У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі зазначається, у чому полягала їхня незаконність.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює вимоги до викладу змісту ухвали, яку суд касаційної інстанції постановляє за наслідками розгляду касаційної скарги (у тому числі й за наслідками попереднього розгляду справи, якщо справу вирішено у ньому). Визначена статтею структура ухвали суду сприяє логічній послідовності викладу матеріалу, зрозумілості та очевидності висновків суду, повноті вирішення справи, а також уніфікації усіх ухвал суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги у частині оформлення.

Структура ухвали

2. Згідно з коментованою статтею ухвала суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Така розгорнута структура повинна забезпечити зрозумілість ухвали.

Вступна частина

3. Вступна частина містить основні реквізити ухвали, за якими її легко ідентифікувати. У ній має бути зазначено дату (число, місяць, рік), найменування адміністративного суду (Вищий адміністративний суд), прізвища та ініціали професійних суддів і секретаря судового засідання. Прізвище та ініціали секретаря судового засідання не зазначаються у разі касаційного розгляду справи у письмовому провадженні, оскільки в цьому випадку судове засідання не проводиться.

Далі у вступній частині ухвали суд повинен зазначити прізвища, імена, по батькові фізичних осіб (при потребі - із зазначенням посади посадової чи службової особи), повне найменування юридичних осіб чи органу, які є сторонами, третіми особами, їх представниками, із зазначенням їхнього процесуального статусу.

Описова частина

4. В описовій частині узагальнено (тезами) викладаються:

1) зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень;

2) доводи особи, яка подала касаційну скаргу (основні її аргументи);

3) позиція інших осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, їхніх представників), - підтримання, непідтримання вимог касаційної скарги, заперечення проти неї, приєднання тощо;

4) обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

В описовій частині суд касаційної інстанції не має права давати своїх оцінок позиції осіб, які беруть участь у справі.

Мотивувальна частина

5. У мотивувальній частині знаходять своє відображення вирішені судом питання права. Мотивувальна частина повинна переконувати у законності ухвали (про законність судового рішення див. статтю 159 КАСУ і коментар до неї). Кожен доречний і важливий аргумент осіб, які беруть участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь. Тут суд касаційної інстанції дає висновок щодо задоволення вимог касаційної скарги (повного чи часткового). У разі скасування або зміни рішень судів першої і (або) апеляційної інстанції у мотивувальній частині зазначається, у чому саме полягає їх незаконність. Суд повинен вмотивувати вибір положень законів (норм права), якими він керувався.

Резолютивна частина

8. У резолютивній частині знаходить відображення присуд суду касаційної інстанції, тобто відповідь суду на кожну вимогу касаційної скарги (касаційних скарг).

Спочатку суд викладає свій висновок про задоволення касаційної скарги повністю чи частково або про залишення її без задоволення.

У разі задоволення адміністративної скарги суд викладає свій висновок по суті кожної вимоги в обсязі, в якому їх було задоволено, шляхом використання повноважень, визначених частиною першою статті 230 КАСУ.

Також одночасно може бути вирішено питання про поворот виконання скасованих рішень, якщо їх було виконано (див. частини першу та другу статті 265 КАСУ).

У резолютивній частині ухвали суд касаційної інстанції також наводить свій висновок про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до результатів касаційного розгляду за правилами статті 94 КАСУ.

Наприкінці резолютивної частини ухвали суд касаційної інстанції обов'язково повинен зазначити строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Для цього доцільно використовувати таку формулу:

" Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (з моменту підписання - у разі вирішення справи у письмовому провадженні).

Ухвалу може бути оскаржено за винятковими обставинами безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подання скарги за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття цих обставин разом з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копіями оскаржуваних рішень.

Винятковими обставинами можуть бути лише:

1) неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України або Вищим адміністративним судом України та іншим судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України".

Підписання ухвали

9. Ухвала суду касаційної інстанції обов'язково повинна бути скріплена підписами усіх суддів, що розглянули справу колегіально (частина друга статті 160 КАСУ). Це обов'язковий реквізит ухвали.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України