Водний режим ґрунтів

Сукупність добових, сезонних і річних циклічних змін складу та стану компонентів ґрунту, які відбуваються у зв'язку з обміном речо­виною й енергією між ґрунтом і навколишнім середовищем, називаєть­ся ґрунтовим режимом. Виділяють водний, тепловий, повітряний, окисно-відновний, сольовий, поживний та інші режими. Типи водного й теп­лового режимів у великій мірі визначають характер ґрунтоутворен­ня, його енергетику і динаміку, а самі, в першу чергу, залежать від кліматичних характеристик території, де знаходиться ґрунт.

Водний режим грунту - це сукупність явищ надходження води в грунт, її переміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту.

Виділяють 14 типів водного режиму.

/. Мерзлотний водний режим властивий ґрунтам, які форму­ються в області багаторічної мерзлоти. Протягом більшої частини року ґрунтова вода знаходиться у твердому стані у вигляді льоду. У теплий період лід розмерзається зверху вниз і над мерзлим шаром утворюється надмерзлотна верховодка. Вода витрачається на випа­ровування, боковий стік, десукцію. Ґрунт постійно вологий. Протя­гом більшої частини вегетаційного періоду волога підтримується на рівні від найменшої до повної вологоємності і ніколи не буває ниж­чою від вологи в'янення (ВВ).

2. Водонасичений (водозастійний) режим характеризує болотні ґрунти атмосферного зволоження і деколи ґрунтового зволоження. Волога ґрунту зберігається протягом року в межах повної вологоє­мкості (ПВ) і тільки в посушливі періоди знижується до найменшої вологоємкості.

3. Періодично водонасичений (водозастійний) режим має місце у болотних ґрунтах ґрунтового зволоження. Відповідно із сезонними коливаннями рівня ґрунтових вод волога ґрунту варіює від повної до найменшої вологоємкості, але в окремі періоди поверхневий горизонт може висушуватись і нижче від найменшої вологоємкості.

4. Промивний режим властивий ґрунтам лісових зон тайги, во­логих субтропіків і тропічних лісів, помірних широколистяних лісів, де річна сума опадів перевищує річну випаровуваність. Щорічно ґрун­това товща промочується до рівня ґрунтових вод, що забезпечує ви­нос продуктів ґрунтоутворення за межі ґрунтової товщі (рис.24). Ґрун­ти мають надлишок води.

5. Періодично промив­ний режим характерний для ґрунтів, які формуються при річній сумі опадів, що при­близно дорівнює річній випа­ровуваності. Це характерно для зони лісостепу з вилугуваними, типовими чорнозе­мами. Наскрізь вода прони­кає один раз в 10-15 років. Періодично (не щорічно) весь профіль насичується водою до вологи найменшої воло­гоємкості. У нижній частині профілю періодично волога падає до вологи розриву ка­пілярів, а у верхній - до ВВ.

6. Промивний сезонно-посушливий режим характерний для територій з двома контрастними сезонами: дощового з вологістю ґрунту від ПВ до НВ і посушливоговід ВРК до ВВ (тропічні вологі савани).

7. Непромивний режим властивий зонам, де середня річна нор­ма опадів менша від середньорічної випаровуваності (степ, посуш­лива савана). Ґрунтова товща промочується на глибину 0, 5 2 м, нижче знаходиться шар із постійно низькою вологою. У верхній час­тині профілю відповідно з режимом опадів волога коливається в ме­жах від ПВ до ВВ, у нижній від вологи розриву капілярів (ВРК) до ВВ протягом року (рис.25).

8. Аридний (посушливий) – весь профіль ґрунту сухий протягом всьо­го року. Волога близька до ВВ або навіть нижча. Формуються напівпустельні ґрунти.

9. Випітний режим, як і непро­мивний або посушливий, має місце в ґрунтах аридного клімату, але в яких грунтові води близькі до поверхні. В них капілярна кайма періодично піднімається до поверхні, грунтові води випаровуються фізично і в разі наявності солей, розчинних у боді, по­верхневі горизонти збагачуються ними. Формуються лугові солончаки і солончакові ґрунти.

10. Десуктивно-випітний режим. Капілярна кайма ґрунтових вод не ви­ ходить на поверхню, і випаровується вода не фізично, а через рослини. Солі, розчинні в ґрунтових водах, відклада­ються на деякій глибині профілю. Цей водний режим має місце при формуванні лугових ґрунтів, лугово-чор­ноземних, лугово-каштанових. Режим зволоження складається з двох періодів - весною і після сильних опадів профіль ґрунту промочується до ґрунтових вод, у посушливий - вода піднімається вверх.

11. Затоплюваний режим характерний для грунтів, які періо­дично затоплюються водами рік, схилів, дощовими або інтими во­дами (заплави річок).

12. Амфібіальний режим - у постійно затоплюваних маршах і плав-нях дельт річок, морських і озерних мілководдях, або в періодично затоплю­ваних приливними водами манграх.

13.Іригаційний характерний для штучно зрошуваних ґрунтів.

14.Осушувальний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.

Дослідження водного режиму грунтів має теоретичне і практичне значення для того, щоб зрозуміти пра­вильно го.нечис ґрунтів, окремих гори­зонтів, оцінити і прогнозувати напря­мок подальшої еволюції сучасних ґрунтів, управляти водним режимом для раціонального використання у зем­леробстві та лісівництві. Регулюван­ня водного режиму проводять за допо­могою меліорації, агромеліоративних і агротехнічних прийомів.

Тема№5