Берестейська унія 1596р.і національно-релігійна полеміка першої половини ХVІІст.

Об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності.Унію було проголошено на церковному соборі в Бресті. Ініціаторами укладання унії стали православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква). Для подальшого зміцнення Речі Посполитої було необхідно об'єднати православних українців і білорусів з поляками-католиками. Православні єпископи також виступали за об'єднання церков, але при цьому інтереси православних і католицьких ієрархій, так само як і їх бачення ролі і становища майбутньої уніатської церкви, були зовсім різними.) Майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях. Проте собор одразу розколовся на два окремі собори - православний і уніатський: православний собор відхилив унію(противником унії був К.Острозький); уніатський - проголосив унію(прибічник М.Рогоза), визнав владу Папи Римського, прийняв основні догмати католицької церкви, зберігши проте православні обряди та церковнослов'янську мову. Уніатським єпископам обіцяли сенаторські звання (ця обіцянка залишилася невиконаною). Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків, уніатська шляхта дістала право обіймати державні посади нарівні з католицькою шляхтою, а уніати-міщани зрівнювалися у правах з католицьким міщанством.Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й католицьке духовенство сподівались денаціоналізувати й ополячити український і білоруський народи. Українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі.

Полеміка прихильників і противників унії.

З проголошенням Берестейської унії, унійну й католицьку пропаганду широко ведуть друкованим словом, у формі проповідей, публікацій, брошур, послань, цілих науково-богословських творів. Писали в цьому часі Петро Скарга, Іпатій Потій, Йосафат Кунцевич, Лев Кревза і інші. Поява Острозької Біблії (1581 р.) мала на меті зміцнити позиції православної церкви як церкви руського народу. Проза Герасима Смотрицького й Клірика Острозького та поезію Даміана Наливайка. Посеред полемічних творів цього православно-народнього характеру найвизначніше місце належить безумовно посланням українського афонського ченця Івана Вишенського. Українська полемічна література відстоювала, хоч і в релігійній формі, право народу на свою віру, на соціально-національне визволення, правдиво зображувала життя, страждання, утиски народу.