Типові норми належності вогнегасників

Основні причини пожеж

Загальні причини виникнення пожеж в Україні (ППМЕ – порушення правил монтажу та експлуатації):

58-60 % - необережне поводження з вогнем;

18-20 % - ППМЕ електроустаткування та електроприладів;

11-12 % - ППМЕ приладів опалення;

7-8 % - пустощі дітей з вогнем;

2 % - підпали;

1-2 % - інші причини.

Причини виникнення пожеж у виробничій сфері:

50-55 % - необережне поводження з вогнем;

20-22 % - ППМЕ електроустаткування;

10-11 % - ППМЕ приладів опалення;

7-8 % - порушення режимів технологічних процесів;

5-7 % - порушення вимог пожежної безпеки;

1-2 % - інші причини.

Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі.

Пожежна небезпека - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих чинників: токсичні продукти горіння; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи; витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти горіння: ціанистий водень (синильна кислота), хлористий водень, сірководень, оксид вуглецю, сірчистий газ.

Вогонь – температура досягає 1200-1400 ⁰С.

Дим – являє собою велику кількість видимих найдрібніших твердих та (або) рідких часточок незгорівших речовин, що знаходяться у газах у завислому стані.

До інших небезпечних та шкідливих чинників відносяться недостатність кисню, вибухи, витікання небезпечних речовин, руйнування будівельних конструкцій, паніка.

Різновиди горіння

Горіння - це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я та (або) світінням. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання.

Розрізняють два види горіння: повне - при достатній кількості окисника, і неповне - при його пониженій кількості. За швидкістю поширення полум'я горіння поділяється на дефлаграційне (в межах 2­-7 м/с), вибухове (при десятках і навіть сотнях метрів за секунду) і детонаційне (при тисячах метрів за секунду). Горіння може бути гомогенним та гетерогенним.

Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, самоспалахування, тління.

Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виді­ленням енергії й утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу.

Детонація - це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі.

Спалах - короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

3аймання - початок горіння під впливом джерела запалювання. Спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я.

Тління - безполуменеве горіння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння.

Самозаймання - початок горіння внаслідок самоініційованих екзотермічних процесів.

Самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Самозаймання виникає в результаті різкого збільшення швидкості екзотерміч­них реакцій в об'ємі горючого матеріалу (речовини), коли швидкість виділення тепла перевищує швидкість його розсіювання. Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.

Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (НАПБ Б.07.005-86) поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворювати

вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозай­мисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші.

Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта

Під пожежною безпекою об’єкта розуміють такий його стан, за якого з регламенто­ваною імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта складається із відповідних систем:

1. Система запобігання пожеж:

1.1. запобігання утворення горючого середовища;

1.2. запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання.

2. Система протипожежного захисту:

2.1. обмеження розмірів та розповсюдження пожежі;

2.2. обмеження розвитку пожежі;

2.3. забезпечення безпечної евакуації людей та майна;

2.4. створення умов для успішного гасіння пожежі;

3. Система організаційно-технічних заходів:

3.1. організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів проти­пожежної пропаганди та агітації, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.;

3.2. технічні заходи: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п.;

3.3 режимні заходи: передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо;

3.4. експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).