Розміри стипендій студентам ВНЗ 1-4 рівнів акредитації.

1. Стипендія для студентів ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, які навчаються на ОКР «молодший спеціаліст» або «бакалавр»:

4, 0 – 4, 99 400, 00 грн.

5, 0 460, 00 грн.

2. Стипендія для студентів ВНЗ 3-4 рівнів акредитації, які навчаються на ОКР «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр»:

4, 0 – 4, 99 530, 00 грн.

5, 0 590, 00 грн.

3. Іменні стипендії для студентів ВНЗ 3-4 рівнів акредитації:

КМУ 850, 00 грн.

Президента України 1000, 00 грн.

ВРУ 1200грн.

Ім. М.Грушевського 850, 00 грн.

За іншими категоріями видатків кошторису вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації є кількість студентів і груп. Кількість груп визначають, виходячи з кількості студентів і норми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20-30, а заочних відділень – 15-20 чоловік.

При плануванні фонду заробітної плати педагогічного персоналу важливими показниками є кількість педагогічних ставок та середня ставка заробітної плати викладача в місяць. Кількість педагогічних ставок визначають шляхом ділення загальної кількості педагогічних годин на рік на норму педагогічного навантаження, яка складає 720 годин на рік. Середню ставку заробітної плати викладача в місяць визначають шляхом ділення місячного фонду заробітної плати викладачів на кількість педагогічних ставок.

16. Основні виробничі показники, джерела фінансування та порядок планування видатків на охорону здоров`я.

Для визначення витрат на утримання установ охорони здоров¢ я застосовують такі сітьові показники, як: кількість лікарняних ліжок, лікарських посад, лікарських відвідувань, ліжко-днів.

Кількість лікарняних ліжок – головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.

Для визначення потреби в лікарняних ліжках використовують показник - процент госпіталізації та оборот ліжка.

Процент госпіталізації – це відношення кількості хворих, направлених на госпіталізацію до загальної чисельності населення.

Оборот ліжка – це відношення кількості днів функціонування ліжка в рік до середньої тривалості перебування хворого в лікарні.

Потреба в лікарняних ліжках - це відношення чисельності населення помноженого на процент госпіталізації до обороту ліжка помноженого на 100 відсотків.

Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу. Кількість лікарів для стаціонарних лікарень визначають за такими нормативами:

Крім зазначених посад, у лікарнях залежно від кількості ліжок передбачаються додатково посади чергового лікаря, рентгенолога, фізіотерапевта, зубного лікаря тощо.

При визначенні чисельності середнього і молодшого медичного персоналу виходять із кількості ліжок за нормою та кількості посад на один цілодобовий пост.

Визначають також середньорічну кількість лікарських посад та лікарняних ліжок, враховуючи їх зміни протягом року.

Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Згідно з діючими нормами на 10 тис. міського населення передбачено 11, 8 посади лікаря, а для районних поліклінік сільських районів – 17, 2.

Для дитячих поліклінік установлена норма: 1 лікар-педіатр на 1000 дітей до 14 років, а також 0, 3 посади лікаря інших спеціальностей на 1000 дітей.

Кількість середнього і молодшого медичного персоналу встановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.

Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунків тощо.

Кількість лікарських відвідувань – показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці – 5 чол. на годину, надання допомоги вдома – 2 чол. на годину) та кількості робочих днів на рік.

Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують множенням середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка протягом року.