Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.4.56. У разі появи стороннього шуму, запаху гару, необхідно вимкнути електроживлення загальним рубильником.

6.4.57. У випадку розлиття будь-якого продукту необхідно засипати піском зібрати і усунути у безпечне місце.

6.4.58. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, працівник зобов’язаний негайно їх знеживлити, повідомити про це керівництво підрозділу.

6.4.59. У випадку виникнення пожежі працівник зобов’язаний:

припинити роботу;

обезживлити електрообладнання;

негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити керівництво підрозділу та пожежну охорону;

доповісти про те, що трапилося, завідувачу лабораторії або особі, яка його заміщає;

винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.

6.4.60. Працівник повинен вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря:

6.4.61. Послідовність надання першої допомоги:

усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які загрожують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо):

визначити характер та тяжкість травм, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його рятування:

виконати необхідні заходи щодо рятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо):

підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

викликати лікаря, або вжити заходів для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

6.4.62. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарняної) медичної допомоги, яка вивчається працівником при проходженні первинного та подальших інструктажів з питань охорони праці.

6.4.63. Відповідно до Закону України " Про охорону праці" (стаття 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

Безпека праці під час проведення рятувальних робіт на водних об‘єктах

Рятувальні роботи на водних об’єктах здійснюються працівниками МНС України, які виконують рятувальні роботи на водних об’єктах з використанням рятувального майна, маломірних плавзасобів і водолазного спорядження.

6.5.2. Рятувальні роботи на водних об’єктах – комплекс заходів, спрямованих на запобігання загибелі і рятування людей на водних об’єктах при виникненні надзвичайних ситуацій, у тому числі під час перевезення людей та вантажів на водоймищах, переправ через водні перешкоди, відпочинку людей на воді, промислової, спортивної та аматорської рибалки влітку і взимку.

6.5.3. До самостійної роботи рятувальником допускаються особи, які:

досягли 18 років і вміють плавати;

пройшли медичний огляд відповідно до встановленого порядку і не мають медичних протипоказань;

пройшли навчання та перевірку знань з тих видів рятувальних робіт, що будуть виконувати, і мають відповідні посвідчення (посвідчення водолаза, книжку рятувальника тощо);

атестовані на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт;

мають посвідчення на право керування маломірними плавзасобами, якщо це входить в їх обов’язки;

пройшли обов’язкове попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо виконання конкретних рятувальних робіт, вступний і первинний інструктажі з охорони праці та навчання з надання долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків на воді або підготовку за спеціальною програмою.

6.5.4. Під час проведення рятувальних робіт на водних об’єктах можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі фактори:

зіткнення з плаваючими чи затопленими предметами, плавзасобами;

тілесні ушкодження частинами плавзасобів, що рухаються (особливо небезпечним є гребний гвинт при працюючому двигуні);

непередбачені (несвідомі та інстинктивні) дії потерпілих (потопаючих) на воді (можуть чіплятися за рятувальника мертвою хваткою та тягнути його під воду);

низька температура води, сильні течії;

термічні фактори (сонячне опромінення, пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна плавзасобу самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого вогню);

великі хвилі води та висока швидкість повітря при штормовій погоді.

6.5.5. Рятувальник при виконанні рятувальних робіт на водних об’єктах зобов’язаний:

дбати під час надання допомоги людям, які потерпають від лиха на воді, про їх безпеку і здоров’я, а також про особисту безпеку і здоров’я;

знати і виконувати вимоги цих Правил, правил поводження з рятувальним майном;

уміти користуватися індивідуальними та колективними рятувальними засобами і засобами колективного та індивідуального захисту.

6.5.6. Рятувальник, залежно від виду рятувальних робіт (пошук та рятування на поверхні води, під водою), забезпечується засобами індивідуального захисту відповідно до табеля оснащення, затвердженого в установленому порядку.

6.5.7. Під час виконання своїх обов’язків рятувальник зобов’язаний дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни.

6.5.8. Особи, винні у порушенні вимог Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Вимоги безпеки перед початком чергування (роботи)

6.5.9 Перед початком чергування (роботи) рятувальники зобов’язані отримати від попередньої зміни повну інформацію про ті чи інші події, що сталися в їх зоні відповідальності, ознайомитись із записами в оперативному журналі (журналі передачі змін), перевірити наявність (укомплектованість), технічний стан, справність плавзасобів, технічних засобів рятування, рятувального майна, водолазного спорядження, засобів індивідуального захисту, буїв, огородження, знаків та написів небезпеки, аптечок медичної допомоги, засобів зв’язку та сигналізації, візуально вивчити обстановку в зоні відповідальності станції (поста).

Перевірку технічного стану плавзасобів, оснащених двигунами, необхідно проводити при непрацюючому двигуні. Справність двигуна перевіряється при виключеній передачі обертів на гребний гвинт, згідно з інструкцією з експлуатації.

Під час перевірки технічного стану аквалангів необхідно керуватись вказівками, викладеними у технічній документації на них.

При виявленні будь-яких несправностей водолазного спорядження під час робочої перевірки вони повинні бути усунуті до початку водолазних спусків

і про них та заходи щодо їх усунення повинен бути зроблений запис у формулярі на конкретний виріб.

6.5.10. Використання несправних плавзасобів, водолазного спорядження, пошкодженого рятувального майна не допускається. Несправності повинні бути усунені або несправні засоби замінені на справні до початку роботи.

6.5.11. Про всі виявлені недоліки доповісти керівництву з метою їх усунення до початку чергування (роботи) та зробити відповідні записи у журналі передачі змін (журналі чергування).

Вимоги безпеки під час чергування (роботи)

6.5.12 Під час користування плавзасобами рятувальник повинен дотримуватись таких вимог безпеки:

не завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

не стояти у човні під час його руху, а також не сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу, не розгойдувати човен;

не брати на плавзасоби сторонніх осіб (які не мають прямого відношення до рятувальних робіт), окрім тих, кого рятують чи кому надають медичну допомогу;

не пірнати і не стрибати у воду із борта плавзасобу;

не переходити під час руху із плавзасобу на плавзасіб, із місця на місце у плавзасобі;

не використовувати плавзасоби не за призначенням.