Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тираж 100 пр. Зам. №






РВВ ДНУ

Уміщені загальні рекомендації для підготовки до практичних занять, подані теми реферативних завдань і перелік термінів для самостійного опрацювання.

Призначені для студентів історичного факультету ДНУ.

Темплан 2006, поз.74.

Методичні вказівки до практичних занять

з курсу “Історія Стародавньої Греції та Риму”

Укладач канд. іст. наук, старш. викл. Н. В. Венгер

Редактор І.І. Бакуменко

Коректор Т.А. Андреєва

____________________________________________________________________

Підписано до друку 17. 04. 06. Формат 60 х 84 /16.

Папір друкарський. Друк плоский.

Ум. друк. арк. 1, 16. Ум. фарбовідб. 1, 16. Обл. - вид. арк. 1, 37.

Тираж 100 пр. Зам. №

________________________________________________________________

РВВ ДНУ, вул. Наукова, 13, м. Дніпропетровськ, 49 050.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49 050.

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять з курсу

“Історія Стародавньої Греції та Риму”

Методичні вказівки розроблені для студентів першого курсу історичного факультету для підготовки до практичних занять з курсу історії античності. За браком академічного часу для практичних занять були обрані найбільш змістовні та інформативні з боку наявності джерел теми. Практичні заняття є важливим складником навчального процесу. Вони сприяють якісному засвоєнню тем курсу, успішній підготовці до екзаменів. У ході семінарів студенти відпрацьовують навички роботи з текстами двох типів: з текстами джерел, без яких не існує ніякого історичного знання, та з текстами наукових монографій, де це знання отримує системне вираження. Найголовнішим фактором успішності практичних занять є вміння розуміти та інтерпретувати джерела, що є найважливішою професійною якістю історика. Нарешті, семінарські заняття є гідною умовою для різного роду дискусій та обговорень, які сприятимуть розвиткові усного мовлення студентів, вмінню триматися перед аудиторією, вести коректний науковий діалог, розвитку лекторських навичок.

Підготовка до практичних занять складається з чотирьох головних етапів:

1) загальне ознайомлення з темою; 2) вивчення джерел; 3) опрацювання історіографії; 4) складання виступу.

Для загального ознайомлення з темою потрібно прочитати відповідні розділи підручників (Андреев Ю.В. История Древней Греции / Ю.В. Андреев, Г.А.Ко- шеленко, В.И. Кузищин, Л.П. Мартинович. – М.: Высш. шк., 1996; История Древнего Рима / Ред. В.И. Кузищин. – М.: Высш. шк., 1981), а також конспекти лекцій, підготовлені вашим викладачем. Студенти повинні приділити головну увагу характеристиці епохи та ознайомитись з загальним контекстом подій, запам’ятати головні дати та прокоментувати карти. Таким чином студенти отримають загальне уявлення про предмет дослідження та будуть готові сприймати джерела.

Ознайомлення з джерелами та коментар до них надають студентам більш детальну інформацію про природу наших знань з різних аспектів грецької та римської історії, дозволяють відчути епоху, образи історичних постатей, а головне, скласти самостійне уявлення про проблему. Деякі студенти нехтують цим етапом підготовки до практичних занять і зосереджуються безпосередньо на вивченні історіографії. Наслідок цього підходу – невміння самостійно та оригінально прокоментувати проблему, що демонструє доповідач під час виступу на семінарах. Крім того, уміння вилучати інформацію з джерел - основа “ремесла” історика, а опанування цього “ремесла” - головна мета практичних занять.

Вивчаючи джерела, пам’ятайте про їх суб’єктивність. Робота із джерелами будується за спеціальними правилами. По-перше, аналіз будь-якого джерела починається з його зовнішньої критики, яка вимагає пошуку відповідей на такі запитання: коли, де і за яких обставин виник текст, хто є його автором та замовником, для якої соціальної групи його було складено. Слід звернути увагу на те, у якому середовищі текст було використано, яким стилем та мовою його складено; на історію дослідження джерела. І лише після того, як усі зовнішні обставини стосовно змісту джерела будуть з’ясовані, доцільно перейти до внутрішнього критичного аналізу. Він передбачає виявлення всієї інформації, зосередженої в тексті.

При роботі з джерелами важливо взяти до уваги два головних взаємопов’язаних фактори. По-перше, суттєвий розрив у часі між періодом складання джерел і їх опрацьовуванням є суттєвою перешкодою для розуміння головної суті, яка спочатку закладалась у текст. По-друге, вже під час перекладу відбулось додаткове перекручення змісту тексту внаслідок його пристосування до особливостей нашої мови та термінології. Вступаючи в “діалог” з джерелом, важливо вміти вилучити інформацію не лише про те, що він розповідає, але й про те, що він замовчує.

Третій етап підготовки – ознайомлення з історіографією. Він необхідний для розуміння сучасного стану історичної науки з проблеми. Більшість студентів сприймають цей етап як “неминучу та сумну” необхідність. Але до вивчення історіографії потрібно підходити творчо. Слід переглянути найбільш відомі класичні та сучасні публікації, виділити головні висновки та порівняти їх. Для цього зовсім не треба їх прочитувати “від дошки до дошки”. Вмійте виділяти головне. Саме зараз в нагоді стануть навички скорочитання. Проте, якщо в якійсь публікації приверне вашу увагу гарний стиль, концепція, нова лексика, слід ознайомитися з роботою більш детально. Намагайтесь запам’ятати нову лексику та зробити її частиною своєї мови. Після ознайомлення з історіографією спробуйте зіставити свою гіпотезу з висновками визначних дослідників. Не бійтесь бути оригінальними та продумайте аргументацію.

На останньому, четвертому етапі підготовки студенти мають спробувати побудувати свою концептуальну систему, яка пов’язує весь переглянутий ними матеріал. Особливо на перших етапах навчання важливо скласти план відповіді, записати головні висновки. Треба вчитись викладати матеріал своїми словами, відмовляючись від плагіату.

Останнім часом студенти часто звертаються до пошуку інформації в Інтернеті. Ця робота є також доцільною. По–перше, мізерність зібрань наших локальних бібліотек примушує шукати важливі публікації у “глобальній мережі”. По-друге, Інтернет несе в собі найбільш свіжу інформацію, дозволяє студентам ознайомитись з матеріалами зарубіжної історіографії. У нагоді для студентів будуть спеціалізовані сторінки, присвячені дослідженню античності та християнства: 1)https://www.tlg.uci.edu/~tlg/index/resources.html; 2)https://ancienthistory.miningco.com; 3)https://pw2.netcom.com/~nemesise/latin.html. Але звертатись до Інтернету доцільно лише після ознайомлення з усією доступною літературою. Зовсім неприпустимо роздруковувати з Інтернету контрольні завдання та реферати, які студенти видають за свої.

Нарешті, потрібно бути активними на практичних заняттях. Оскільки історична істина є “діалогічною” по своїй суті, вона народжується з дискусії. На семінарах важливим є кожен голос. Спроба висловити альтернативну ідею та довести її є особливо цінною.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО КУРСУ

Хрестоматії та збірки джерел.

Античная литература. Рим: Хрестоматия / Сост. Н.А. Фёдоров, В.И. Ми- рошниченкова. - М.: Высш. шк., 1988. – 500 с.

Античная литература. Греция: Антология / Сост. Н.А. Фёдоров, В.И. Ми- рошниченкова.. - М.: Высш. шк., 1989. – 512 с.

Историки античности: В 2 т. - М.: Правда, 1989. – Т.1. – 619 с.; Т.2. – 637 с.

Историки Греции. Геродот. Фукидид. Ксенофонт.- М.: Худож. лит., 1976.- 430 с.

Историки Рима (Саллюстий, Ливий, Тацит, Светоний, А. Марцелин) - М.: Худож. лит., 1970.- 496 с.

Гроссман Ю.В. Історія Стародавнього Світу: Практикум / Ю.М. Гроссман, І.А. Лі-

совий. – К.: Вища шк., 1984. – 222 с.

Практикум по истории древнего мира / Под ред. И. С. Свенцицкой. - М.: Просвещение, 1981. – 278 с.

Хрестоматія з історії Стародавнього Світу // Укл. Р.А. Дудка та ін. – Ніжин: НДПУ ім. М.Гоголя, 2003. – 253 с.

Хрестоматия по истории древнего мира: В 3 т / Под ред. В. В. Струве, Д.П. Кал- листова. - М.: Высш. шк. – Т.2. - 1951. – 236 с.; Т.3. – 1953 – 310 с.

Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. - М.: Мысль, 1964. – 695 с.

Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина.- М.: Высш. шк., 1987. – 431 с.

Хрестоматия по истории Древнего мира / Под ред. В. Г. Боруховича, В.И. Ку- зищина. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. – 416 с.

Навчальна література й довідкові посібники.

Античная Греция: Проблемы развития полиса: В 2 т. - М.: Наука, 1983. – Т.1.: Становление и развитие полиса – 422 с.; Т.2.: Кризис полиса – 382 с.

Античная культура / Под ред. В. Н. Ярхо. - М.: Лабиринт, 2002. – 352 с.

Бокщанин А.Г. Источниковедение Древнего Рима. – М.: МГУ., 1981. – 159 с.

Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. - М.: Искусство, 1992.- Т.1.: От Илиады до Парфенона. – 440 с.; Т.2: От Антигоны до Сократа – 446 с.; Т.3.: От Еврипида до Александрии. – 398 с.

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. - М.: Высш. шк., 1988. – 490 с.

Гиро П. Быт и нравы древних греков. – Смоленск: Русич, 2000. – 624 с.

Гиро П. Быт и нравы древних римлян. - Смоленск: Русич, 1995. – 576 с.

Древняя Греция / Под ред. В. В. Струве, Д. П. Каллистова. - М.: Изд-во АН СССР, 1956.- 613 с.

Дюрант В. Жизнь Греции. - М.: Иностранная лит., 1997. – 499 с.

История греческой литературы: В 3 т.- М.: АН СССР. - Т.1. – 1946 – 300 с.; Т.2. – 1955 – 300 с.; Т.3. – 1960 – 439 с.

История Древней Греции / Под ред. В. И. Авдиева и др. - М.: Высш. шк., 1972. – 424 с.

Историография античной истории / Под ред. В. И. Кузищина. - М.: Высш. шк., 1980. – 415 с.

История Европы: В 6 т. - М.: Наука, 1988. – Т.1: Древняя Европа – 703 с.

Источниковедение Древней Греции (эллинизм). – М.: МГУ, 1982. – 239 с.

История древнего мира: В 3 т./ Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой. - М.: Наука - Т. 2. – 1983 – 574 с.; Т.3. – 1983 – 302 с.

История древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. - М.: Высш. шк., 1981. – 405 с.

История римской литературы: В 2 т.- М.: АН СССР - Т.1. – 1959 – 430 с.; Т.2. - 1962. – 484 с.

Ковалев С.И. История Рима. - Л.: ЛГУ, 1986. – 724 с.

Колобова К.М. Очерки истории древней Греции / К.М. Колобова, Л. М. Глускина. - Л.: ЛГУ, 1958. – 339 с.

Культура древнего Рима / Отв. ред. Е. С. Голубцова: В 2 т. - М.: Наука, 1985. – Т.1. – 430 с.; Т.2. – 397с.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М.: Высш. шк., 1990. – 350 с.

Лисовый И.А. Античный мир: в терминах, именах и названиях / И.А. Лисовый, К.А. Ревяко – Минск: Белорусь, 1996. – 253 с.

Маркс Э. Римляне / Э. Маркс, Г. Тинджей. - М.: Дет. лит., 1994. – 275 с.

Машкін Н. А. Історія стародавнього Риму. - К.: Рад. шк., 1955. - 568 с.

Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2 т. - М.: Советская энциклопедия, 1987. – Т.1. – 671 с.; Т.2. – 1992. – 719 с.

Моммзен Т. История Рима: В 5 т. – М.-Х.: Фолио, 2001. – Т.1. – 523 с.; Т.2. –

525 с.; Т.3. – 655 с.; Т. 5. – 749 с.

Пич С. Греки / С. Пич, Э. Миллард. - М.: Дет. лит., 1994. – 230 с.

Сергеев В.С. История древней Греции. - М.: Изд-во вост. лит., 1963. – 523 с

Тронский И.М. История античной литературы. - М.: Высш. шк., 1988. – 467 с.

Теми практичних занять з курсу “Історія Стародавньої Греції та Риму”

Тема 1. Огляд історичної спадщини стародавніх греків

1. Соціокультурна ситуація виникнення історичної науки в Стародавній Греції. Загальні поняття " історична традиція", " історичне знання" і " наука історії".

2. Джерела історичних знань у стародавніх греків: культурні релікти крито-мікенської епохи та усні легенди, героїчний епос, генеалогічні та географічні поеми, місцеві фасти та хроніки.

3. Геродот та його історична спадщина:


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал