Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Модуль 3 Цивільний захист 4 страница
|
|
Примітки:
1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах).
2. Значення К7 в графах 10 - 14 в чисельнику приведені для первинної хмари, в знаменнику - для вторинної хмари.
3. У графі 6 чисельних значень токсодоз, помічені, визначені орієнтовно по співвідношенню:
,
де Д - токсодоза, (мгххв)/л;
ПДКР.З. - ГДК робочої зони, міліграм/л;
К = 5 для дратівливих газів (помічені однією зірочкою), К = 9 для усіх інших отрут (помічені двома зірочками).
4. Значення К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливу (викиду) в піддон.
Таблиця Г. 1 - Значення коефіцієнта К4 залежно від швидкості вітру
| Швидкість вітру, м/с | |||||||||||
| К4 | 1, 33 | 1, 67 | 2, 0 | 2, 34 | 2, 67 | 3, 0 | 3, 34 | 3, 67 | 4, 0 | 5, 68 |
Таблиця Д.1 - Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
| Стан атмосфери (міра вертикальної стійкості) | Швидкість вітру, м/с | ||||||||||||||
| Інверсія | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| Ізотермія | |||||||||||||||
| Конвекція |
Таблиця Ж.1 - Коефіцієнт захищеності виробничого персоналу від ХНР при використанні різних укриттів і засобів індивідуального захисту
| Місце перебування або вживані засоби захисту | Час перебування, години | ||||
| 0, 25 | 0, 5 | 3 - 4 | |||
| Відкрито на місцевості | |||||
| У транспорті | 0, 95 | 0, 75 | 0, 41 | - | - |
| У виробничих приміщеннях з коефіцієнтом кратності повітрообміну: 0, 5 1, 0 2, 0 | 0, 97 0, 67 0, 18 | 0, 87 0, 52 0, 08 | 0, 68 0, 30 0, 04 | 0, 38 0, 13 | 0, 09 |
| У притулках: - - з режимом регенерації повітря - - без режиму регенерації повітря | |||||
| У засобах індивідуального захисту органів дихання (промислові протигази) | 0, 95 | 0, 8 | 0, 5 |
_____________________________
Примітка: Промислові протигази використовуються виробничим персоналом при роботі усередині будівлі і при виході з осередку ураження
Таблиця К.1 - Середні значення коефіцієнтів захищеності (Кзах) міського і сільського населення з урахуванням його перебування в житлових і виробничих будівлях, транспорті і відкрито на місцевості
| Час доби, годин від і до | Міське населення | Сільське населення | ||||||||
| Час, що пройшов після початку дії ХНР | ||||||||||
| 15 хв | 30 хв | 1 година | 2 години | 3-4 години | 15 хв | 30 хв | 1 година | 2 години | 3-4 години | |
| А. В умовах повсякденної діяльності (населення не оповіщене про небезпеку) | ||||||||||
| 1.01-6.00 | 0, 95 | 0, 89 | 0, 76 | 0, 36 | 0, 09 | 0, 72/0, 87 | 0, 69/0, 84 | 0, 60/0, 72 | 0, 28/0, 33 | 0, 07/0, 15 |
| 6.01-7.00 | 0, 84 | 0, 72 | 0, 64 | 0, 29 | 0, 07 | 0, 39/0, 59 | 0, 37/0, 57 | 0, 32/0, 48 | 0, 15/0, 23 | 0, 10/0, 05 |
| 7.01-10.00 | 0, 64 | 0, 54 | 0, 35 | 0, 13 | 0, 02 | 0, 24/0, 24 | 0, 23/0, 23 | 0, 20/0, 20 | 0, 10/0, 10 | 0, 02/0, 02 |
| 10.01-13.00 | 0, 69 | 0, 58 | 0, 37 | 0, 15 | 0, 03 | 0, 19/0, 19 | 0, 18/0, 18 | 0, 16/0, 16 | 0, 08/0, 8 | 0, 02/0, 02 |
| 13.01-15.00 | 0, 72 | 0, 64 | 0, 47 | 0, 20 | 0, 04 | 0, 17/0, 24 | 0, 14/0, 23 | 0, 12/0, 20 | 0, 06/0, 10 | 0, 02/0, 02 |
| 15.01-17.00 | 0, 69 | 0, 58 | 0, 37 | 0, 15 | 0, 03 | 0, 15/0, 48 | 0, 14/0, 46 | 0, 12/0, 40 | 0, 06/0, 19 | 0, 02/0, 05 |
| 17.01-19.00 | 0, 69 | 0, 62 | 0, 47 | 0, 19 | 0, 04 | 0, 19/0, 59 | 0, 18/0, 57 | 0, 16/0, 48 | 0, 08/0, 23 | 0, 02/0, 05 |
| 19.01-1.00 | 0, 88 | 0, 82 | 0, 67 | 0, 3 | 0, 07 | 0, 48/0, 78 | 0, 46/0, 73 | 0, 40/0, 64 | 0, 19/0, 30 | 0, 05/0, 07 |
| Б. В умовах надзвичайної ситуації (населення оповіщене про небезпеку) | ||||||||||
| 1.01-6.00 | 0, 95 | 0, 89 | 0, 20 | 0, 36 | 0, 09 | 0, 78/0, 87 | 0, 73/0, 85 | 0, 64/0, 74 | 0, 30/0, 35 | 0, 08/0, 09 |
| 6.01-7.00 | 0, 93 | 0, 87 | 0, 74 | 0, 65 | 0, 10 | 0, 50/0, 81 | 0, 48/0, 77 | 0, 42/0, 67 | 0, 21/0, 20 | 0, 07/0, 08 |
| 7.01-10.00 | 0, 78 | 0, 68 | 0, 49 | 0, 22 | 0, 06 | 0, 89/0, 39 | 0, 37/0, 37 | 0, 32/0, 32 | 0, 15/0, 15 | 0, 04/0, 04 |
| 10.01-13.00 | 0, 79 | 0, 67 | 0, 47 | 0, 21 | 0, 04 | 0, 33/0, 33 | 0, 31/0, 31 | 0, 27/0, 27 | 0, 13/0, 13 | 0, 13/0, 13 |
| 13.01-15.00 | 0, 83 | 0, 74 | 0, 56 | 0, 25 | 0, 05 | 0, 31/0, 39 | 0, 30/0, 37 | 0, 26/0, 32 | 0, 12/0, 15 | 0, 03/0, 04 |
| 15.01-17.00 | 0, 79 | 0, 69 | 0, 49 | 0, 22 | 0, 04 | 0, 31/0, 59 | 0, 30/0, 57 | 0, 26/0, 48 | 0, 12/0, 23 | 0, 05/0, 05 |
| 17.01-19.00 | 0, 86 | 0, 78 | 0, 63 | 0, 28 | 0, 06 | 0, 35/0, 66 | 0, 38/0, 62 | 0, 29/0, 55 | 0, 14/0, 26 | 0, 03/0, 04 |
| 19.01-1.00 | 0, 91 | 0, 85 | 0, 71 | 0, 34 | 0, 09 | 0, 59/0, 81 | 0, 57/0, 77 | 0, 48/0, 57 | 0, 23/0, 32 | 0, 07/0, 6 |
Примітки:
1. Для сільського населення в чисельнику вказано значення Кзах на період ведення з/х робіт, в знаменнику - на зимовий період.
2. При визначенні кількості уражених від первинної хмари використовується Кзах на 15 і 30 хв.
Таблиця Л.1 - Характеристика структури уражених (у %)
| Найменування ХНР | Характер поразок | |||
| смертельні | важкій і середній мірі | легкій мірі | порогові | |
| Аміак |
__________________________
Примітка: По інших ХНР структура уражених орієнтовно така ж.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11
ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ І
НОРМ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Іонізуючі випромінювання
Іонізуючим називають будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Іонізуюче випромінювання викликає в організмі ланцюжок оборотних і незворотних змін. Пусковим механізмом дії є процеси іонізації і збудження атомів і молекул в тканинах. Дисоціація складних молекул в результаті розриву хімічних зв'язків - пряма дія радіації. Істотну роль у формуванні біологічних ефектів грають радіаційно-хімічні зміни, обумовлені продуктами радіолізу води. Порушуються обмінні процеси, сповільнюється і припиняється зростання тканин, виникають нові хімічні сполуки, не властиві організму. Це призводить до зміни діяльності окремих функцій і систем організму.
Іонізуюча радіація при дії на організм людини може викликати два види ефектів: детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, променева катаракта, променеве безпліддя, аномалії в розвитку плоду та ін.) і стохастичні (імовірнісні) безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкоз, спадкові хвороби).
Міра дії радіації залежить від того, є опромінення зовнішнім або внутрішнім. Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, заковтуванні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій і інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофію сім’яників, пухлини м'яких тканин.
Класифікація іонізуючих випромінювань
Іонізуюче випромінювання розділяється на:
- - гамма-випромінювання - електромагнітне (фотонне) випромінювання, що випромінюється при ядерних перетвореннях або при анігіляції часток;
- - характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним спектром, що випромінюється при зміні енергетичного стану ядра;
- - гальмівне випромінювання - фотонне випромінювання з безперервним спектром, що випромінюється при зміні кінетичної енергії заряджених часток.Гальмівне випромінювання виникає в середовищі, що оточує джерело бета-випромінювання, в рентгенівських трубках, прискорювачах електронів і тому подібне;
- - рентгенівське - сукупність гальмівного і характеристичного випромінювань;
- - корпускулярне випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток з масою спокою, відмінною від нуля (альфа - і бета-часток, протонів, нейтронів та ін.).
Ультрафіолетове випромінювання і видиме світло не відносяться до іонізуючих випромінювань.
Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання
Гігієнічна регламентація іонізуючого випромінювання здійснюються Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.
Відповідно до нормативної документації усе населення розділяється на три категорії:
- - категорія А - персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань;
- - категорія Б - обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися дії радіоактивних речовин і інших джерел випромінювання, що використовуються в установах і (чи) видаляються в зовнішнє середовище з відходами;
- - категорія В - решта населення області, країни.
Радіаційна безпека встановлюють поняття " критичний орган" - орган, тканину, частину тіла або усе тіло, опромінення якого в цих умовах заподіює найбільший збиток здоров'ю цієї особи або його потомства. Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються по радіочутливості. Визначені наступні групи критичних органів:
- - І група - усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок;
- - ІІ група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, бруньки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока і інші органи за винятком тих, які відносяться до І і ІІІ груп;
- - ІІІ група - шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, кісточки і стопи.
Дози і рівні радіації
Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їх дії на різні об'єкти використовують деякі різновиди дози опромінення.
Експозиційна доза характеризує здатність гамма- і рентгенівського випромінювання іонізувати довкілля. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використовуються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).
Еквівалентна доза - поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для цього випромінювання Q.
, (1)
Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зиверт (Зв).
Коефіцієнт якості Q - безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної ЛПЕ випромінювання.
ЛПЕ (чи LΔ ) - лінійна передача енергії заряджених часток в середовищі, тобто середня енергія 
, що втрачається часткою в середовищі при зіткненнях з передачею енергії менше Δ, на малому відрізку шляху 
:
L Δ = (dE/dl)Δ (2)
Середній коефіцієнт якості Q при декількох компонентах випромінювання з різною якістю визначається з вираження
, (3)
де D - поглинена доза, тобто середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі,:
або 
(4)
У таблиці 11.1 приведені значення коефіцієнта якості для різних видів випромінювання.
Таблиця 11.1 - Значення коефіцієнта якості Q
| № п/п | Вид випромінювання | Значення Q |
| Рентгенівське і гамма-випромінювання | ||
| Електрони і позитрони, бета-випромінювання | ||
| Протони з енергією менше 10 МеВ | ||
| Нейтрони з енергією менше 0, 02 МеВ | ||
| Нейтрони з енергією 0, 1-10 МеВ | ||
| Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ | ||
| Важкі ядра віддачі |
Розрізняють наступні дози і рівні опромінення:
- - поглинена доза D - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об'ємі, ділена на масу речовини dm в цьому об'ємі D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), дорівнює 1 джоулю на килограм (Дж/кг);
- - гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірній дії в течії 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляються сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А;
- - межа дози (МД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необгрунтованому опроміненню цього контингенту людей і є основною дозовою межею для осіб категорії В;
- - допустимі рівні - нормативні значення надходження радіоактивних речовин в організм, зміст радіоактивних речовин в організмі, їх концентрація у воді і повітрі, потужності дози, щільність потоку і тому подібне, розраховані зі значень основних дозових меж ГДД і МД;
- - граниче допустиме річне надходження (ГДН) для осіб категорії А - таке надходження радіоактивних речовин в організм впродовж року, яке за 50 років створює в критичному органі еквівалентну дозу, рівну 1 ГДД;
- - межа річного надходження (МРН) для осіб категорії Б - таке надходження радіоактивних речовин в організм впродовж року, яке за 70 років створює в критичному органі еквівалентну дозу, рівну 1 МД;
- - допустимий вміст (ДВ) - такий середньорічний зміст радіоактивних речовин в організмі (критичному органі), при якому еквівалентна доза рівна ГДД, - для категорії А або МД - для категорії Б;
- - контрольні рівні - річне надходження радіонукліда в організм, зміст радіонукліда в організмі, потужність дози, щільність потоку, концентрація радіонукліда в повітрі (а для категорії Б і у воді), забруднення поверхні, що встановлюються в цілях обмеження опромінення персоналу і населення.
Нині для визначення величини радіоактивного випромінювання і радіоактивного забруднення використовуються як системні, так і несистемні одиниці виміру. Зв'язок між ними приведений в таблиці 11.2.
Таблиця 11.2 - Одиниці виміру радіоактивного випромінювання і забруднення
| Дозиметричні величини | Одиниці виміру | Співвідношення між одиницями | |
| система СІ | Несистемні | ||
| Активність | Беккерель (Бк) | Кюрі (Ки) | 1 Бк = 1 розпад/з |
| Міра забруднення | Бк/м2 | Ки/м2 | 1 Ки/м2 = 3, 7*1010 Бк/м2 |
| Експозиційна доза | Кл./кг | Рентген (Р) | 1 Кл/кг = 3876 Р |
| Поглинена доза | Грей (Гр) | рад | 1 Гр = 1 Дж/кг = 100 рад |
| Еквівалентна доза | Зиверт (Зв) | бер | 1 Зв = 100 бер = 1 Гр * Q |
Контрольні питання
1. Дайте поняття іонізуючим випромінюванням і їх дії на організм людини.
2. Охарактеризуйте види іонізуючого випромінювання.
3. Яким чином розподіляють населення відносно радіаційної безпеки?
4. Що таке " критичні органи" і які групи, в організмі людини, вони утворюють?
5. Дайте визначення експозиційній дозі випромінювання.
6. Визначите еквівалентну дозу і коефіцієнт якості.
7. Яка ефективність дії різних видів випромінювання на організм людини?
8. Назвіть відомі вам дози і рівні опромінення.
9. Що таке поглинена і гранично допустима дози?
10. Дайте визначення межі дози і допустимим рівням.
11. Для яких категорій населення і в чому різниця між ГДН і МРН?
12. Охарактеризуйте поняття " допустимий вміст" і " контрольні рівні".
13. Які дозиметричні величини ви знаєте?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12
ОЦІНКА РАДИЦИОННОЙ ОБСТАНОВКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИЛАДІВ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ
Найбільш точним видом оцінки радіаційної обстановки є визначення масштабів зараження місцевості і атмосфери за допомогою приладів радіаційної розвідки.
Принцип дії дозиметричних приладів
У більшості приладів радіаційної розвідки реалізований іонізаційний метод визначення потужності радіаційного випромінювання (рис. 12.1).
Рис. 12.1 - Блок-схема пристрою дозиметричних приладів
1 - сприймаючий пристрій (датчик); 2 - підсилювач; 3 - вимірювальний прилад; 4 - блок живлення; 5 - джерело живлення.
Сприймаючий пристрій - детектор випромінювань (датчик), призначений для перетворення енергії радіоактивних випромінювань на електричну. Газорозрядний лічильник представлений металевим циліндром з тонкою коаксіально розташованою металевою ниткою (зовнішній і внутрішній електроди), до яких подається досить висока напруга. Простір між електродами заповнений сумішшю інертних газів (аргон і неон) під пониженим тиском. Газорозрядний лічильник використовується як детектор іонізуючих випромінювань в приладах, призначених для виявлення радіоактивного зараження місцевості і об'єктів. Вимірювальний пристрій служить для визначення сигналів, сприймаючого пристрою. У блоці живлення відбувається перетворення низької напруги у високе, необхідне для роботи газорозрядних лічильників.
Класифікація дозиметричних приладів за призначенням
1. Індикатори - призначені для виявлення випромінювання і орієнтовної оцінки потужності дози g- та b-випромінювань.
2. Ретгенметри (вимірники потужності дози) - служать для виміру рівня радіації, потужності експозиційної дози g -випромінювання, а також виявлення b -випромінювання на місцевості.
3. Радіометри (вимірники радіоактивності) - застосовуються для виявлення і визначення міри радіоактивного зараження поверхонь, устаткування та ін. a-, b- частками. Радіометрами можна також вимірювати і невеликі рівні експозиційної дози g-випромінювання.
4. Дозиметри - для контролю індивідуальних доз опромінення людей на радіоактивно зараженій місцевості.
Прилади радіаційної розвідки місцевості
Вимірник потужності дози (рентгенметр) ДП-5В (рис. 12.2) призначений для виміру рівнів гамма-радіації на місцевості і радіоактивного зараження поверхні різноманітних предметів по гамма-випромінюванню, а також виявлення наявності бета-випромінювання. Прилад має звукову індикацію іонізуючого випромінювання на усіх піддіапазонах, окрім першого. Діапазон виміру ДП-5В від 0, 05 мР/годину до 200 Р/годину.
У комплект приладу входять: прилад, розміщений у футлярі (вимірювальний пульт, блок детектування (з джерелом контролю), які з'єднуються за допомогою гнучкого кабелю завдовжки 1, 2 м); подовжувальна штанга завдовжки 45-75 см; головні телефони; дільник напруги (з кабелем завдовжки 10 м) для підключення приладу до зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 або 24 В; два розсувні ремені; комплект ЗІП; комплект експлуатаційної документації (технічний опис, інструкція по експлуатації і формуляр); пакувальний ящик.
Рис. 12.2 - Вимірник потужності дози ДП‑ 5В:
1 - вимірювальний пульт; 2 - сполучний кабель; 3 - кнопка скидання свідчень; 4 - перемикач піддіапазонів; 5 - мікроамперметр; 6 - кришка футляра приладу: 7 - таблиця допустимих значень забруднення об'єктів; 8 - блок детектування; 9 - контрольне джерело; 10 - поворотний екран; 11 - тумблер підсвічування шкали мікроамперметра; 12 - подовжувальна штанга; 13 - головні телефони; 14 - футляр.
Блок детектування має поворотний екран, який може фіксуватися на корпусі блоку в положеннях " Б", " Г" і " К". У положенні " Б" відкривається вікно в корпусі блоку детектування, в положенні " Г" - вікно закрите екраном, в положенні " К" - проти вікна встановлюється вмонтоване в корпус контрольне джерело. На корпусі є два виступи, якими блок детектування ставлять на обстежувану поверхню під час контролю радіоактивного забруднення і виявлення бета-випромінювання. Живлення приладу здійснюється від трьох елементів живлення А-336.