Розрахунок штучного освітлення

Мета розрахунку загального освітлення – визначити кількість світильників, необхідних для забезпечення Е_min, і потужність освітлювальної установки, необхідної для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості.

Розрахуємо індекс приміщення і. Індекс приміщення і визначається за формулою:

, (6.2.1)

і = = 0, 8

де А, В, h – довжина, ширина і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

h = H - h _зв - h _р (6.2.2)

h = 4 - 0, 2 – 0, 8 = 3 (м)

де H – геометрична висота приміщення;

h _зв – висота звисання світильника. Зазвичай h _зв = 0, 2...0…0, 8 м;

h _p – висота робочої поверхні, h _p = 0, 8...1…1, 0 м.

Нижче наведено розрахунок кількості світильників:

(6.2.3)

(шт.)

де Е _min – мінімальна нормована освітленість, лк (для точних робіт III розряду 300 – 500 лк.);

k – коефіцієнт запасу, приймаємо рівним 1, 2;

S – освітлювана площа, м²;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймаємо рівним 1, 1);

Ф_л - світловий лампи (для типу ламп ЛБ потік однієї 40-4);

n – кількість ламп у світильнику;

– коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці, = 0, 49 при даному значенні індексу приміщення.

Отже, для заданого приміщення, площею 18 м², необхідно 2 світильника.

Потужність освітлювальної установки Р визначається з виразу:

, (6.2.4)

де Р_i – споживана потужність однієї лампи, кВт.

P = 4 2 40 = 320 Вт = 0, 32 (кВт)

Отже, потужність освітлювальної установки становить 0, 32 кВт.