Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку

Н .1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q _буд, кВт ^. год/м² або кВт ^. год/м³, визначається за формулою:

q _буд = Q _рік / F_h або q _буд = Q _рік / V_h (Н.1)

де Q _рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт ^. год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;

F_h, V_h - опалювана площа або об’єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н .2 Розрахункові витрати теплової енергії Q _рік визначаютьсяза формулою:

Q _рік = [ Q_k - (Q _{вн п} + Q_s)× n × ς ] × b _h., (Н.2)

де Q_k - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт ^. год, визначаються за формулою:

Q_k = χ ₁ × K _буд × D_d× F _{Σ .} (Н.3)

де χ ₁ =0, 024– розмірний коефіцієнт;

K _буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м^2.К), визначається за формулою:

K _буд = k _{Σ пр} +k _інф. (Н.4)

де k _{Σ пр} - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м²× К), що визначається за формулою:

k _{Σ пр} = ξ (F _нп /R _{Σ прнп} + F _с /R _{Σ пр сп} +F _д /R _{Σ прд} + F _пк /R _{Σ пр пк} + F _ц /R _{Σ пр ц} ) / F _Σ (Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1, 13, для інших будинків ξ = 1, 1;

F _нп, F _с, F _д, F _пк, F _ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м²;

R _{Σ пр нп}, R _{Σ пр сп}, R _{Σ пр д}, R _{Σ пр пк}, R _{Σ пр ц} - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м²× ^oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F _Σ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м²;

k _інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м²∙ К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:

k _інф = χ ₂ × c × n _об× υ _v× V_h× γ _з × η / F _Σ , (Н.6)

де χ ₂ = 0, 278 – розмірний коефіцієнт;

c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙ К);

n _об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ _v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υ _v = 0, 85;

V_h - те саме, що у формулі (Н.1), м³;

γ _з - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою:

γ _з = 353 / [273 +0, 5× (t _в +t _{оп з} )], (Н.7)

де t _в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, ^oC;

t _{оп з} - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, ^oC, що визначається за СНиП 2.01.01;

η - коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0, 7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0, 8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1, 0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.

F _Σ - те саме, що у формулі (Н.1);

D_d – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається D_d = 3750 ⁰С ^. діб, для ІІ температурної зони приймається D_d = 3250 ⁰С ^. діб, для ІІІ температурної зони приймається D_d = 2750 ⁰С ^. діб, для ІV температурної зони приймається D_d = 2250 ⁰С ^. діб;

Q _{вн п} - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;

Q_s – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт ^. год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:

Q_s = ζ _в ε _в (F _Пн I _Пн + F _С I _С + F _Пд I _Пд + F _З I _З ) + ζ _{з л} ε _{з л} F _л I _г. (Н.8)

де ζ _в , ζ _{з л} - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;

ε _в, ε _{з л} - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45^o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45^o - як зенітні ліхтарі;

F _Пн, F _С, F _Пд, F _З - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м²;

F _л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

I _Пн, I _С, I _Пд, I _З - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт ^. год /м² (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).

I _г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт ^. год/м²;

Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζ _в и ζ _{з л} і відносного проникнення сонячної радіації, ε _в і ε _{з л,} відповідно вікон і зенітних ліхтарів

n - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати n = 0, 8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1, 0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0, 95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0, 9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0, 85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0, 7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0, 5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

b _h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків b _h = 1, 13, для будинків баштового типу b _h = 1, 11.

Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1, 2 м при нахилі 30^о до обрію; 0, 8 м - при 45^о - 60^о; при 60^о і більше - площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.