Лекційне заняття № 15

ДИСЦИПЛІНА ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

(теоретичне заняття - 6 годин, практичне заняття - 2 години, самостійне вивчення – 6 години)

ТЕМА № 15. Наказне провадження.

Мета: дати студентам чітке поняття наказного провадження. Студенти повинні знати вимоги, за якими може бути в видано судовий наказ.

План заняття:

1. Поняття, значення та особливості наказного провадження.

2. Поняття судового наказу.

3. Вимоги, за якими може бути в видано судовий наказ.

4. Підсудність.

5. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу.

6. Підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.

Питання для самостійного вивчення:

1. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.

2. Зміст судового наказу.

3. Скасування судового наказу.

4. Набрання судовим наказом законної сили.

Рекомендована література до теми:

ЛЕКЦІЯ

1. Поняття, значення та особливості наказного провадження.

Наказне провадження є новим вид провадження у цивільному процесі, який не був притаманний українському цивільному процесу. Подібним до судового наказу було винесення постанови суду про стягнення аліментів відповідно до ст. 83 КпШС у редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 01.03.1985 р. Наказне провадження – це спрощений вид провадження у справах по вимогах, які мають очевидно достовірний характер. Його ще можна назвати непротокольним, оскільки хід провадження не фіксується у протоколах чи інших процесуальних документах (журналі судового засідання чи ін.). Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначені законом виходячи з вимог процесуальної економії. Тобто, у деяких справах вимоги, які пред’являються до суду, можуть бути розглянуті на відміну від загальної цивільної процесуальної форми. Справи, які відносяться до наказного провадження, порядок їх розгляду, видачі та скасування судового наказу визначені ст.ст. 95-106 ЦПК.

Предметом розгляду у справах наказного провадження є вимоги:

1) які ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі;

2) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника (ст. 96 ЦПК).

Цей перелік не є вичерпний і може бути розширений законом. Особами, які беруть участь у справі, у наказному провадженні є заявник та заінтересовані особи, а також їхні представники. Не виключається можливість участі у процесі органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК. Заявником виступає особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу і якій належить пр аво вимоги, що є предметом судового вирішення – стягувач. Заінтересованою особою виступає особа, з якої слід стягнути грошові кошти чи витребувати майно для погашення вимоги заявника, – боржник. Вирішення справи у порядку наказного провадження стосується видачі судового наказу – судового рішення особливої форми. Судовий наказ відповідно до ст. 95 ЦПК є виконавчим документом і підлягає виконанню за правилами, встановленими законодавством про виконавче провадження.Отже, наказне провадження – це вид провадження у цивільному судочинстві, в якому судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги.