ХХ з’їзд КПРС і його вплив на суспільно – політичне життя в Україні

Переломною подією в суспільно-політичному житті Радянського Союзу став ХХ з’їзд КПРС, який відбувся у лютому 1956 року. З’їзд засудив широку репресивну практику тоталітарного режиму. Уперше на такому високому рівні були наведені численні факти злочинів і прямих зловживань Й. Сталіна і його оточення. Делегатів зїзду вразила вразила інформація про можливу причетність Сталіна до вбивства Кірова. З’їзд започаткував нові зміни у суспільстві. Боротьба за затвердження демократичних засад у всіх сферах життя, ліквідація жахливої спадщини сталінізму були оголошені стратегією політичного курсу партії. В Україні рішення ХХ зїзду КПРС були прийняті більшістю населення з ентузіазмом і надією. В продовж короткого часу були знищені тисячі сталінських бюстів і пам’ятників, імя Сталіна було викреслено з найменувань вулиць, заводів, колгоспів. З’їзд КПРС серйозно розворушив суспільство, став дійовим каталізатором нових політичних процесів. Проте ряд післяз’їздівських акцій проведених партією Хрущова свідчив про обмеженість, консерватизм верхів, їхнє прагнення загальмувати процес десталінізації суспільства. Нерішучість і непослідовність Хрущова та його прихильників і однодумців сприяли консолідації противників нового курсу. У верхах виникла змова усунути від влади Хрущова.

52. Націон. Відродження на Зах.укр. землях в XIX ст.

Пробудження націон. життя в Зах-укр землях було виклик. посиленням феод. і націон. гніту в Австр. Імперії., посилився бюроктет.-поліцейськ. режим, заборон. викладання укр. мови по школах, насадження нім. мови політиці асиміляція укр. населення. У 1805 школи були поставл. під контроль рим.-катол. церкви, було закрито Укр. інститут при Львівськ. Універси-ті, австр. Влада скасув. обов’язковість освіти.Але цього ж часу поч. пробуджуватись нац.. життя в Зах-укр. землях. Ідея націон. свідомості стає панівною. Поч. набирати знач. націон. мова, історія, літ-ра, фольклор. Рух за нац.. відродж. На зах-укр. землях очолило греко-катол. духо-ство.Акт. діяч. укр. нац.-визвольн. руху в галичині був Могелянський. У 30-х 40-х рр. XIX ст. набуває значного піднесення сусп.- політич. Рух у зв’язку з потребою виріш.. соц.-економ і політ.. пробл. 2.’’ Руська трійця”. На поч.. 30-х рр.XIX ст. У Льв. Виник гурток “рус. трійця “, туди увійшли студенти богослов’я Шашкевич, Вагилевич, Головацький. Це був демокр.просвітн. гурток. Мета його культ.-просвітн. дія-сть, зокрема пропаганда укр історії та мови. У 1836 Вагилевич зроб. 1-ший перекл. “Слово о Полку Ігоревім “- укр.. мовою, Шашкевич ств. Читанку. 3.”Русалка Дністрова”.Цю збірку(альманах) було вид. у 1837 у Будапешті. В альманахах були вміщ. народ. пісні, думи, перекази, істор.документи. Невеликий наклад майже повністю був конфісков. Властями, видавців альманаху було притягнуто до суду. Але Шашкев.головацьк.і василевич ні від ідейн. Принцип.ні від патріот.дія-сті не відмовилися.

53.Особливості та наслідки сталінської індустріалізації для Укр.