Старшого дошкільного віку

В оцінці рівнів соціальної компетентності старших дошкільників ми виходили з розуміння її як інтегрованої характеристики, що представлена певною системою якостей і властивостей особистості, виступає в єдності двох проявів - зовнішнього і внутрішнього. На основі вивчення теоретичних основ проблеми було визначено три критерії оцінки соціальної компетентності молодших школярів, яку розглядали в контексті впливу дитячої субкультури: емоційно-ціннісний, соціально-когнітивний, комунікативний. Прокоментуємо кожен із названих компонентів.

Емоційно-ціннісний критерій оцінки соціальної компетентності характеризує соціальні емоційні прояви дитини, її ставлення до людей, прагнення робити добрі вчинки, надавати емоційну підтримку та репрезентує наявність ціннісних орієнтації, що відповідають вищим потребам особистості та соціуму. Емоційна сфера дитини старшого дошкільного віку є провідною в її психічному розвитку. У цей період зміни соціальної позиції у дитини формується певна система уявлень про норми соціальної поведінки, зокрема пов'язані зі способами виявлення емоцій. Крім того в цей період відбувається становлення ціннісних орієнтацій дитини. Ієрархія цінностей будується в залежності від прикладів, які дитина бачить у родині та соціальному середовищі. На неї значною мірою впливає дитяча субкультура. Отже, можна дійти висновку про те, що соціальна компетентність тісно пов'язана із емоціями та ціннісними мотивами, які спонукають до дій. Це дає нам змогу визначити емоційно-ціннісний критерій, який створює основу для реалізації інших структурних компонентів соціальної компетентності.

Соціально-когнітивний критерій соціальної компетентності репрезентує наявність сукупності знань та уявлень про норми взаємодії в соціумі, сутність соціальних ролей, що є визначальним для власного соціального досвіду дитини. Крім того на основі знання норми в дитини поступово формується усвідомлення необхідності керуватися загальнолюдськими цінностями у власній поведінці та спілкуванні, здатність до гуманної поведінки в соціумі, вміння поводитися адекватно, доцільно, конструктивно. Вміння знаходити ефективні форми співробітництва з дітьми та дорослими, проектувати поведінку в різних соціальних ситуаціях, завдяки власним діям підтримувати свій статус, - також свідчить про сформованість певної сукупності соціальних уявлень. Соціально-когнітивний критерій проявляється в практичній діяльності, оскільки, саме дії, вчинки людини є головним мірилом її життя. До того ж важлива власна ініціатива у діяльності, потреба у взаємній спів дії без рахунку на винагороду, важливість результатів не тільки для самої особистості, але й для оточуючих.

Комунікативний критерій. Будь-яке спілкування відбувається за допомогою мови, тому ми обрали цей критерій. За допомогою даного критерію ми дослідили, як діти виказують свої почуття, як вони дорослим та своїм одноліткам. Окрім того ми досліджували особливості комунікації молодших школярів, до яких належать міміка, жести, слова-перевертні, слова-новоутворення, прийняті саме в дитячому середовищі.

Структура соціальної компетентності дає змогу більш глибоко зрозуміти її сутність. Окремі складові кожного з означених компонентів виступають показниками соціальної компетентності.

На основі вищезазначених критеріїв було виокремлено п'ять рівнів соціальної компетентності старших дошкільників

Експериментальне дослідження проводили з трьома групами дітей. До першої групи увійшли, діти які відвідували звичайні середні загально-світні дитячі садки. Другу групу складали діти, які відвідували освітні комплекси Третю групу створено з дітей, які відвідували сільські дитячі садки. Нас цікавило, як впливають соціальні умови, соціальний статус дітей на процес становлення особистості в соціумі, ставлення до себе та оточуючих.

Протягом всього дослідження ми намагалися створити рівні умови в кожній категорії обстежуваних. Наше дослідження передбачало виконання дітьми завдань за визначеними методиками. Вони будуть подані нижче.

Зауважимо, що в нашій роботі застосовувалися різні методи, такі як: спеціальні опитування-інтерв'ювання, індивідуальні заняття, бесіди, ігрові вправи, було організовано спостереження за дітьми з метою визначити, як вони організовують свої стосунки з своїми однолітками.

Спостереження сприяло вивченню соціального досвіду дитини за різних обставин її життя: у грі, на занятті, на перерві тощо. Істотним моментом і його організації було складання плану та відповідного протоколу, в якому було передбачено, що та як слід спостерігати, а також фіксувати явища соціальної компетентності, які спостерігаються. Для цього пропонувалися точні докладні записи про поведінку та дії дітей. Спостереження за станом соціальної компетентності виявилося ефективним, тому що проводилося систематично, планомірно і цілеспрямовано впродовж тривалого часу, помічені факти соціальної процесу дорослішання та соціалізації дитини дістали пояснення.

Бесіда була допоміжним методом вивчання процесу соціалізації дитини. Нею скористалися, щоб з'ясувати рівень соціального досвіду, ставлення дитини до різних соціальних явищ, до дійсності до себе, до інших дітей та до вихователів.

В основі бесіди-гри спілкування дослідника з дітьми, дітей з експериментатором і дітей один з одним. Це спілкування мало особливий характер ігрового навчання й ігрової діяльності дітей. У бесіді-грі ми часто йшли не від себе, а від близького дітям персонажа і тим самим не тільки зберігали ігрове спілкування, але і підсилювали радість його, бажання повторити гру.

Ситуативна гра. Кожен з учасників гри виконував певну соціальну роль. У таких ігрових ситуаціях ми оцінювали вміння контролювати себе, вміння приймати рішення тощо. Отримані результати заносилися до спеціального протоколу.

Розповідь за малюнком дозволила визначити не тільки мовленнєвий потенціал дитини, але й визначити власну думку до того, що зображено на малюнку.

Мовленнєві вправи націлювали на вивчення дитячої лексики, специфіки її застосування в різних видах діяльності дитини (на занятті, у грі тощо)

Багато цінної інформації було також отримано з аналізу опитування батьків та вихователів. Було використано бесіди, анкетування, націлені на виявлення особливостей дорослішання дитини (стосунки в колі однолітків, стосунки з дорослими, ціннісні пріоритети дитини). Зазначимо, що експериментальні заходи планувалися і проводилися в години, відведені режимом навчального закладу для самостійної роботи дітей у групі подовженого дня. Запис результатів проводився у протоколи та анкети.

З метою дослідження особливостей соціалізації старших дошкільників до кожного з критеріїв та показників було дібрано ряд експериментальних завдань. До першої методики ми включили завдання, спрямовані на виявлення особливостей ставлення дітей до соціуму, рівня самооцінки, об'єктивної оцінки себе та інших.