Агрегатні стани речовини та їх пояснення на основі молекулярно-кінетичної теорії. Питомі теплоти плавлення та пароутворення.

Речовина залежно від термодинамічних параметрів — тиску, об’єму і температури — може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. Крім того, речовина за певних умов може бути в стані плазми. Кипінням називають процес бурхливого пароутворення, що йде по всьому об’єму рідини. Якщо атмосферний тиск не міняється, то поза залежністю від способу й швидкості нагрівання кожна рідина завжди кипить за строго певної температури. Тому температура кипіння — одна з характеристик речовини.

^ Температуру, за якої рідина кипить, називають температурою кипіння.
Щоб температура рідини в процесі випаровування не зменшувалася, необхідно в процесі випаровування увесь час підводити до рідини тепло. На що ж витрачається енергія, що підводиться, якщо температура (а отже, і середня кінетична енергія молекул) не змінюється?

Вона витрачається в основному на розрив зв’язків між молекулами при перетворенні рідини на пару. Оскільки для «відривання» молекул одна від одної необхідно виконати роботу, потенціальна енергія взаємодії молекул збільшується. Причому різні рідини однієї й тієї ж маси потребують різної кількості теплоти для перетворення їх у пару за температури кипіння. Для характеристики енергетичних витрат на випаровування рідин уводиться поняття питомої теплоти пароутворення.

^ Питомою теплотою пароутворення називають фізичну величину, що чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати 1 кг рідини, щоб повністю перетворити її на пару за постійної температури. Питома теплота пароутворення позначається буквою L й вимірюється в Дж/кг.

15. Звукові хвилі. Швидкість звуку. Гучність звуку та висота тону. Луна. Акустичний резонанс. Екологічні проблеми акустики.

У широкому розумінні звукові хвилі – це будь-які механічні хвилі. У вузькому значенні звук – це такі пружні хвилі, дія яких створює у людини слухові відчуття. Швидкість звуку в речовинах визначається їх пружністю і густиною. Швидкість звуку мінімальна у газах, максимальна у твердих тілах, рідини займають проміжне положення.

Гучність звуку визначається не тільки об’єктивними властивостями звуку, а й індивідуальними особливостями органів слуху людини.

Висота тону звуку (звукова тональність) визначається об’єктивною характеристикою – частотою.

Звукова хвиля, досягаючи деякого тіла відбивається за таким самим законом, як і світлова хвиля (кут відбивання дорівнює куту падіння). Якщо відбиваюча поверхня досить віддалена, то людина чує не лише звук від його джерела, але й відбитий через деякий час звук, який називається луною.

Звукові хвилі, зустрічаючись з будь-яким тілом, викликають вимушені коливання цього тіла. Якщо частота власних вільних коливань тіла збігається з частотою звукової хвилі, то умови для передавання енергії від звукової хвилі до тіла виявляються найкращими — тіло стає акустичним резонатором. Амплітуда вимушених коливань при цьому досягає максимального значення — спостерігається акустичний резонанс.

16. Поширення коливань. у пружних середовищах. Поперечні та повздовжні хвилі. Довжина хвилі. Зв'язок довжини хвилі зі швидкістю її поширенням та періодом (частотою)

Коливання – це процес, який протягом тривалого часу локалізується у деякій ділянці простору, а хвиля – коливальний процес, який безперервно переходить з однієї ділянки простору до іншої.

Отже, хвиля – це процес поширення коливань у просторі.

Довжина хвилі – це відстань, яку проходить хвиля за час, що дорівнює одному періоду.

Хвиля називається поперечною, якщо напрямок, у якому коливання відбуваються, і напрямок у якому вони поширюються, взаємно перпендикулярні, поздовжньою – якщо ці напрямки паралельні.