Множество как структура данных.

Множество — тип и структура данных в информатике, является реализацией математического объекта множество.

Данные типа множество позволяют хранить ограниченное число значений определённого типа без определённого порядка. Повторение значений, как правило, недопустимо. За исключением того, что множество в программировании конечно, оно в общем соответствует концепции математического множества. Для этого типа в языках программирования обычно предусмотрены стандартные операции над множествами.

В зависимости от идеологии, разные языки программирования рассматривают множество как простой или сложный тип данных.

Структурный тип данных.

Структурный тип данных – это тип данных, который позволяет в одной величине хранить одновременно несколько значений. К структурным типам данных относятся массивы и пользовательские типы данных. И далее ответ к вопросу 10.

Объединение как структура данных.

В информатике объединение (англ. union) представляет собой значение[en] или структуру данных, которое может иметь несколько различных представлений.

В сильно типизированных языках тип объединение соответствует понятию тип-сумма из теории типов, то есть требует использовать разные конструкторы для значений разных типов.

В слабо типизированных языках, таких как C и C++, тип объединение реализует каламбур типизации, то есть обеспечивает интерпретацию одного и того же значения в соответствии с разными типами.

В зависимости от конкретного языка и типа, значение объединения может использоваться в таких операциях как присваивание или сравнение в отрыве от информации о конкретном типе или с требованием её наличия.

Битовый тип данных

=целочисленный тип данных-один из простейших и самых распространённых типов данных в языках программирования. Служит для представления целых чисел.

Множество чисел этого типа представляет собой конечное подмножество бесконечного множества целых чисел, ограниченное максимальным и минимальным значениями.

В программировании различают беззнаковые целые числа и целые числа со знаком. Знак числа обычно кодируется старшим битом машинного слова. Традиционно, если старший бит равен 1, то число считается отрицательным, только, если оно не определено как беззнаковое.

Количество чисел в машинном изображении множества целых чисел зависит от длины машинного слова, обычно выражаемой в битах.

Таблиця як структура даних.

Таблиця – статична структура даних.

З фізичної точки зору таблиця є вектором, елементами якого є структури. Характерною логічною особливістю таблиць є те, що доступ до елементів таблиці проводиться не за номером (індексом), а за ключем – значення однієї з властивостей об’єкту, який описується структурою-елементом таблиці. Ключ – це властивість, що ідентифікує дану структуру в множині однотипних структур і є, як правило, унікальним в даній таблиці. Ключ може включатися до складу структури і бути одним з його полів, але може і не включатися в структуру, а обчислюватися за деякими її властивостями. Таблиця може мати один або декілька ключів.

Основною операцією при роботі з таблицями є операція доступу до структури за ключем. Вона реалізовується процедурою пошуку. Оскільки пошук може бути значно більш ефективним в таблицях, впорядкованих за значеннями ключів, досить часто над таблицями необхідно виконувати операції сортування.

Особливості напівстатичних структур даних.

Напівстатичні структури даних характеризуються такими ознаками:

• вони мають змінну довжину і нескладні процедури її зміни;

• зміна довжини структури відбувається в певних межах, не перевищуючи якогось максимального (граничного) значення.

Якщо напівстатичну структуру розглядати на логічному рівні, то це послідовність даних, що пов’язана відношеннями лінійного списку. Доступ до елемента може здійснюватися за його порядковим номером.

Фізичне представлення напівстатичних структур даних у пам’яті – це послідовність комірок у пам’яті, де кожний наступний елемент розташований у пам’яті в наступній комірці. Фізичне представлення може мати також вид одно-направленого зв’язного списку (ланцюжок), де кожний наступний елемент адресується покажчиком, який знаходиться в поточному елементі. У цьому випадку обмеження на довжину структури менш жорсткі.