Збір рослин і виготовлення гербарію

Гербарій – це колекція сухих плоских зразків рослин. Гербарії дають можливість вивчати рослини, зберігати рідкісні екземпляри. Ні малюнок, ні фотографії не можуть дати кращого уявлення про рослину, ніж сама добре засушена рослина.

Трав’янисту рослину для гербарію викопують у квітучому стані разом з коренем. У дерев та чагарників збирають окремі пагони, бажано з квітками, плодами тощо. Рослини для гербарію збирають у гербарну папку. У середину гербарної папки поміщають подвійні аркуші м’якого вологоємкого паперу, наприклад, газетного, – так звані гербарні сорочки. В кожну з них при зборі вкладають екземпляр (або декілька екземплярів, якщо рослини дрібні) одного виду рослин разом з польовою етикеткою (аркуш паперу, на якому олівцем пишуть дату, місце збору та умови зростання зібраного зразку). Водні рослини збирають окремо від сухопутних. Слід пам’ятати, що рослини не можна збирати одразу після дощу й по росі.

Важливо, щоб рослини були гарно розправлені, одні частини не накладалися на інші. Для того, щоб рослини швидше висихали, між тонкими аркушами паперу кладуть товсті прокладки, які добре вбирають вологу. Коли пачка досягає товщини 20-40 см її тісно зв’язують. Стопку сорочок з прокладками поміщають у сушильний прес, який складається з двох сіток, і міцно затискають. При відсутності пресів рослини можна сушити проміж двох дощок (картонок), які притискають важкими предметами. У цьому випадку у стопку кладуть менше сорочок і використовують більше прокладок. На наступний день, або через день прокладки міняють. Потім товсті пачки ділять на окремі тоненькі по 5-6 аркушів і виймають прокладки. Такі тоненькі пачки кладуть в сітки й виставляють на сонце. Рослини в пресах висихають неодночасно. Рослини, що висохли, виймають, інші досушують.

Через кілька днів гербарій стає сухим. Після висихання кожну рослину прикріплюють до аркушу А₃ і накривають калькою або кладуть у целофановий пакет. До кожного зібраного зразка заповнюють картку, в якій зазначають дату, місце збору, прізвище того, хто зібрав і визначив рослину, систематичне положення рослини (рис. 1).

Будову плодів представляють у вигляді зрізів. Недозрілий плід томату, бобу, огірка, невелике яблуко розрізають навпіл і безпечною бритвою роблять тонкий зріз. Такі зрізи роблять з двох однакових плодів: один поперечний, інший поздовжній. Щоб соковиті зрізи не зіщулилися при засушуванні, їх накладають на попередньо проклеєний і висушений папір. Для проклейки використовують розчин желатину, столярного клею, вишневий клей або клейстеру. Коли зріз плода виділить сік і приклеїться до паперу, папір зі зрізами кладуть під прес. Коли зріз висохне, папір навколо нього обрізають і зріз наклеюють на гербарний аркуш. Таким же чином роблять зрізи (поперечний і поздовжній) як стебел, так і коренеплодів (моркви, ріпи, буряка, редиски). В інших випадках окремі частини рослини (чашолистки, пелюстки, тичинки, маточку, зрізи стебла, кореня, плода) засушують між листками промокального паперу в книжці, і після цього наклеюють на гербарний аркуш поряд з цілою рослиною.

Усі гербарні листи складають у міцну папку.

Рис. 1 – Зразок оформлення гербарної етикетки