![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вимоги до оформлення курсової роботи
Курсова робота виконується на аркушах білого паперу. Обсяг роботи становить не менше 30 та не більше 45 друкованих сторінок (формат А4 (210× 297 мм), шрифт 14 Times New Roman, інтервал 1, 5). Текст курсової роботи необхідно викладати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – не менше 25 мм, правий – не менше 10 мм, верхній і нижній – не менше 20 мм. Заголовки структурних частин курсової роботи – «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» – подають великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів подають з абзацного відступу маленькими літерами, крім першої великої. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожну структурну частину курсової роботи необхідно починати з нової сторінки. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів подається арабськими цифрами без знака «№»у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не ставлять. Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Під час написання курсової роботи студент має робити посилання на використані літературні джерела. Посилання робляться тоді, коли в тексті використовують цитати чи вислови, передається своїми словами думка того чи іншого автора, наводяться цифри та факти, використовуються таблиці або ілюстрації з певного джерела тощо. Вони дають необхідну інформацію щодо процитованого матеріалу, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, а також дають змогу відшукати документи та перевірити їх достовірність. Посилатися варто лише на останнє видання джерела. Загальні вимоги до цитування такі: — текст цитати береться в лапки та наводиться дослівно; — цитування має бути повним (у випадку пропуску слів у цитаті ставлять три крапки), без перекручень думок автора; — кожна цитата повинна мати посилання на джерело; — при непрямому цитуванні варто також посилатись на джерело, а думка автора повинна передаватись максимально точно. Посилання в тексті курсової роботи роблять згідно їх переліку у квадратних дужках, наприклад [2, с. 25], де перша цифра – номер джерела у списку використаних джерел, друга – сторінка, з якої взята цитата. Якщо посилання робиться лише на джерело (без використання цитати), то у квадратних дужках вказується лише одна цифра, що відображає порядковий номер джерела у списку використаних джерел, наприклад «[25]». Посилаючись на джерело, варто мати на увазі, що кількість посилань має бути оптимальною, тобто не надто надмірною чи мізерною. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи. Не рекомендується робити більше 3 посилань на сторінку, а також посилатися на одне джерело більше п’яти разів. У тексті курсової роботи при згадуванні прізвища автора спочатку пишуть його ініціали, а потім прізвище. Наприклад: І. М. Луцький. У виносці усе роблять навпаки: спочатку вказується прізвище, а потім ініціали автора (Луцький І. М.). Список використаних джерел варто оформлювати згідно вимог ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (табл. 5.1). Таблиця 5.1 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Якщо додатки оформлюють як продовження, кожен із них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, що надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки варто позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи та підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) та крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А.
|