Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Переднє слово






Історія України - Пасічник М.С.

https://pidruchniki.com.ua/istoriya/istoriya_ukrayini_-_pasichnik_ms

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДНЄ СЛОВО
ВСТУП
Розділ 1. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ. ЗАРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ЗАСАД НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Походження, розселення та устрій слов'ян.
Культури східних слов'ян.
Становлення державності.
Християнізація слов'янських князів.
Розділ 2. ДАВНЬОРУСЬКА КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ТА її ВПЛИВ НА ІСТОРИЧНУ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави.
Взаємини Київської Русі з хазарами та варягами.
Київська Русь в X—XII ст.
Князювання у Києві Володимира Святославича.
Причини феодальної роздробленості.
Розділ 3. РЕМЕСЛА ТА УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО В ЧАСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Роль міста в економічному розвитку держави.
Розвиток ремесел.
Сім'я і сімейний побут.
Розвиток писемності.
Архітектура, живопис і містобудування.
Розділ 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ В УТВЕРДЖЕННІ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ЗАСАД КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства.
Волинське князівство.
Утворення Галицько-Волинського князівства.
Переяславське князівство.
Боротьба з монголо-татарською навалою і відродження Української держави.
Зовнішня та внутрішня політика Данила Галицького.
Галицько-Волинська держава в другій половині XIII першій —XIV ст.
Суспільно-політичний та адміністративний устрій Галицько-Волинського князівства за дослідженнями І. П. Крип'якевича.
Розділ 5. УКРАЇНА В ЧАСИ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ (1340—1569 РР.)
Боротьба руської знаті за перетворення удільних князівств на незалежну державу в 70—00-х роках XIV ст.
" Велике княжіння Руське" (1430—1435). Реставрація удільного устрою та його остаточна ліквідація (1440—1471).
Запровадження воєводського адміністративного устрою.
Господарство й населення.
Розділ 6 УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ. НАРОДНА БОРОТЬБА ПРОТИ ПОЛЬСЬКО-ШЛЯХЕТСЬКОГО ПОНЕВОЛЕННЯ.
Спроби національної аристократії відновити Українську державу.
Люблінська унія 1569 р. та її вплив на подальшу долю українського народу.
Україна й Крим: проблеми стосунків. Відсіч турецько-татарським вторгненням.
Соціальні та економічні зміни.
Розділ 7. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.
Запорозька Січ як одна з форм української державності.
Державний устрій козацтва.
Внутрішній устрій козацтва став зародком нової Української держави.
Військові походи українського козацтва проти турків і татар.
Козацько-селянські повстання.
Розділ 8. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЗА ЧАСІВ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ (1648—1657 рр.)
Причини та особливості національно-визвольної війни.
Державницькі спрямування гетьмана України Б. Хмельницького.
Українсько-московські взаємини.
Формування державного устрою.
Історичне значення національно-визвольних змагань.
Розділ 9. РУЇНА ТА її НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. НАМАГАННЯ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ УТВЕРДИТИ УКРАЇНУ ЯК САМОСТІЙНУ ДЕРЖАВУ
Українсько-московські та польські стосунки.
Розпалювання Москвою боротьби між козацькою старшиною за владу в Україні.
Зовнішня політика гетьмана І. Виговського.
Зречення І. Виговським гетьманської булави.
Суспільно-політичне становище української державності в 60—70 рр.
Соціально-економічні стосунки.
Намагання гетьмана І. Мазепи утвердити Україну як самостійну державу.
Гетьман Пилип Орлик. Конституція прав і свобод Запорозького війська.
Розділ 10. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА XIV—XVII СТ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ОДЯГ: НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО В МОДЕЛЮВАННІ; ВИШИВАННЯ ТА ТКАЦТВО
Суспільно-політичні та історичні умови національно-культурного відродження.
Звичаї та обряди українського народу.
Розвиток мистецтва в XVI—XVII ст. та його характерні риси.
Народне пластичне мистецтво.
Декоративний розпис та орнаментика.
Семантика народних художніх образів.
Формування традиційного одягу українців.
Український одяг XVI—XVII ст.
Особливості народного строю.
Розділ 11. РОСІЙСЬКЕ САМОДЕРЖАВСТВО ТА ЙОГО РУЙНІВНА РОЛЬ В ЗНИЩЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Політика Росії щодо України після Полтавської битви.
Зміни в адміністративному і військовому устрої Гетьманщини.
Гетьман Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
Скасування козацького устрою в Слобідській Україні.
Передумови та наслідки ліквідації Запорозької Січі.
Ліквідація автономії України і колонізаторська політика російського царизму в другій половині XVIII ст.
Захоплення Правобережної України Російською імперією.
Розділ 12. КУЛЬТУРА, НАУКА ТА МИСТЕЦТВО В УКРАЇНІ XX СТ.
Суспільно-політичні умови розвитку української культури початку XX ст.
Тенденції національно-культурного відродження в Україні XX ст.
Інтелектуальний і культурний внесок української нації у світову цивілізацію.
Перспективи розвитку української культури.
Розділ 13. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНИЦЬКІ ІДЕЇ В ЧАСИ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ І АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
Суспільно-політичний рух в Україні.
Українське національне відродження.
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині.
Піднесення національно-визвольного руху в Україні у другій половині XIX ст. Обґрунтування ідеї самостійності України.
Громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях.
Розділ 14. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА її ВПЛИВ НА ДЕРЖАВНИЦЬКІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ
Україна в політичних планах західноєвропейських держав.
Розвиток національного руху.
Українські січові стрільці.
Воєнні дії на території України.
Антивоєнний і соціальний рух народних мас.
Розділ 15. ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ПІСЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 РР.
Соціально-економічні та політичні передумови національно-визвольних змагань.
Утворення Української Центральної Ради та проблеми державного будівництва.
Організація збройних сил.
Боротьба між Центральною Радою і більшовиками за владу в Україні.
Українська державність в період 1918—1920 pp.
Українська держава в добу Директорії.
Інформаційна політика УНР.
Західноукраїнська Народна Республіка. Листопадовий чин.
Розділ 16. УКРАЇНА В СКЛАДІ СРСР. ОЗНАКИ ДЕРЖАВНОЇ САМОСТІЙНОСТІ ТА ІМПЕРСЬКОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МОСКВИ
Україна в роки " воєнного комунізму" і нової економічної політики.
Входження України до СРСР.
Досягнення і ускладнення процесу українізації (коренізації).
Насильницька колективізація в українському селі.
Голод 1932—1933 рр. як геноцид проти українського народу.
Тоталітарний політичний режим в Україні.
Розділ 17. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА її ВПЛИВ НА ПРОБУДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ІДЕЙ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ТЕРЕНАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ В 40—50-Х РР.
Західна Україна в загарбницьких планах СРСР та Німеччини. Причини Другої світової війни.
Україна у Другій світовій війні. Проголошення Української держави.
Утворення та діяльність Української повстанської армії.
Україна в період післявоєнного сталінського режиму.
Національно-визвольний рух у західних областях УРСР.
Розділ 18. ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ ЯК ВИЯВ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ТЕНДЕНЦІЙ В СУСПІЛЬСТВІ
Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Поява " шістдесятників".
Прояви дисидентства.
Релігійне дисидентство.
Згортання демократичних процесів. Політичні репресії в 60— 70-х рр.
Українська робітничо-селянська спілка та Українська Гельсінська спілка.
Розділ 19. УКРАЇНА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА РОЗБУДОВА ДЕРЖАВИ
Соціально-економічні та політичні процеси в Україні у перші роки незалежності (1991—1995 рр.).
Демократичні перетворення та формування і розвиток громадянського суспільства.
Національно-державне відродження.
Українська діаспора.
Розділ 20. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО МЕЦЕНАТСТВА
Загальна характеристика.
Українське меценатство в період Середньовіччя.
Петро Конашевич-Сагайдачний.
Меценатство періоду Гетьманщини. Іван Мазепа.
Меценатство XIX—XXI ст. Євген Чикаленко.
Родина Симиренків.
Павло Потоцький.
Андрей Шептицький.
Петро Яцик.

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Процес національного відродження, що охопив нашу державу, докорінний злам стереотипних уявлень про історичний процес, повернення із забуття цілих історичних пластів, сотень імен державних і культурних діячів — усе це дає можливість наново переосмислити історичне минуле України, без глибокого пізнання якого, без звернення до національних джерел, народної пам'яті" тисячолітнього життєвого досвіду, неможливо виробити правильні орієнтири на майбутнє.

Необхідне створення повноцінних навчальних посібників з метою підготовки спеціалістів не тільки високого професійного, а й загальнокультурного рівня, формування у студентів почуття патріотизму та національної гордості, виховання на найкращих зразках духовних надбань українського народу. Цей навчальний посібник з історії України написаний з урахуванням тих суттєвих змін, що відбувалися у нас останнім часом, в ньому розглядаються історичні періоди розвитку українського народу як етносу та нації, висвітлюється національно-визвольна боротьба, боротьба за державність України, возз'єднання її земель. З позицій історичної правди оцінюється діяльність відомих історичних постатей України: Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Павла Полуботка, Петра Калнишевського та інших.

На підставі використання найновіших досліджень українських та закордонних учених, архівних джерел здійснено переоцінку багатьох подій в історії України 1917—1920 рр., стану українського суспільства в радянський період тощо.

Важливим завданням навчального посібника є розкриття процесу міжнаціональних взаємин, боротьби проти шовінізму і націоналізму, за духовне відродження українського народу, а також розуміння сучасних проблем становлення незалежності України.

Автор цілком слушно вважає, що утворення української державності та боротьба за її збереження стали, з одного боку, підсумковим етапом українського національно-визвольного руху, а з іншого започаткували новий, надзвичайно бурхливий і суперечливий її період. По-друге, і це, мабуть, головне, посібник доводить, що одним з закономірних наслідків еволюції так званих окраїн колишньої Російської імперії буржуазним шляхом стало визрівання об'єктивних передумов, необхідних для формування тут національно-державних утворень. Цілком очевидно також, що цей процес міг набувати реального втілення лише після повалення того чи іншого режиму.

Посібник побудовано на засадах національної історичної науки, тому в ньому максимально використано новітні дослідження відомих українських учених.

Чітко визначена автором мета навчального посібника — дати поглиблений аналіз головних етапів боротьби українського народу за свою державність, проблем її розбудови на сучасному етапі, безумовно, через призму найважливіших подій всієї історії України.

Надзвичайно важливо те, як автор показав, що Україна, самостійна незалежна держава, прагне до встановлення та розвитку взаємовідносин з іншими державами на платформі рівноправності, активної участі в діяльності міжнародної спільноти, включаючи також військові аспекти. Для інтеграції у світове співтовариство загалом і в європейський геополітичний простір зокрема Україні з самого початку необхідно було визначити — що давалося не без труднощів — відповідність зовнішньополітичних пріоритетів своїм національним інтересам, забезпечення яких є основою національної безпеки і нормальної життєдіяльності держави.

Логічною є структура навчального посібника, побудованого за проблемно-хронологічним принципом.

Таким чином, у виданні вдалося обґрунтувати цілісну концепцію історії української державності в контексті сучасної національної політики України. Тому можна з впевненістю стверджувати, що посібник М. С. Пасічника " Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи" цілком відповідає актуальній тематиці з використанням новітніх досягнень української та зарубіжної історіографії. Є всі підстави рекомендувати посібник для використання в навчальному процесі.

Директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України

професор Я. Р. Дашкевич

ВСТУП Непростими шляхами, сповненими драматичних подій, судилося йти Україні до своєї державності. На цих довгих, звивистих дорогах траплялися і перемоги, і поразки. Про деякі з них наші сучасники обізнані з літератури, яка побачила світ ще в ті роки, коли Україна була " рівною серед рівних", звичайно, під патронажем " старшого брата", в імперському СРСР. Зокрема, білою плямою були в Україні проблеми становлення і розвитку її державності. Адже висвітлювали їх лише з позиції радянського тоталітаризму, усіляко вказуючи " благотворний" вплив Росії на життя українського народу. Тим часом звернення до минулих подій цікаве не лише відтворенням правдивої історії українського народу, а й можливістю і необхідністю зробити з них висновки, які не втратили своєї актуальності й до нині. Входження України в міжнародне співтовариство створює сприятливі умови для інтеграції української історичної науки у світове поле історичних знань. Це дало поштовх для розвитку тих галузей історичної науки, що сприяють збагаченню відомостей про події, які раніше трактувалися лише з погляду " єдино правильної" позиції політично заагажованих радянських науковців. Висвітлення історії боротьби українського народу за свою незалежність від часів Київської Русі і по сьогодні є нагальною потребою сучасності, щоб зняти з цієї теми нашарування ідеологічних потреб радянської спільноти. Справді, з довідкової літератури, рівень якої відбиває стан наукової розробки проблеми, можна дізнатися лише про те, що, наприклад, очолювана визначним українським істориком, майбутнім академіком АН УРСР та АН СРСР М. С. Грушевським, Центральна Рада є " контрреволюційною буржуазно-націоналістичною організацією", яка діяла в Україні протягом 1917— 1918 рр., обстоювала " класові інтереси української буржуазії" і перебувала " в одному таборі з контрреволюційним Тимчасовим урядом у Росії". Інше видання, в свою чергу, інформує: українські дрібнобуржуазні партії, що створили державність, — соціалістів-революціонерів, соціалістів-федералістів — були партіями української буржуазії, яка черев своє дітище намагались " очолити національно-визвольний рух українського народу", а головне своє завдання вбачали " в збереженні на Україні капіталістичних порядків". Енциклопедичні довідники з історії революцій та громадянських воєн практично дослівно повторюють нарис, вміщений у відповідному томі " Советской Исторической Энциклопедии". Спеціальна наукова література в своїх оцінках сутності й діяльності Української держави не відходила від загальноприйнятих, тобто розглядала її як " буржуазно-націоналістичну організацію, яка була спочатку створена із української націоналістично настроєної інтелігенції", що йшла " на принизливі оборудки з Тимчасовим урядом" і взагалі виступала " єдиним фронтом з внутрішньою контрреволюцією і найреакційнішими силами світового імперіалізму" та ін. Вивчення документів і матеріалів сучасних досліджень українських і зарубіжних вчених дає змогу, на наш погляд, висловити міркування, які суттєво відрізняються від наведених вище. По-перше, можна стверджувати, що утворення української державності та боротьба за її збереження стали, з одного боку, підсумковим етапом українського національно-визвольного руху, а з іншого — започаткували новий, надзвичайно бурхливий і суперечливий її період. По-друге, і це, мабуть, найголовніше, одним із закономірних наслідків еволюції так званих " окраїн" колишньої Російської імперії буржуазним шляхом стало визрівання об'єктивних передумов, необхідних для формування тут національно-державних утворень. Цілком очевидно також, що цей процес міг набувати реального втілення лише після повалення того чи іншого режиму. Пропонований навчальний посібник побудовано на засадах концепції національної історичної науки, тому в ньому використано максимально новітні дослідження таких відомих вчених, як О. Апанович, І. Білас, В. Борисенко, В. Горленко, О. Гурясій, Я. Дашкевич, Я. Ісаєвич, К. Кондратюк, М. Котляр, О. Красівський, С. Кульчицький, М. Литвин, Я. Малик, С. Макарчук, Ю. Мицик, В. Наулко, П. Толочко, В. Трофимович, В. Сергійчук, В. Смолій, В. Солдатенко, В. Степанков, П. Сохань, О. Сухий, Ю. Шаповал, Г. Швидько, Т. Чухліба, В. Щербака, Н. Яковенко, Т. Яковлева та багато інших. Основна мета посібника — дати поглиблений аналіз головних етапів боротьби українського народу за свою державність, проблем її розбудови на сучасному етапі, безумовно, крізь призму найважливіших подій всієї історії України. Слід зазначити, що в процесі дальшого поглиблення вивчення історії України та головних етапів становлення нашої держави, внесення до неї нових фактів та висновків концептуального характеру навчальний посібник буде дороблятися і вдосконалюватися. Тому ми будемо вдячні за всі конструктивні пропозиції, зауваження і побажання, які сприятимуть дальшому вдосконаленню пропонованого посібника.

Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал