Пожежні автодрабини

3.3.1. Експлуатація пожежних автодрабин - це транспортування, монтаж і демонтаж, введення в експлуатацію, використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт і зберігання.

3.3.2. Контроль за експлуатацією автодрабин здійснює відділ техніки Головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідальність за експлуатацію автодрабини несе начальник підрозділу. Основними документами, які визначають безпечну і надійну експлуатацію автодрабин, є технічний опис та інструкція з експлуатації, в яких містяться загальні технічні вимоги до автодрабин, гідравлічного й електричного обладнання, правил роботи і технічного обслуговування, а також описано порядок розслідування аварій і нещасних випадків.

3.3.3. При одержанні автодрабини пожежним підрозділом із заводу виробника перевіряють її комплектність. Автодрабина передається власникові в повністю зібраному стані, справною, укомплектованою робочим обладнанням, набором запасних частин (згідно з описом заводу - виробника) та інструменту, запасним колесом, експлуатаційною документацією (інструкція з експлуатації і технічного опису автодрабини, формуляр, перелік промислових вузлів, які використовуються в автодрабині).

3.3.4. У формулярі містяться дані про дату виготовлення, загальні відомості про виріб, технічна характеристика автодрабини, основні комплектуючі вироби і матеріали, їх характеристика. В процесі експлуатації до формуляра заносяться відомості про місцезнаходження автодрабини, про осіб, відповідальних за її справний стан, про ремонт металоконструкцій і заміну механізмів і канатів, результати технічного опосвідчення, про гарантії заводу–виробника і порядок виставлення рекламацій тощо. Формуляр повинен зберігатись у старшого водія (техніка) пожежної частини.

3.3.5. Інструкція з експлуатації містить технічний опис автодрабини, власне інструкцію з її експлуатації, а також інструкцію з технічного обслуговування і монтажу, пуску і регулювання автодрабини на місці її використання, відомості про зберігання та транспортування автодрабин. До інструкції додається технічний опис та інструкція з експлуатації автомобіля і гідромашин, гідророзподільників та інших комплектуючих виробів.

3.3.6. Автодрабину, поставлену в зібраному вигляді, до введення в експлуатацію реєструють в органах Державтоінспекції. При реєстрації автодрабині присвоюють реєстраційний номер і видають дозвіл на допуск до роботи на підставі записаних у формулярі результатів її випробування, проведеного заводом – виробником, і технічного огляду, проведеного власником.

3.3.7. Технічний огляд (опосвідчення) провадиться перед початком експлуатації автодрабини, після ремонту, при передачі новому власникові, але не менше ніж один раз на рік – для автодрабин з експлуатацією до 10 років та два рази на рік – для автодрабин з експлуатацією більш ніж 10 років. Експлуатація автодрабин, які не пройшли технічний огляд (опосвідчення), забороняється.

3.3.8. Технічному огляду підлягає автомобіль, а опосвідченню підлягає сама автодрабина. Для огляду (опосвідчення) автодрабини призначається спеціальна комісія наказом начальника ГУ (У) МНС України.

3.3.9. Технічний огляд (опосвідчення) проводять для перевірки справного стану автодрабини, який забезпечує її безвідмовну роботу; відповідності порядку і правил технічного обслуговування вимогам технічного опису, інструкції з експлуатації та керівництва з експлуатації автомобіля. Огляд автомобіля проводиться представником Державтоінспекції в присутності начальника Служби безпеки дорожнього руху та працівника відділу техніки області.

3.3.10. При огляді (опосвідченні) автодрабин здійснюється:

зовнішній огляд;

перевірка механізму керування двигуном;

перевірка механізму блокування ресор і опорного пристрою;

перевірка механізму бокового вирівнювання;

перевірка механізму піднімання, висування і повороту драбини;

перевірка запобіжників від зустрічі з перешкодою(„лобового удару”);

перевірка аварійного приводу;

перевірка гучномовного зв’язку;

перевірка пристрою автоматики, блокування і сигналізації;

перевірка часу виконання маневрів;

перевірка комплектності і придатності зйомного обладнання. Стан його кріплення;

перевірка працездатності ліфта (при наявності), перевірка керування автодрабиною з причіпною люлькою (при наявності).

3.3.11. За результатами проведеного технічного огляду (освідотства) складається акт з висновком комісії про технічний стан автодрабини. В акті також вказуються всі недоліки, виявлені у ході технічного огляду (опосвідчення), для подальшого їх усунення.

3.3.12. При огляді візуально перевіряють:

якість монтажу всіх складових одиниць і автодрабини в цілому;

зварні з’єднання розсувної драбини (відсутність тріщин, деформацій та інших дефектів);

стан канатів і їх кріплень;

блоки, вісі й деталі їх кріплення, а також елементи кріплення драбини;

стан електропроводки;

комплектність зйомного пожежного обладнання, оснащення, запасних частин та інструмента;

якість оброблення, пофарбування драбини, відповідність фарбування виносної рухомої балки вимогам ДАІ, наявність попереджувальних знаків та написів.

3.3.13. Для перевірки механізму керування двигуном слід:

прогріти двигун до стійких обертів на холостому режимі;

перевірити запуск двигуна при ввімкненому запалюванні з пульта керування і досягти заданого робочого тиску в гідросистемі.

Перевірку проводять не менше двох разів.

3.3.14. Механізм керування двигуном має забезпечити плавну зміну числа обертів двигуна як при збільшенні, так і при зменшенні. При цьому елементи механізму повинні переміщуватися плавно, без ривків та заїдань.

3.3.15. Для перевірки механізму блокування ресор і опорного пристрою необхідно:

заблокувати ресори і висунути опори до відриву коліс заднього візка від ґрунту;

розвернути драбину на 90º відносно поздовжньої осі автомобіля;

підняти на кут 25º – 30º, висунути до максимального вильоту, потім зробити поворот на 180º в обидва боки.

Перевірку проводять не менше двох разів.

3.3.16. Блокування ресор має здійснюватись до моменту зіткнення поверхонь опор з ґрунтом. Довільне висування – зсування опор і розблокування ресор не допускається.

3.3.17. Перевірку працездатності автодрабини:

3.3.17.1. На майданчику з нахилом на 6º здійснюють для визначення можливості приведення щаблів драбини в горизонтальне положення і функціонування приводу повороту. Імітацію нахилу на 6º допускається застосовувати з допомогою підкладок під колеса з одного боку автодрабини.

3.3.17.2. При повороті слід:

привести автодрабину в стан готовності до виконання маневрів драбини;

підняти коліна на кут 65º - 70º;

повернути драбину праворуч або ліворуч на 360º із зупинкою і перевіркою горизонтальності щаблів через кожні 90º повороту;

вимірювання горизонтальності щаблів робити рівнеміром з ціною поділу не більше 15′ (4, 4 мм/м) і діапазоном вимірювань не менше 1º 30′. Рівнемір встановлюють на довільно обраний необгумований щабель. Перевірку проводять не менше двох разів.

3.3.17.3. Відхилення щаблів від горизонтальної площини не повинно перевищувати 1º. Після цього проводять перевірку правильності установлення і показань виска автодрабини.

3.3.18. Перевірку механізму піднімання колін проводять на драбині, повернутій на 90º відносно поздовжньої осі машини в будь – який бік.

3.3.19. При перевірці виконують:

піднімання до +75° і опускання до -7° градусів драбини в згорнутому стані не менше двох разів;

піднімання драбини послідовно на 20°, 30°, 40°, 50°, 65° і 75° і висування до досягнення вершиною драбини меж поля руху на кожному із заданих кутів.

3.3.20. Піднімання і опускання драбини мають бути плавними і рівномірними (без ривків і зупинок).

3.3.21. У будь-якому заданому положенні драбина повинна чітко фіксуватися. Довільне піднімання і опускання не допускаються.

3.3.22. Перевірка механізму висування і зсування колін проводиться на драбині, повернутій на 90° відносно поздовжньої осі автомобіля.

3.3.23. При перевірці проводять:

висування при куті піднімання 75° на половину довжини драбини з подальшим повним зсуванням - не менше двох разів;

те саме, на 2/3 довжини драбини;

те саме, на повну довжину драбини;

висування драбини до меж поля руху при кутах +50°, +40°, +30° і +20° з подальшим повним зсуванням не менше двох разів на кожен із кутів. Зсування драбини проводять при куті піднімання не менше 30°.

3.3.24. При кожному зсуванні проводять одне вимкнення руху встановленням рукоятки керування в нейтральне положення, при цьому зсування колін має припинитись.

3.3.25. Висування і зсування колін має бути повним (без ривків і заїдань). Довільне висування і зсування драбин не допускається.

3.3.26. При перевірці механізму повороту колін здійснюють поворот драбини пра­воруч і ліворуч на 360° не менше двох разів із зупинкою і зміною напрямку повороту при кутах піднімання 20° (при зсунутій і висунутій до меж поля руху драбині), 65° (при повністю висунутій драбині).

3.3.27. Поворот драбини має бути плавним (без ривків і заїдань). Різка, без зупинки, зміна напрямку повороту не допускається.

3.3.28. При перевірці в автодрабині АД-506 і АД-506В суміщення поздовжніх осей драбини і автомобіля при вкладанні драбини на опорну стійку вмикають пристрій „ОСТАНОВКА ПОВОРОТА”, при цьому мають вимкнутися механізм повороту і спрацювати звукова та світлова сигналізації, які дозволяють укладання.

3.3.29. Перевірку запобіжників від зустрічі з перешкодою („лобового удару") проводять з допомогою шнура, прикріпленого до кінця кожного запобіжника („вуса"), почергово деформуючи кожний запобіжник при підніманні, опусканні, висуванні, зсуванні і повороті драбини.

3.3.30. При спрацьовуванні запобіжника всі рухи повинні припинитися. Поновлення рухів можливе тільки після відновлення електричного ланцюга. Перевірку кожного запобіжника проводять не менше двох разів на кожен рух драбини. Далі проводять перевірку спрацьовування запобіжників при упорі вершини драбини в стіну. При цьому запобіжники повинні зупинити рухи драбини до моменту упору вершини в стіну.

3.3.31. Усі рухи драбиною необхідно провадити на малих швидкостях і з особливою обережністю.

3.3.32. При перевірці аварійного приводу слід підняти драбину на 75°, висунути повністю, повернути на 90° праворуч або ліворуч. Потім з допомогою аварійного приводу драбину повертають у похідний стан.

Час, витрачений на приведення драбини в похідний стан, не повинен перевищувати 30 хв.

3.3.33. Перевірку гучномовного зв'язку проводять на драбині, висунутій не менше ніж на 2/3 її довжини і піднятій на 45° -60°.

3.3.34. При передачі мовлення з верхнього переговорного пристрою (на відстані 0, 5 м від мікрофона) і середньому рівні гучності мовлення, повинна бути повна чіткість слів, які відтворюються у нижньому переговорному пристрої. При цьому той, хто слухає, мусить перебувати на відстані 5 м від пульта керування (при непрацюючому двигуні автомобіля).

3.3.35. При передачі мовлення в мікрофон нижнього переговорного пристрою мають бути розбірливо чутні слова, відтворювані верхнім переговорним пристроєм, при цьому перевіряючі повинні перебувати на землі на відстані не менше 20 м від автодрабини (двигун має бути вимкнений).

3.3.36. Кабель гучномовного пристрою повинен вільно переміщатися при будь-якій швидкості і величині висування і зсування драбини.

3.3.37. Стріла провисання кабелю при будь-яких положеннях колін не повинна бути більша за 0, 25 м.

3.3.38. При перевірці пристроїв автоматики блокувань, сигналізації проводять:

піднімання драбини (у зсунутому стані) до +75° і опускання до -7°. При досягненні драбиною крайніх положень рух (піднімання, опускання) повинен автоматично припинятися;

піднімання драбини послідовно на 20°, 30°, 40°, 50°, 65°, 75° і висування її. При досягненні вершиною драбини меж поля руху (для кожного з наведених значень кута піднімання) висування повинно автоматично припинятись;

піднімання драбини на 75°, повне висування її і ввімкнення механізму опускання. Опускання повинно автоматично припинятись при досягненні вершиною драбини меж поля руху. Потім драбину зсувають на 5 м і опускають до досягнення меж поля руху до кута піднімання 20°. При досягненні вершиною драбини меж поля руху опускання повинно автоматично припинитись;

піднімання драбини на 75°, потім на 65°, 50°, 40°, 30°, 20° і одночасне висування та опускання. При досягненні вершиною драбини меж поля руху обидва рухи повинні автоматично припинитись.

3.3.39. При досягненні вершиною драбини меж поля руху повинні спрацьовувати звукова і світлова сигналізації, а при висуванні та зсуванні колін у момент суміщення щаблів повинна загорятися сигнальна лампа.

3.3.40. Відстань (виліт) від осі поворотної основи до проекції вершини драбини на горизонтальну площину повинна відповідати зазначеній для АД-21 – 18±0, 5м., для АД-506, АД-506В -16±0, 5м.

3.3.41. Проводять також піднімання драбини на 75°, висування її на половину довжини і вимкнення двигуна. Зсування і опускання драбини при цьому не допускається. Коліна автодрабини АД-21 на замикачі не ставлять.

3.3.42. Для автодрабини АД-506 і АД-506В проводять піднімання на 75°, висування на половину її довжини й імітують обрив одного з тягових канатів висування. При цьому зсування коліна, яке випробовується, не повинно перевищувати 0, 3 м від первісного положення.

Перевірку проводять не менше двох разів.

3.3.43. При підніманні драбини на 20° при заблокованих ресорах і опущених опорах перевіряють неможливість транспортного руху автодрабини.

3.3.44. При незаблокованих ресорах і піднятих опорах перевіряють неможливість ввімкнення рухів драбини (піднімання, висування, поворот).

3.3.45. Для всіх моделей автодрабин протягом періоду перевірки пристрою автоматики, блокувань перевіряють:

роботу проблискових маяків і спеціального звукового сигналу;

сигналізацію положення дверей платформи;

дію сигнальних ламп пульта керування;

роботу всіх освітлювальних приладів.

3.3.46. Перевірку часу виконання маневрів проводять без навантаження. Час виконання маневрів має відповідати зазначеному в табл. 3.3.1:

Таблиця 3.3.1

3.3.47. Перевірку комплектності і придатності зйомного обладнання. Стан його кріплення:

Розташування та кріплення проводять згідно з вимогами заводу-виробника.

Обладнання і приладдя діляться за своїм призначенням на групи:

приладдя для керування основними органами драбини і додатковим обладнанням;

протипожежний інвентар;

інструмент і приладдя водія;

гаражний інструмент.

Інструмент і приладдя перших трьох груп постійно знаходяться на автодрабині, а перших двох і частина інструменту водія - розміщені й закріплені в задньому відсіці.

3.3.48. В автодрабині АД-21: лафетний ствол 3 із змінними насадками, рукоятка ручного насоса, рукоятка приводу повороту 8, вірьовка для керування лафетним стволом 4, вірьовка рятувальна 5, дві котушки з розтяжними вірьовками, каністра для мастила (10 л), вогнегасник 2.

3.3.49. В автодрабині АД-506 додатково, замість рукоятки для ручного аварійного насоса, є рукоятки для ручного поршневого насоса і гребінець для поєднання двох ГПС-600, всмоктувального рукава для поршневого насоса. В автодрабині АД-506В рятувальний рукав укладений в мішок.

3.3.50. Технічний огляд (опосвідчення) може бути суміщений з ТО-2 або СО. Результати технічного огляду (опосвідчення) автодрабини записуються у формуляр особою, яка провадила огляд. Повний технічний огляд повинен включати в себе статичні випробування.

3.3.51. Мета статичних випробувань - перевірка окремих складальних одиниць і стійкості автодрабини в цілому. Для проведення статичних випробувань призначається спеціальна комісія наказом начальника ГУ МНС. Не рідше одного разу на рік (для автодрабин з періодом експлуатації до 10 років) або на рідше одного разу на півроку (для автодрабин з періодом експлуатації понад 10 років) автодрабини повинні проходити статичні випробування.

3.3.52. Випробування необхідно провадити в такій послідовності:

встановити автодрабину на опори; закріпити у верхньому щаблі першого коліна сталевий канат діаметром 10-12 мм завдовжки 32-33 м, підклавши під нього підкладки, щоб уникнути пошкодження гумової накладки.

3.3.53. Для автодрабини АД-21:

драбину підняти на 75°, висунути повністю і посадити на замикачі, закріпити в кінці каната платформу для вантажів на висоті 1-1, 5 м від землі;

навантажити платформу пробним навантаженням 100 кг і витримати протягом 2 хв.;

зняти навантаження і з допомогою теодоліта зафіксувати початкове положення вершини драбини;

навантажити платформу вантажем 325 кг (включно з масою платформи і канатів) і витримати протягом 5 хв.;

зняти навантаження і з допомогою теодоліту визначити положення вершини драбини. Відхилення вершини від первісного положення не повинно перевищувати 10 мм.

3.3.54. Після випробування драбини залишкових деформацій у колінах та інших вузлах не повинно бути.

3.3.55. Для автодрабини АД-506 і АД-506В:

підняти драбину на кут, який забезпечив би максимально допустимий виліт (55° для АД-506 і 57° для АД-506В), а в АД-506В додатково розвернути коліна на 90° відносно поздовжньої осі автомобіля;

висунути драбину на довжину максимально допустимого вильоту, тобто на 27, 1 м;

підвісити випробувальний вантаж, що на 50% перевищує робоче навантаження (тобто 240±20 кг, включно з масою каната і допоміжних пристроїв), на вершину неприставленої драбини з таким розрахунком, щоб він знаходився на відстані 100-200 мм від землі, і витримати протягом 10 хв.;

зняти вантаж і провести огляд усіх вузлів автодрабини.

3.3.56. Автодрабина вважається такою, що витримала навантаження, якщо протягом 10хв. не виявлено опускання на землю випробного вантажу і пошкоджень механізмів та металоконструкцій автодрабини.

3.3.57. Після випробувань автодрабина перевіряється шляхом пробних рухів на зсування, висування, піднімання, опускання і поворот. За результатами випробувань складається акт.

3.3.58. У практиці проведення випробувань вантажну платформу заміняють металевим контейнером розміром 700 х 700 х 700 мм. Замість вантажу на платформу, як навантаження в контейнер, наливають воду. Рівень води за ваговим навантаженням тарується на вагах з позначкою у вигляді ліній різного кольору. При випробуваннях порожній контейнер підвішують до драбини і заповнюють водою до контрольних позначок. Після випробувань вода зливається через кран, влаштований у днищі контейнера.

3.3.59. У процесі експлуатації кожна автодрабина один раз на три роки повинна підлягати експлуатаційним випробуванням.

3.3.60. Автодрабина, яка перебувала на зберіганні понад 24 місяці, повинна проходити експлуатаційні випробування перед введенням в експлуатацію.

До складу експлуатаційних випробувань входить:

визначення зусиль щодо переміщення важелів керування;

визначення рівня загазованості в робочій зоні оператора;

визначення середньоквадратичних значень вібрації вертикальної складової в октавних смугах частот на робочому місці оператора.

3.3.61. Зусилля по переміщенню важелів гідророзподільників пультів керування вимірюється динамометром при робочому тиску в гідросистемі. Зусилля не повинні бути більшими від 150 Н (15 кгс).

3.3.62. Рівень звукового тиску в робочій зоні оператора (на пульті керування) вимірюється шумометром при виконанні рухів автодрабини. Рівень звукового тиску не повинен перевищувати 85 дБ.

3.3.63. Рівень загазованості в робочій зоні оператора (на пульті керування) вимірюється газоаналізатором після безперервної роботи автодрабини протягом

20 хв. Рівень загазованості в робочій зоні оператора не повинен перевищувати 20 мг СО/м³.

3.3.64. При виконанні рухів автодрабини вимірюються середньоквадратичні значен­ня вібрації вертикальної складової в октавних смугах частот на робочому місці оператора, які не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 3.3.2.:

Таблиця 3.3.2

3.3.65. До експлуатації автодрабин допускаються водії, які пройшли курс початкової підготовки з відповідної програми навчального закладу і отримали свідоцтво на право роботи на пожежній автодрабині. Самостійно виконувати обов'язки під час чергування може водій, який на підставі наказу начальника частини закріплений за автодрабиною та пройшов стажування протягом 5 чергувань під керівництвом начальника караулу.

3.3.66. Водії, що мають перерву у роботі на автодрабині більше року, перед призначенням на посаду складають залік із знання будови, технічного обслуговування та практичної роботи на автодрабині.

3.3.67. З метою постійного утримання автодрабин у справному стані, організації обслуговування і технічного нагляду наказом начальника частини призначається відповідальний за здійснення нагляду за безпечною експлуатацією автомобіля і закріплюється водій. Він відповідає за збереження закріпленого за ним автомобіля, постійну його справність і готовність.

3.3.68. Він зобов'язаний:

знати матеріальну частину, технічні можливості та правила експлуатації закріпленої за ним пожежної автодрабини;

вміти працювати на автодрабині, правильно використовувати обладнання й оснащення;

вміти впевнено керувати автодрабиною в різних погодних умовах, суворо дотримуватись правил дорожнього руху;

підтримувати автодрабину справною і в постійній бойовій готовності, знати терміни, обсяг робіт з технічного обслуговування та ремонту, вміти виконувати ці роботи, провадити регулювання і налагодження;

запобігати пошкодженням і несправностям, доповідати про них безпосередньому начальнику і негайно усувати, знати подальшу роботу автодрабини при цих несправностях;

знати норми витрат пального і мастильних матеріалів, не допускати їх перевитрат;

повсякчасно стежити за людьми, які перебувають на колінах автодрабини;

заступаючи на чергування, мати посвідчення водія і свідоцтво на право керування автодрабиною, оскільки керування драбиною і автомобілем здійснюється однією і тією ж особою.

3.3.69. При експлуатації автодрабини забороняється:

допускати до керування автодрабиною осіб, які не мають спеціального свідоцтва;

працювати на поверхні з нахилом понад 6°;

працювати під лініями електропередач і ближче ніж за 30 м від них;

допускати сторонніх осіб на автодрабину під час її роботи;

перебувати під піднятими колінами;

перебувати на драбині і допускати переміщення по ній людей понад норму;

працювати, не пересвідчившись у надійній установці тарілок на ґрунт і в надійній твердості ґрунту;

працювати при незаблокованих ресорах;

працювати при недопустимому зносі (обриву) канатів;

працювати без розтяжних вірьовок при швидкості вітру понад 10 м/с;

працювати в нічний час без увімкнення освітлювальних приладів, установлених на автодрабині;

допускати присутність людей на марші драбини при працюючому двигуні шасі;

прокладати по колінах телефонні кабелі і проводи;

працювати без колодок під колесами;

працювати при відмові системи блокування поля руху;

працювати з вимкненою автоматикою бокового вирівнювання;

провадити маневри драбини при наявності на ній людей;

виконувати операції при нагріванні робочої рідини в системі понад допустиму температуру, при виявленні несправностей гідрозамків, пристроїв кріплення і небезпечних коливаннях колін;

залишати драбину без нагляду;

працювати на драбині з піднятими опорами;

допускати людей на коліна автодрабини АД-21, якщо вони не посаджені на замикачі.

3.3.70. Слід пам'ятати, що спроба провести висування чи зсування драбини в той час, коли на ній перебувають люди, може призвести до їх тяжкого травмування. Спроба провести регулювання запобіжно-розвантажувального клапана з метою підвищення робочого тиску в гідросистемі під час роботи автодрабини може призвести до виходу з ладу всієї гідросистеми.

3.3.71. Під зберіганням мається на увазі утримання автодрабини, яка не використовується за призначенням, в належному стані у спеціально відведеному місці із забезпеченням збереження протягом визначеного терміну.

3.3.72. Автодрабина при експлуатації повинна зберігатися в закритому гаражі й бути у стані постійної повної готовності до виїзду. Температура в гаражі має бути не нижчою від +5°С.

3.3.73. При перервах у роботі понад три місяці автодрабина передається на зберігання, для чого консервується.

3.3.74. Перед консервацією провадиться технічне обслуговування ТО-1 з усуненням виявлених несправностей.