![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Закінчення таблиці 11
С. 38 ДБН В.2.2-13-2003 Таблиця 12
ДБН В.2.2-13-2003 С. 39
Продовження таблиці 12
С. 40 ДБН В.2.2-13-2003 Закінчення таблиці 12
3.75 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі, для глядачів - стаціонарними і пересувними (привізними). У спорудах житлових кварталів (мікрорайонів) і житлових районів, а також в разі пропускної спроможності споруди менше 48 люд. за зміну буфети для тих, хто займається, та за кількості місць для глядачів менше 500 передбачаються за завданням на проектування. 3.75.1 Кількість місць у буфетах слід приймати: а) для тих, хто займається: 1) у спортивних залах, критих ковзанках, басейнах із відкритими і критими ваннами, приміщеннях і ваннах для фізкультурно-оздоровчих занять, а також на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності останніх до 75 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 6 люд. пропускної спроможності за зміну при навчально-тренувальних заняттях; 2) на лижних базах (без урахування масового катання) і на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності від 75 до 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 8 люд., які займаються за зміну; 3) на веслувальних базах, стрільбищах і відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності більше 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 12 люд., які займаються за зміну; б) для відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах - із розрахунку 5 % одночасної пропускної спроможності; в) для глядачів - із розрахунку 3 % кількості місць для глядачів. У буфетах для глядачів зал може обладнуватися кафетерійними стійками для їжі стоячи. 3.75.2 Площі буфетів визначаються виходячи з такого розрахунку: а) для тих, хто займається, і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах: 1) площа залу з роздавальною - не менше 3, 4 м2 на посадочне місце за їх кількості до 8 і по 1, 25 м2 на кожне посадочне місце понад 8; 2) площа підсобних приміщень - не менше 2, 25 м2 на посадочне місце в залі за їх кількості до 8 і по 0, 25 м2 на кожне посадочне місце в залі понад 8; б) для глядачів: 1) площа залу з роздавальною - не менше 1, 4 м2 на місце в залі буфету; 2) площа підсобних приміщень - не менше 30 % площі залу. Буфети для глядачів повинні розташовуватися не далі 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні. В разі використання території спортивних комплексів для відпочинку населення з розміщенням на ній ресторанів, кафе, закусочних їх місткість у розрахунок буфетів спортивних споруд не входить. 3.76 У комплексах, що мають у своєму складі відкриті і криті спортивні споруди, і в спортивних корпусах із двома і більше залами приміщення для медичного обслуговування передбачаються, як правило, загальними для всього комплексу (корпусу). Медико-відновлювальні центри рекомендується передбачати на цілорічно діючих спорудах із пропускною спроможністю 150 люд. і більше за зміну (у спорудах, спеціалізованих для боротьби, боксу, важкої атлетики і футболу за пропускної спроможності 100 люд. і більше за зміну), при цьому пропускна спроможність на відкритих цілорічно діючих спортивних спорудах визначається без урахування масового катання на ковзанах. ДБН В.2.2-13-2003 С. 41
Склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів, у тому числі для інвалідів, наведені у додатку У. За наявності медико-відновлювального центру масажна і лазня сухого жару (10 таблиці 11 і 1г і 2д таблиці 12) повинні розміщуватися в його складі. У комплексах критих спортивних споруд приміщення медико-відновлювального центру передбачаються при одному із будинків; у решти будинків слід передбачати лише приміщення першої медичної допомоги площею 12м. 3.77 Чоловічі і жіночі роздягальні для тих, хто займається, в разі зберігання домашнього одягу в окремому приміщенні загальної гардеробної розташовуються, як правило, суміжно з нею і сполучаються через прорізи для приймання та видавання домашнього одягу. 3.78 Приміщення душових і, як правило, санітарних вузлів при роздягальнях для тих, хто займається, повинні безпосередньо сполучатися з роздягальнями, за винятком випадків, наведених у 3.103, 3.108, 3.10913.114. Кабіни в душових для осіб, які займаються, повинні бути відкритими. При кімнатах для інструкторського і тренерського складу, при побутових приміщеннях для робітників і при роздягальнях масажних повинні передбачатися закриті душові кабіни. 3.79 При спортивних залах, ковзанках із штучним льодом, відкритих і критих ваннах і залах для підготовчих занять слід передбачати інвентарні для зберігання переносного спортивного обладнання й інвентарю. Інвентарні повинні розташовуватися суміжно із залами (ковзанками, ваннами). Підлогу інвентарної слід передбачати без порога. Двері інвентарних у зали, а також двері залів, призначені для транспортування через них спортивного обладнання, повинні мати ширину не менше 1, 8 м. Допускаються відкриті прорізи до інвентарних із залів. Інвентарні при ваннах повинні мати вихід на обхідну доріжку. 3.80 У цілорічне діючих спортивних спорудах, призначених для навчально-тренувальних занять із дітьми до 10-річного віку (крім приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять), слід для батьків, які супроводжують дітей, додатково передбачати: - площу для очікування із розрахунку не менше 0, 5 м2 на одне місце, яка розміщується, як правило, у вестибулі для тих, хто займається; - місця в гардеробній для верхнього одягу. Кількість місць слід приймати на 100 % пропускної спроможності у басейнах і ковзанках, на 50% - в решті споруд. У спорудах із місцями для глядачів додаткова площа для очікування та зберігання верхнього одягу батьків не передбачається. 3.81 У спортивних корпусах, що мають у своєму складі два і більше спортивних залів (у тому числі залів критих ванн або залів ковзанок із штучним льодом) із місцями для глядачів, допускається допоміжні приміщення для глядачів передбачати загальними для всіх залів, а розрахунок їх площі проводити щодо залу з найбільшою кількістю місць для глядачів. 3.82 При зовнішніх входах-виходах будинків спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (а також в'їздах у будинки - див. 3.9 і 3.16), що працюють у зимову пору за розрахункової температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С (параметр Б), повинно передбачатися влаштування тамбурів або повітряно-теплових завіс. 3.83 Склад технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення споруди, а їх площі приймаються за розрахунком згідно з чинними нормами. Склад господарських приміщень, у тому числі комор і складів для зберігання спортивного обладнання та інвентарю, предметів трансформації арен, господарського приладдя, а також майстерень (художників, столярної, слюсарної, ремонту електро- і радіоапаратури, спортивного обладнання та інвентарю тощо) і гаражів визначається завданням на проектування, а площі складських приміщень - залежно від кількості, габаритів і способів складування; площі майстерень і гаражів - за відповідними нормами. С. 42 ДБН В.2.2-13-2003 3.84 Висота допоміжних приміщень від підлоги до стелі приймається не менше 3, 0 м. Висота технічних приміщень повинна прийматися залежно від застосовуваного обладнання, а складських приміщень і комор - від розмірів і способів зберігання предметів, які складуються. Залежно від архітектурно-планувального рішення і технологічних вимог, а також при розміщенні допоміжних приміщень у підтрибунному просторі висота приміщень може бути зменшена (у чистоті, до низу виступних конструкцій) до: а) 2, 5 м - у приміщеннях гардеробної верхнього (крім гардеробної лижних баз) і домашнього одягу, для сушіння одягу і взуття, у павільйонах на стартах і фінішах лижних і гірськолижних трас, хатинах на гірськолижних трасах, у приміщеннях для очікування в тирах, а також у приміщеннях для суддів і преси, касах, душових і санітарних вузлах; б) 2, 7 м - в решті приміщень, крім вестибулів, вестибулів-грілок, роздягалень лижних баз, приміщень для зберігання, одержання і здавання лиж і майстерень з ремонту і підготовки лиж.
|