Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку
Н .1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВт . год/м2 або кВт . год/м3, визначається за формулою:
q буд = Q рік / Fh або q буд = Q рік / Vh (Н.1)
де Q рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт . год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2; Fh, Vh - опалювана площа або об’єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3. Н .2 Розрахункові витрати теплової енергії Q рік визначаютьсяза формулою:
Q рік = [ Qk - (Q вн п + Qs)× n × ς ] × b h., (Н.2)
де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт . год, визначаються за формулою:
Qk = χ 1 × K буд × Dd× F Σ . (Н.3)
де χ 1 =0, 024– розмірний коефіцієнт; K буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2.К), визначається за формулою:
K буд = k Σ пр +k інф. (Н.4)
де k Σ пр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2× К), що визначається за формулою:
k Σ пр = ξ (F нп /R Σ прнп + F с /R Σ пр сп +F д /R Σ прд + F пк /R Σ пр пк + F ц /R Σ пр ц ) / F Σ (Н.5)
де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1, 13, для інших будинків ξ = 1, 1; F нп, F с, F д, F пк, F ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м2; R Σ пр нп, R Σ пр сп, R Σ пр д, R Σ пр пк, R Σ пр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м2× oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі; F Σ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м2; k інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2∙ К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:
k інф = χ 2 × c × n об× υ v× Vh× γ з × η / F Σ , (Н.6)
де χ 2 = 0, 278 – розмірний коефіцієнт; c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙ К); n об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм; υ v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υ v = 0, 85; Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3; γ з - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою:
γ з = 353 / [273 +0, 5× (t в +t оп з )], (Н.7)
де t в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, oC; t оп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, oC, що визначається за СНиП 2.01.01; η - коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0, 7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0, 8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1, 0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку. F Σ - те саме, що у формулі (Н.1); Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 0С . діб, для ІІ температурної зони приймається Dd = 3250 0С . діб, для ІІІ температурної зони приймається Dd = 2750 0С . діб, для ІV температурної зони приймається Dd = 2250 0С . діб; Q вн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05; Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт . год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:
Qs = ζ в ε в (F Пн I Пн + F С I С + F Пд I Пд + F З I З ) + ζ з л ε з л F л I г. (Н.8)
де ζ в , ζ з л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1; ε в, ε з л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45o - як зенітні ліхтарі; F Пн, F С, F Пд, F З - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м2; F л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2; I Пн, I С, I Пд, I З - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт . год /м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією). I г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт . год/м2; Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζ в и ζ з л і відносного проникнення сонячної радіації, ε в і ε з л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів
n - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати n = 0, 8; ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1, 0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0, 95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0, 9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0, 85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0, 7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0, 5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні); b h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків b h = 1, 13, для будинків баштового типу b h = 1, 11. Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху. В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду. Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою. Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1, 2 м при нахилі 30о до обрію; 0, 8 м - при 45о - 60о; при 60о і більше - площа вимірюється до плінтусу. Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень. Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей. Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.
|