Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в 2-ій пол. 1960-х - на початку 1980-х років.

У 60-80-х роках політичний курс радянського керівництва відрізнявся різко вираженим консерватизмом. Будь-який опозиційний рух нещадно придушувався. Проте неосталініст» не могли повернутися і до відкритого і масового терору.

Криза радянської системи виявлялася в зростанні науково-технічної відсталості країни порівняно з передовими західними країнами, уповільненні темпів економічного розвитку, низькі якості більшості вітчизняних промислових товарів, нездатності колгоспно-радгоспної система забезпечити крашу продовольством відповідно до потреб " і життєвих норм, явній безгосподарності. Потенційні можливості командно-адміністративної системи вичерпалися, вона стала не чутливою до науково-технічного прогресу. Темпи занепаду економіки України все зростали.

З 1965 р. почала проводитись реформа в аграрному секторі. Вкотре вже були підвищені закупівельні ціни на сільгосппродукцію, збільшені капіталовкладення в сільське господарство, в колгоспах вводилася гарантована оплата трудодня грошима, а також надбавка за кінцеві результати, знижувалась ціна на сільгосптехніку. Проте технічних засобів, необхідних для впровадженню індустріальних технологій, не вистачало. Нераціонально використовувалась земля. Залишалос • невирішеним питання про соціальний розвиток села, його газифікацію, теплофікацію, водопої тачання, медичне й торговельне обслуговування. Трудові ресурси на селі значно зменшились внаслідок процесів урбанізації. Усе це призвело до уповільнення темпів розвитку виробницт& і У 1982 р. була прийнята Продовольча програма УРСР, яка передбачала зміни в управлінні аграг ним сектором (створення структури агропрому), інтенсифікацію виробництва. Проте вона к: була виконана.

Рівень постачання населення, особливо в 70-ті роки, підтримувався в основному за рахунок продажу нафти за кордон.

Протягом 1959-1988 рр. населення України зросло на 9, 6 млн. осіб. І в 1989 р. складало 51, 7 млн. Проте народжуваність знизилася. Природний приріст перестав забезпечувати просте відтворення поколінь. Офіційно оголошувалось, що в СРСР побудовано «розвинутий соціалізм», проте рівень життя був набагато нижчим, ніж у країнах Європи. Споживання товарів обмежувалось наявністю багатьох «дефіцитів», тобто їх відсутністю. Люди не могли купити необхідні їм речі навіть маючи гроші. Відбувалося зміщення життєвих орієнтирів, коли в суспільстві почали домінувати апатія, скептицизм, зневіра в справедливість, а у верхніх ланках влади — корупція і цинізм. Погіршувалась екологічна ситуація, зменшувалась середня тривалість життя. За рівнем смертності Україна посідала третє місце серед республік СРСР.