Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Практичне заняття 1Стр 1 из 4Следующая ⇒
Лабораторні та практичні роботи з дисципліни: “Інженерна геодезія”. Варіант 3
Виконав: ст. гр. Д-42 Батбаяр.Х. Перевірив: асистент Гавриш В.С. Тимченко О.Н
Харків 2016 Практичне заняття 1 РОЗБИВКА КОНТУРУ ІНЖЕНЕРНОЇ СПОРУДИ В ПЛАНІ, ВИНЕСЕННЯ ЙОГО ОСЕЙ ТА КУТОВИХ ТОЧОК НА ОБНОСКИ ПО ПРОЕКТУ
Мета – здобути практичні навички по використанню геодезичних методів розрахункових і розбивочних робіт при винесенні інженерної споруди із плану на місцевість. Обладнання: Теодоліт Т-30 з штативом та виском, мірна стрічка зі шпильками, вісім кілочків, десять обносок, сокира, два виска, десять крупних цвяхів, дві тонкі стальні проволоки довжиною 45 метрів кожна. Задача 1: Розрахувати необхідні данні для винесення будівлі в натуру. Вихідні дані: хІ = 1219, 10м уІ = 2016, 20 м хІІ = 1305, 20м уІІ = 2089, 25 м хА = 1243, 40м + 0, 5м × n = 1243, 40м + 0, 5м ∙ 3=1244.9м уА = 2059, 35м + 0, 5м × n = 2059, 35м + 0, 5м × 3= 2060.85м хВ = 1285, 15м + 0, 5м × n = 1285, 15м + 0, 5м × 3= 1286.65м уВ = 2051, 27 + 0, 5м × n = 2051, 27м + 0, 5м × 3= 2052.77м
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
1. Обчислюємо напрямок лінії II – I користуючись координатами точок розбитої геодезичної мережі на майданчику I, II, III і так далі. Для цього вирішуємо зворотню геодезичну задачу. Прирощення між координатами точок I і II: r = arctg r Тоді дирекційний кут в залежності від чверті розраховується за формулами:
I чверть: L = r II чверть: L = 180º – r III чверть: L = 180º + r IV чверть: L = 360º – r 2. Визначаємо горизонтальний кут β А (різниця LІ-ІІ та LІ-a). Находимо дирекційний кут напрямку I – A: Визначаємо напрямок лінії I – A розв’язуючи зворотню геодезичну задачу. 3. Визначаємо відстань від точки I до точки А: Проводимо контроль. 4. Визначаємо горизонтальний кут β В та відстань від точки II до точки В (аналогічно попередній методиці). Розрахунки усіх величин заносимо в журнал.
Таблиця 1.1 Журнал обчислень кутів β А, β В та відстаней між точками
Одночасно з розрахунками складається розбивочне креслення. На ньому в великому масштабі (1: 1000, 1: 2000) показують точки теодолітного полігону I, II, …, об’єкти генерального плану, характерні точки цих об’єктів (осьові, кутові і т.д.), що слід винести на місцевість, кутові та лінійні дані, за рахунок яких виконують розбивку полярним методом.
Рис 1.1 Розбивочне креслення
Задача 2: РОЗБИВОЧНІ РОБОТИ ПРИ ВИНЕСЕННІ СПОРУДИ
В точці I встановлюємо та приводимо в робоче положення (горизонтуємо, центруємо) теодоліт. Вздовж візирної осі труби встановлюємо віху приблизно на відстані d(1-А) від точки I. На вісі відкладають висоту і візують на цю помітку (резинку або шпагат) при КП та КЛ. Обчислюють кут нахилу місцевості вздовж лінії I-А: Далі вираховують похилу відстань: які відкладають вздовж лінії I-A з можливо більш високою точністю та акуратністю. Відкладена відстань D(I-A) вимірюється, щоб впевнитись в правильності розбивки точки А. У відповідальних випадках кут β А будують також при КЛ, в результаті отримують два положення точки А. Відстань між цими точками ділять пополам та закріплюють кілочком. Це і буде остаточне положення точки А. Так само розбивається на місцевості точка В. Для цього в точці II теодолітного полігону встановлюють теодоліт та приводять його в робоче положення. На горизонтальному крузі встановлюють відлік 0º 0’, закріплюють алідаду та відкріплюють лімб. Далі відкріплюють лімб та встановлюють на горизонтальному крузі відлік, що дорівнює 360º – β В. Труба при цьому буде напрямлена на точку В. Вздовж візирної вісі труби приблизно на відстані d(II-B) ставлять віху, на якій відкладають висоту теодоліта. Вимірюють кут нахилу ν лінії d(II-B).
Далі вираховують похилу відстань: яку і відкладають вздовж лінії d(II-B). Отримують точку В. Відстань D(II-B) вимірюють для контролю правильності рішення задачі. Після виконання цих робіт приступають до розбивки контуру інженерної споруди. Насамперед вимірюють відстань між точками А і В, що повинно дорівнювати проектному розміру об’єкта. Потім в точці А встановлюють та приводять в робоче положення теодоліт, наводять трубу на точку В і будують в точці А кут рівний 90º. Вздовж візирної вісі труби встановлюють віху та відкладають проектний розмір А-I об’єкта. Потім трубу переводять через зеніт та від точки А відкладають другий проектний розмір А-II.
Мал. 1.1. Схема виносу на обноски осьової і контурних ліній споруди.
Аналогічно в точці В перпендикулярно осі АВ відкладаємо розміри В-3 та В-4. Кутові точки інженерної споруди закріплюємо кільцями та для контролю в цих точках вимірюємо кути за допомогою теодоліта. Вони повинні дорівнювати проектним значенням (в даному випадку 90º). Далі навколо інженерної споруди встановлюємо обноски на відстані 2-3 метра від лінії його контуру, на які переносять контурні лінії. Для цього вздовж лінії I-4 натягують проволоку, до якої в точках I і 4 підвішують геодезичні центровочні виски. Переміщуючи проволоку добиваються щоб виски проходили через точки 1 і 4. Кінці проволоки при цьому повинні лежати на двох протилежних обносках. В точках, де на обносках проходять кінці проволоки, в обноски забивають цвяхи.
Аналогічно натягують проволоку вздовж ліній 4-3, 3-2, 2-1 та виносять на обноски інші контурні лінії споруди. В точках перетину кожної пари проволок підвішують виски. Всі вони повинні проходити через кутові точки 1, 2, 3, 4 споруди. Виконання останньої умови є контролем правильності виносу усіх контурних ліній та кутових точок на обноски. Аналогічно виносять та закріплюють осьову лінію АВ. На цьому розбивочні роботи закінчують.
Висновок: під час виконання практичної роботи я здобув практичні навички по використанню геодезичних методів розрахункових і розбивочних робіт при винесенні інженерної споруди із плану на місцевість.
|