с. 176-181) вважає, що одним з найбільш поширених підходів до розробки моделі педагога полягає у переліку певного підбору якісних ознак, якими має бути наділена людина, що обрала дану професію, і які є небажаними для неї. За принципом характеристики ідеального педагога у вимірах «спеціаліст», «працівник», «людина» пропонує розподіл І. Підласий [5]. Згідно з цим, викладачу необхідні: знання теорії, володіння педагогічною майстерністю, знання психології, володіння технологією навчання й виховання, любов до справи, бажання трудитися тощо.

Узагальнюючи наведені визначення та враховуючи актуальність проблеми, під поняттям «ідеал педагога» будемо розглядати цілісне уявлення про вдосконалену особистість педагога з притаманними йому найкращими якостям.

Учитель - це покликання, учительство - це служіння, а не праця. Тому вчитель має працювати не ради заробітку, не для виживання чи прожитку, а для виконання своєї місії на землі. Тому ідеальний учитель - це такий, для якого вчительство - сенс життя. Його вища користь - бути затребуваним, бажати й уміти віддаватись процесу, не очікуючи нічого натомість. Це альтруїзм в абсолютному значенні. Справа вчителя - учити, а справа суспільства - дати вчителю гідні кошти для існування.

Взагалі кожна людина повинна бути професіоналом у своїй справі. Ідеальний педагог любить свою справу, віддає частину душі студентам. Він підходить до викладання з творчістю, дає стимул до навчання, упроваджуючи індивідуальну навчальну програму. На жаль зараз таких викладачів дуже мало, але мені подобається те, що у нас на кафедрі дають можливість творчого прориву, реалізації своїх ідей і задумок. Як на мене, то найважливішим для викладача є уміння доносити інформацію до студентів у доступній формі, що можливо тільки тоді, коли викладач - людина не випадковий в своїй професії. Він уміє володіти словом настільки, щоб зуміти сформувати у студента певну " картинку", образ, тобто володіє своїм баченням предмету. Звідси і відбувається винахідливе відношення до лекцій, що дозволяє викладачеві вкласти частинку себе в процес навчання. Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учню свій мозок і не проживе за учня його життя, а тому доблесть учителя - зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань.

Важливою рисою справжнього вчителя є також людяність, адже інколи так хочеться щоб вчитель увійшов в твоє положення та спробував зрозуміти, чому ти не прийшов або чому ти щось не зробив. Як тут не пригадати образ Учителя, виведений у романі братів Стругацьких «Обтяжені злом»: «Пам'ятаю, як мені було страшно. Зуб на зуб не попадав. Напевно, так відчувають себе перед стратою. Жодної жилки не було спокійною в моєму тілі. Г. А. обійняв мене за плечі та притиснув до себе. Він був гарячий, надійний, твердий і в той же час такий маленький, такий щуплий, такий незахищений, і я вперше помітив, що майже на цілу голову я вище його й удвічі ширше в плечах». Г. А. - ініціали героя роману - Учителя Георгія Анатолійовича Носова. Як людині, студентові важливе безпосереднє ставлення до себе викладача. Він повинен бути поблажливим до студентів. Не варто відноситися звисока - багато із знайомих мені викладачів ведуть себе так, ніби вони знаходяться в дитячому садку або в школі. Але університет - це вже інший рівень і інші можливості для самих студентів. Викладач повинен відноситися до кожного з розумінням, адже студенти - теж люди. Потрібно знайти грань: не підніматися над студентами, мовляв, " я - викладач, ви - студент, я - все, ви - ніхто", але в той же час викликати до себе повагу, щоб лекція не ставала просто балаканиною. Деяким викладачам вдається так вести із студентом розмову, щоб він відчув себе людиною " на рівні". Тут важливе уміння викладача сприймати студентів як особу, тобто шукати до кожного індивідуальний підхід. Зрозуміло, це важко, але вже з перших пар можна визначити, у кого є бажання вивчати предмет, а у кого - ні, можна оцінити початковий рівень знань і, відштовхуючись від цього, визначати, чого кожен встиг досягти.

Неможливо не згадати про особистість педагога яка безпосередньо пов`язана з його положенням у педагогічному світі, громадськості, суспільстві. Характерні риси особистості педагога відображають сучасне суспільство (економіку, духовність, політику, культуру). «Особистість як суспільний індивід не є окремою (яка сама регулюється) системою, не є одиничним елементом суспільства, із сукупності яких будується і за допомогою якої функціонує суспільство», — писав Б.Г.Ананьєв (Ананьєв Б.Г. 1968, с.186). Особистість педагога характеризує його з боку суспільних зв`язків, взаємодій з іншими людьми, в першу чергу з учнями, колегами, батьками, громадськістю. Особистість педагога можна визначати як особливий спосіб професійної діяльності, при чому вона невід`ємна від особистості як характеристики, способу існування людини. Особистість як рівень професійної підготовки педагога є вираженням особистості як способу і рівня існування людини, характеристикою і рівнем розвитку людини, її соціальною значущістю. Особистість педагога відображає певний соціальний статус, соціальне визначення, передбачає певний рівень професійних здібностей, професійної культури. Не можна завоювати соціальну довіру і визнання за низької професійної віддачі.

Провівши певне соцопитування студентів на хімічному факультеті, можна виділити основні риси, що характеризують «ідеального викладача» 21 століття:

Ø почуття гумору;

Ø педагогічна майстерність;

Ø справедливість;

Ø креативність;

Ø відчуття аудиторії;

Ø харизма;

Ø пунктуальність;

Ø комунікабельність;

Ø повага;

Ø ораторські здібності;

Ø впевненість;

Ø людяність.

Як бачимо, бути педагогом не так просто, потрібно володіти всіма цими рисами, тому в нас час так мало дійсно справжніх педагогів, які якісно виконують свою роботу. Звісно не всі можуть стати педагогом, адже це потребує великого зусилля, таланту та сили волі, але ті хто обрав цю професію вже є героями.

Різні освітні системи бачать різних ідеальних учителів. Для гуманітарного ВНЗ це - кабінетний працівник, для технічного - практик, «навантажений теорією», як кажуть філософи, який може посвятити студента у свою науку, виростити з нього сильного вченого, організувати дієвий глибокий семінар, створити атмосферу служіння науці. Для технікуму чи училища - це викладач, який уселить в учня впевненість у своїх силах, прищепить йому бажання бути старанним в освоєнні свого ремесла. Закохуватиме у своє ремесло. У школі Монтессорі ідеальний учитель - це мовчазний наставник, який втручається у процес, підказує або допомагає тільки в тому випадку, коли це дійсно потрібно. А також - завчасно надає нову методичну допомогу, щоб учень не охолонув до попереднього. У Вальдорфській школі ідеальний учитель - це вчитель, який піклується про формування душевних якостей. Ідеальний учитель задає напрямок розвитку, але враховує властивості дитини. Він настроює дитину на довге й важке, але творче життя, а не на миттєвий феєрверк. Тому недоречні для школи рейтингові системи, які руйнують психіку людини.

Усвідомлення викладачем своїх потенційних можливостей, перспектив особистісного і професійного росту підштовхує його до постійного експериментування, що розглядається як пошук, творчість, можливість вибору. Вирішальним елементом професійного зростання є необхідність робити вибір: відчувати свободу, з одного боку, і відповідальність за все, що відбувається і відбудеться, – з іншого. Такий спеціаліст добре знає вимоги своєї професії, працює творчо, з ентузіазмом; впроваджує нові, авторські напрямки роботи; має унікальну комбінацію особистісних якостей та позитивну Я-концепцію. Серед якостей особистості гуманістичного рівня виділяються такі: відповідальне ставлення до роботи, систематичність, творча уява й ентузіазм (Д. Райанс); емоційна стабільність, особистісна зрілість і соціальна відповідальність (Н. Боуерс та Р. Соур); прагнення до максимальної гнучкості; душевне тепло, товариськість, здатність до емпатії – розуміння почуттів студентів, готовність відгукнутись на їх потреби; вміння надавати професійній діяльності особистісного забарвлення; установка на створення позитивних стимулів для сприйняття себе студентами; володіння стилем неформального, теплого спілкування з людьми; емоційна врівноваженість, упевненість у собі, життєрадісність (Р. Бернс); здатність вирішувати різні життєві проблеми, долати труднощі, відчуття своєї потрібності іншим, упевненість, що люди його розуміють, а його вміння, цінності й судження мають певну вагу (Стрельніков В. Ю., 2002р. с. 124).

На сучасному етапі розвитку освіти для наближення до ідеалу у кожного педагога в основі мають лежати істина, добро і краса. І кожен викладач має дотримуватися цієї тріади, незважаючи на багато проблем та перешкод в його освітній діяльності. Насамперед, це погана якість навчального процесу в педагогічних навчальних закладах, що сприяє низькому рівню підготовки майбутніх фахівців. Труднощі пов’язані також з негативними тенденціями у сфері трансформації соціально-професійного статусу викладачів: низький престиж професії в суспільстві. Можна зазначити також як слабке фінансове забезпечення освіти вцілому, так і недостатню підтримку державою кожного викладача зокрема з матеріального боку.

У сучасних соціально-економічних умовах саме викладачу належить провідна соціальна роль у формуванні особистості. І незважаючи на те, що педагогічна праця є досить низькооплачуваною і непрестижною, кожен педагог, який все ж обрав цю професію, має прагнути до ідеалу та постійного самовдосконалення, шляхом втілення істини, добра та краси. Оскільки саме особистість може сформувати особистість.

Непохитною істиною залишаться слова К. Ушинського: «У вихованні все повинно базуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки з живого джерела людської особистості. Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця, який проникає в характер навчання та виховання неможливе. Тільки особистість може вплинути на розвиток і визначення особистості, тільки характером мо на сформувати характер».

Крім того, важливим чинником, який впливає на формування педагога як ідеалу, на мою думку, не останню роль відіграє краса як категорія внутрішня. Краса ідеалу педагога полягає у терпінні, розумінні, мудрості, позитивному настрої, ввічливості, чесності... Адже саме образ ідеального викладача виступає тією рушійною силою, що спонукає до моральної, інтелектуальної та професійної довершеності. Таким чином, у кожного педагога свій ідеал, котрий виступає найдосконалішим взірцем, до якого він прагне і хоче бути подібним; якнайбільше служить орієнтиром для його професійної підготовки та перепідготовки; виступає вищою кінцевою метою прагнень, діяльності.

Висновки. Отже, можна сказати, що вищій школі на сучасному етапі потрібен викладач:

§ який бачить у кожному своєму студентові не „об'єкт педагогічного впливу", а самостійну особистість, яка знаходиться в постійному розвитку, має право на самоствердження;

§ вміє жити в реальному світі, об'єктивно сприймати факти і працювати з ними;

§ орієнтуватися у будь-якій ситуації, визначати її психологічні основи, передбачати прямі й опосередковані наслідки кожного свого рішення і вчинку, об'єднувати окремі події в насичені єдиним смислом системи;

§ може долати вплив зовнішніх побічних (організаційних, бюрократичних, формальних) факторів на розвиток власної особистості і стосунки з учнями;

§ бере на себе відповідальність за розвиток ситуацій, бо усвідомлює, що саме викладач має розуміти, що відбувається із студентом і як йому допомогти;

§ уміє контролювати міру свого втручання в особисте життя студента, розділяти проблеми на ті, які повинен вирішувати сам студент, і ті, де необхідний його вплив;

§ здатен розподіляти увагу між усіма людьми найоптимальнішим чином;

Тому щоб стати «ідеальним викладачем» потрібно дотримуватися цих пунктів.

Література

1. Бех I. Д. Виховання особистості: в 2 кн. / I. Д. Бех. - К.: Либідь, 2003.

Кн.1. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: навч.-метод. видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.

2. Бранский В. П. Искусство и философия / В. П. Бранский. - Калининград: [Янтарный сказ], 1999. - 704 с.

3. Педагогічна майстерність: підручник / [I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ін.]; за ред. I. А. Зязюна. - 3-тє вид. допов. і переробл. - К.: СПД Богданова А. М., 2008. - 376 с.

4. Адамова В. Т. К вопросу о личностных характеристиках преподавателя колледжа // Материалы интернет-конференции Белгородского государственного университета «Современный преподаватель: личность и деятельность» [Электронный ресурс] / В. Т. Адамова, В. Т. Потехина.

5. Пидласый И. П. Педагогика: общие основы: процесс обучения: в 2 кн. / И. П. Пидласый. - М.: ВЛАДОС, 1999. Кн.1. - 516 с.

УДК 378 О.О. Біловодська