Внесок Українського народу в розгром нацизму в 1941 – 1945 рр.Історичне значення великої перемоги.

У складі Червоної армії на початковому етапі війни кожен 4-5 боєць війни був жителем України. За роки війни солдатам і офіцерам було вручено 7 млн.орленів та медалей, з них 2.5 млн. припало на частку уродженців України. мирне населення працювало в тилу, забезпечуючи армію зброєю, продуктами харчування, ліками, будувало оборонні споруди, воювало в партизанських загонах. Визнанням внеску України в перемогу над фашизмом стала її участь у заснуванні ООН у 1945р.

Кіноповість О.Довженка. «Україна в огні».завершена митцем влітку 1943 р., вона утверджувала безмежну віру в народ України, який у кривавих битвах не втратив прагнення до життя, до духовного відродження.

73.Відбудова народного господарства після ВВВ. Голод 1946 – 1947 рр.

Відбудова народного господарства України.

Березень 1946 р. затвердження верховною радою СРСР П*ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946 – 1950 рр.

Особливості відбудови:

Промисловість:

· Відновлення адміністративно – командних методів;

· Початок відбудови з важкої промисловості;

· Розвиток важкої промисловості за рахунок легкої, сільського господарства, науки і культури;

· Повільне впровадження досягнень науково – технічного прогресу;

· Нестача робочої сили, особливо кваліфікованої;

· Важливим чинником, що впливав на успіх відбудови, був ентузіазм народу.

Сільське господарство:

· Відновлення колгоспного ладу;

· Надзвичайно складні умови відбудови с/г (скорочення посівних площ, поголів*я худоби, нестача робочих рук, техніки);

· Мізерні капіталовкладення (7%);

· Важке становище селян(мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, відсутність паспортів селян, несплата пенсій);

· Голод 1946 – 1947 рр.

Голод 1946 – 1947 рр.

Причини голоду:

· Спустошення країни в наслідок війни;

· Розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за всяку ціну;

· Посуха 1946 р.;

· Відбудова промисловості за рахунок с/г.;

· Продаж хліба за кордон.

Заходи влади:

· Репресивні заходи щодо селян;

· Відновлення дії закону «Про 5 колосків»;

· Невизначення факту голоду радянським керівництвом.

Наслідки:

· Голодом була охоплена більша частина сх..і пд..обл України;

· Великі людські втрати(1 млн.чол.)

73.Відбудова народного господарства республіки розпочалася одразу ж після визволення з-під фашистської окупації й особливо активізувалася в повоєнний час.Економіка України, на відміну від західних країн, у повоєнний час відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Важливим чинником відбудовчих процесів в Україні була командна система. Саме вона давала змогу в короткий час мобілізовувати значні матеріальні та людські ресурси, швидко перекидати їх з одного кінця країни в інший та концентрувати на відбудові чи побудові певного об´ єкта. Особливістю радянської економіки була непропорційно велика роль у ній ідеології, яка виявлялася в широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — рухах передовиків і новаторів, соціалістичному змаганні. Якщо 1946 р. соціалістичним змаганням за дострокове виконання п´ ятирічного плану та підвищення продуктивності праці було охоплено 80% робітників і службовців України, то наприкінці 1948 р. — вже 90%.Ціною величезного напруження фізичних і духовних сил усього народу народне господарство України за короткий строк було відбудоване. У роки першої повоєнної п´ ятирічки відновили роботу 22 доменні, 43 мартенівські печі й 46 прокатних станів, почали функціонувати реконструйовані металургійні заводи «Азовсталь», «Запоріжсталь», Краматорський, Єнакієвський. Крім того, промисловий потенціал республіки поповнився новими підприємствами. До кінця четвертої п´ ятирічки питома вага вироблених в Україні найважливіших видів продукції промисловості в загальносоюзному обсязі становила: чавуну — 47, 8%, сталі — 30, 6%, прокату — 33, 2%, залізної руди — 53%. У 50-ті роки республіка знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. Водночас значно відстає легка промисловість (1950 р. її валова продукція становила лише 79% рівня 1940 р.) і сільське господарство (відповідно — 91%).Отже, відбудова народного господарства України суттєво відрізняється від відбудовчих процесів країн Заходу. Збитки, завдані війною республіці, були значно більшими, ніж на Заході. Ускладнив ситуацію голод 1946—1947 pp. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами без зовнішньої допомоги, а західні країни активно використовували асигнування, що надавалися СІЛА відповідно до «плану Маршалла». Характерними для відбудовчих процесів в Україні були пріоритетний розвиток важкої промисловості, активна роль командної системи, значна заангажованість в економічній сфері ідеологічного фактора

74.Спроби лібералізації суспільно – політичного життя України в 2-ій половині 1950-на поч.60 –х років.

Лібералізація – пом*якшення політичного режиму, вільнодумство.

· Лібералізація партійного життя: курс на переростання диктатури пролетаріату в загально народну державу; регулярне оновлення на чверть складу керівних органі КПРС, перебування на найвищих посадах не більше 3 строків;

· Розширення повноважень республіканських рад;

· Введення в практику всенародного обговорення проектів, законів та ін..важливих питань;

· Розширення прав профспілок;

Складові лібералізації:

· Припинення масових репресій; Звільнення частини політв*язнів з таборів ГУТАБу;

· Обмеження позитивного вживання імені Сталіна;

· Ліквідація військових трибуналів;

· Введення прокурорського нагляду за дотриманням законності;

· Перегляд справ, сфальсифікованих судовими трійками.

75.Причини і суть кризових явищ у політичному, економічному і духовному житті (сер. 60 – х- 1-а пол.80-х рр..)

1965- 85р- період застою в УРСР, що призвів до кризи суспільства та рад. Ладу у всіх сферах життя: політиці, економіці, соц.. відносинах, культурі. Проте в цей період велося будівництво нових підприємств, житла, був порівняно високий рівень життя.

Основні тенденції періоду застою: - посилення централізації та адміністративно - командних методів управління; - посилення партійної та управлінської б`юрократії; - згортання демократії, поршення законності, нехтування правами і свободами людини; - ігнорування принципу поділу влади на гілки, всевладдя КПРС, обмеження прав союзних республік; - формальний характер виборів до органів влади; - хронічний дефіцит деяких товарів.

Криза в соціально - економічній сфері негативно вплинула на культурне та духовне життя суспільства.

1966- 67р- перехід в Україні на нові навчальні програми, запровадж. До навчальних програм нових дисциплін.

1984р- реформа загально освітньої школи: навчання дітей з шести років, запровадження загальної середньої освіти.

Негативні процеси: посилення русифікації, зменшення кількості українських шкіл, звільнення учнів від вивчення української мови за бажанням батьків. Скорочення державних витрат на освіту.

Наука: зростання кількості науковців, виникнення нових галузей науки, створення нових матеріалів (порошкова металургія).

Література: Гончар «Собор» Стельмах «Дума про тебе», «Чотири броди»

Переслідування владою Стуса, Дзюби.

Косигінська економічна реформа 1965р.

Позитивні чинники: - розширення господарчої самостійності підприємств; - посилення економічних стимулів праці, залежно від її результатів; - створення фондів матеріального стимулювання на підприємствах.

Негативні: - ліквідація раднаргоспів, поновлення галузевих міністерств; - відсутність конкуренції, збільшення обсягів реалізації продукції не завдяки якості, та дешевизні товару, а шляхом приписок, чи зниження плану.

76. Національно - демократичний рух в Україні в 60- 80 тих роках. Українське дисиденство.

Дисиденство - суспільно- політичний рух незгодних з існуючим режимом у державі.

Форми діяльності дисидентів: - створення підпільних і легальних груп та організацій; - розповсюдження нелегальних видань, у яких друкувались заборонені цензурою твори(«Самвидав»).Організація шевченківських свят, вечорів пам*яті Л.Українки, І Франка, тощо; -- Створення гуртків вивченні вітчизняної історії, клубів творчої молоді; - організація мітингів протесту, демонстрацій, пікетувань.

Причини зародження десиденського руху:

- Відчуття суспільної несправедливості;

- Русифікація; порушення прав і свобод людини;

- Обмежений х-ер десталінізації;

- Антикомуністичні виступи в країнах соц..табору.