Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальні теоретичні відомості. Молекули електролітів у водних розчинах дисоціюють на іони, які і є носіями зарядів
Молекули електролітів у водних розчинах дисоціюють на іони, які і є носіями зарядів. Електрична провідність слабких електролітів, які дисоціюють у водних розчинах частково, визначається в основному ступенем дисоціації, що залежить від концентрації електроліту та температури. Ступінь дисоціації α можна визначити методом виміру електричної провідності. Розрізняють питому й еквівалентну електричні провідності. Питома електрична провідність χ - величина, зворотна питомому опору: (4.15) Електричний опір провідника R пов'язаний з питомим опором ρ рівнянням R ═ ρ , (4.16) де - довжина провідника; S - площа поперечного переріза. Таким чином, (4.17) Відповідно до закону Ома , (4.18) де U – напруга; I – сила струму. Отже, (4.19) або (4.20) Питома електрична провідність χ – електрична провідность розчину обємом 1 м3, що міститься між паралельними електродами, площа кожного з яких становить 1 см2. Одиниця питомої електропровідності Ом-1 м-1. Еквівалентна (молярна) електрична провідність λ – електрична провідність розчину такого об’єму розчину, який містить один моль електроліту, і розчин міститься між двома паралельними електродами, відстань між якими дорівнює 1 м. Одиниця молярної електропровідності Ом-1·м2·моль-1 або См·м2·моль-1. розраховується за рівнянням: , Ом-1·м2·моль-1 (4.21) де С – молярна концентрація еквівалентів, моль/л. Еквівалентна електрична провідність слабких електролітів збільшується з розведенням внаслідок зростання ступеня дисоціації електроліту. Відповідно до закону незалежного руху іонів у розведених розчинах (закон Кольрауша) , (4.22) де λ +∞ і λ -∞ іонні електричні провідності при нескінченному розведенні або рухливості іонів. Рухливості іонів пропорційні абсолютним швидкостям руху іонів: λ + ═ Fυ +, λ - ═ Fυ -, (4.23) де υ + і υ - - абсолютні швидкості руху, см2·с-1, В-1 (F = 96485 Кл/моль – стала Фарадея). Абсолютною швидкістю руху іонів називається швидкість, з якої іони рухаються в електричному полі із градієнтом потенціалу 1В/см. Рухливості іонів залежать від температури, природи іона та природи розчинника. Обчислимо значення λ за рівнянням (4.21) і λ ∞ для слабкого електроліту за рівнянням (4.22) значення іонних электропровідностей (рухливостей іонів) беруть з довідника і перераховують для відповідної температури. Розрахуємо його ступінь дисоціації (4.24) За законом розведення Оствальда визначимо константу дисоціації слабкого електроліту КA, що залежить від температури, природи розчиненої речовини й природи розчинника. Для бінарного електроліту (КА ↔ К++ А-), (4.25) де С – концентрація електроліту.
|