IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

План уроку.

1. Організаційний етап.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Мотивація навчальної діяльності.

5. Формування нових знань.

6. Узагальнення та систематизації знань.

7. Підведення підсумків уроку.

8. Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку.

I. Створення позитивної атмосфери в класі.

II. Перевірка домашнього завдання ( Словниковий диктант)

1) Продуценти – це організми які продукують органічну речовину за рахунок поглинання сонячної енергії.

2) Консументи – організми які харчуються живою органічною речовиною.

3) Ланцюг видання – це ланцюг який починається з маси зелених рослин, далі йдуть травоїдні тварини і потім хижаки.

4) Ланцюг розкладання – це ланцюг, який починається з відмерлих органічних решток, які споживаються первинними детритофагами, які в свою чергу є кормом для вторинних консументів.

5) Опишіть правило екологічної піраміди - тільки частина (а саме 10%) енергії, що надійшла на певний трофічний рівень біоценозу, передається організмам, які знаходяться на вищих трофічних рівнях.

6) Біоценоз - це історично складені угрупування популяцій різних видів тварин та рослин, що населяють певну територію та взаємодіють між собою.

III. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте:

1) Що собою являють екосистеми? (зв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем) (наведіть приклади)

2) Які існують фактори впливу на екосистему? (біотичні, абіотичні) (наведіть приклади).

3) Які існують основні властивості екосистем? (потоки речовини та енергії, здатність до саморегуляції, самовідтворення)

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Послухайте таку історію:

Вулкан Кракатау вибухнув 27 серпня 1883 року. Острів вкрився 60- метровим шаром попелу. Все живе на острові загинуло. Але вже у 1908 році на острові налічувалося 140 видів рослин і 202 види тварин.

Отже що сталося з екологічним станом острова після виверження?

Чому це відбулося?

Тож сьогодні на уроці ми і з’ясуємо, яким же чином змінюються екосистеми після зміни їх нормального стану. І темою нашого уроку є «Різноманітність, розвиток і продуктивність екосистем». Також ми познайомимось із явищем сукцесій, їх видами і визначимо які можуть бути наслідки сукцесій.

V. Формування нових знань.

Біоценоз перебуває в постійному розвитку. Організми, які його населяють, народжуються, живуть і вмирають. Процесові розвитку можуть сприяти або ж, навпаки, шкодити певні зовнішні та внутрішні фактори. Характерні типи цих змін, які відбуваються у біоценозі, такі: 1) сезонні; 2) річні; 3) випадкові зміни, або сукцесії; 4) загальні зміни; 5) еволюція угрупувань.

Оскільки екосистеми не ізольовані одна від одної, то в них активно вселяються інші види організмів. Наприклад на території Європи налічується не менше 10 тис чужорідних видів рослин, грибів і тварин, більша частина яких була завезена людиною. Вони активно можуть впливати на ті організми, які населяють певну територію. Ось як наприклад у 1884 році один відвідувач виставки бавовнику в Нью-орлеані, повертаючись додому у флориду, привіз одну рослину ейхорнії. Сьогодні зарості цієї рослини покривають суцільним килимом 36 тис. га. озер і річок Флориди. Це викликає загибель тварин різних видів.

Такі цілком закономірні заміни видових співтовариств іншими, пов’язані з перетворенням екосистем, прийнято називати сукцесіями. Тож запишіть визначення в зошит: Сукцесія (від лат. Succesio — наступність, спадкування) — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу (фітоценозу, мікробного угрупування, біогеоценозу й т.д.) іншим на певній ділянці середовища. Існує кілька видів сукцесій, а саме первинні і вторинні. Первинні виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло. Як ви гадаєте за яких умов може повністю зникнути життя на певній території? Першими поселяються на таких ділянках лишайники, бо для їх існування не потрібні ніякі інші організми, а лише твердий субстрат. Потім з’являються мохи, трав’яні рослини, далі чагарники за участю різних верб - на цьому етапі екосистема заселяється різними безхребетними, а коли тут формуються ліси то з’являються і хребетні тварини.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини(наведіть приклади такого впливу). Типовим прикладом вторинної сукцесії являється відновлення лісу після пожежі. При цьому змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітлення, температури і вологості(як ви гадаєте які організми перші почнуть заселяти таку територію?). Тому спочатку з насіння яке збереглося в ґрунті проростають світлолюбові і трав’янисті рослини. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких потім починають проростати молоді берізки(таблиця). Згодом створюється березовий ліс, під пологом якого відновлюється сосновий ліс. Через 100-150 років на цьому місці може з’явитися справжній сосновий бір.

Як, на вашу думку, може проходити процес сукцесії? Лише як у нашому прикладі – з ускладненням ярусності, видовим різноманіттям рослин та тварин? (ні існують і регресивні сукцесії). Вони пов’язані зі спрощенням екосистем, зменшенням ярусності, зниженням чисельності і продуктивності організмів. А що може бути причиною таких впливів? (людина).

Регресивні та прогресивні!

Кожна сукцесія завершується періодом стабільності, який прийнято називати клімаксом. Цей стан екосистеми вважають настільки стабільним, що у ньому будь-які угрупування організмів можуть перебувати нескінченно довго. Для популяцій такої екосистеми характерна постійна висока продуктивність.

Які екосистеми, на вашу думку є найпродуктивнішими на всій планеті? (вологі тропічні ліси)

А які екосистеми є найбіднішими? (поля, бо використовуються лише кілька місяців на рік)

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Як ви гадаєте що станеться із занедбаним полем південного степу через 2 – 4 роки, через 25 років, 50, 200 р.