Надзвичайні ситуації мирного і військового часу та їх вплив на життєдіяльність населення

Природні надзвичайні ситуації пов'язані з природними процесами космічного, літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються не залежно від участі людини. Природні НС - це: стихійні лиха та небезпечні явища.

Стихійні лиха - це небезпечні природні явища, процеси літосферного, атмосферного, гідрологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об'єктів народного господарства.

Стихійні лиха бувають таких видів: космічні, тектонічні, метеорологічні, топологічні, біологічні.

Космічні: підвищене радіоактивне випромінювання, падіння великого космічного тіла

Тектонічні: землетрус, цунамі, виверження вулкану, зсув.

Метеорологічні: засуха, значне підвищення чи зниження температури, буря, ураган, смерч

Топологічні: селевий потік, повінь, лавина, каменепад, снігові замети, пожежа

Біологічні: аномальне підвищення кількості макробіологічних об'єктів, епідемія.

Небезпечні природні явища - це процеси, які можуть призвести до негативних наслідків на незначній території та стати причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного походження

Види небезпечних природних явищ: удар блискавки, злива, ожеледиця, град, сильний вітер

Катаклізмами називають глобальні природні, а в окремих випадках і техногенні НС, екологічні наслідки яких поширюються на всю, або більшу частину планети.

Техногенні НС пов'язані з матеріальною сферою, що створена людиною Причини виникнення техногенних НС - це: недодержання правил безпеки та необережність, недосконалість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, військові дії, природні явища В мирний час можуть виникати надзвичайні ситуації всіх видів, навіть такі характерні для військового часу надзвичайні ситуації як ядерні вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження внаслідок аварій та терористичної діяльності НС антропогенного характеру виникають в результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним,

хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели до великих матеріальних втрат та враження чи загибелі людей (рис. 2. 3).

Катастрофа - це стрибкоподібна шкідлива зміна властивостей об'єкту. Вона є загальним терміном для визначення значної природної надзвичайної ситуації та антропогенної аварії

Аварія - вихід з ладу технічних споруд (гребель, тунелів, будівель, шахт), пожежі, руйнування кораблів, поїздів, отруєння води в системах водопостачання тощо.

За розмірами та завданою шкодою аварії поділяють на: легкі, середні, важкі, особливо важкі.

Види аварій та катастроф: транспортні, пожежі, вибухи, руйнування споруд, руйнування обладнання, руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезпечення населення та виробництва, руйнування з викидом радіоактивних речовин, руйнування з викидом отруйних речовин, руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів

Щоб знизити рівень ризику виникнення НС техногенно-екологічного характеру на об'єктах господарської діяльності (ОГД) необхідно завчасно проводити організаційні, інженерно-технічні та інші заходи. Ці заходи плануються і проводяться начальником цивільної оборони об'єкта

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру - це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів

Надзвичайні ситуації воєнного характеру - це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій

За масштабами та глибиною надзвичайні ситуації (НС) поділяють на: глобальні, національні, регіональні, місцеві, об'єктові та локальні.

Глобальна НС: загроза її виникнення та поширення наслідків - континент або значна його частина чи планета в цілому

Національна НС: наслідки охоплюють великі території держави, але не виходять за її кордони

Регіональна НС обмежена територією декількох областей, краю чи суміжних країн

Місцева НС обмежена територією населеного пункту, району чи області

Об'єктова НС обмежена територією об'єкта.

Локальна НС: загроза її виникнення та розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням

Надзвичайні події, що лежать в основі НС можуть бути класифіковані за: суттю та характером події, основними причинами виникнення, найважливішими ознаками прояву, місцем виникнення, характером вражаючих факторів та джерел небезпеки, інтенсивністю протікання, масштабами ураження та впливу, характером впливу

Надзвичайні ситуації, які схожі за своїми ознаками можуть виникати як у мирний так і у військовий час (рис. 2. 4). Військовий час характеризується використанням великої кількості звичайної зброї, можливістю застосування зброї масового знищення та впливом, що дорівнює розмірам стихійних лих або й перевищує їх

Причини виникнення НС: небезпечні екологічні наслідки, техногенні, природні, соціальні

Кожна з надзвичайних ситуацій може стати причиною виникнення іншої надзвичайної ситуації В кожному конкретному випадку надзвичайні ситуації виникають через ряд причин, які можна узагальнити як: закономірні природні процеси, негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, випадковість у розвитку природних процесів Вони можуть породити природні надзвичайні ситуації та небезпечні явища

Заходи, що проводяться для зниження рівня ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій:

o створення безпечних умов праці для виробничого персоналу:

o систематичні перевірки посадовими особами району (об'єкту) і державними інспекторами стану будинків, споруд, технологічного обладнання, електрогосподарства, газо- і нафтопроводів, теплових трас;

o забезпечення працюючого персоналу правилами, стандартами, нормами, інструкціями та іншими нормативними документами з безпеки та охорони праці;

o перевірка відповідності технологічних процесів машин, механізмів, обладнання вимогам нормативних документів з безаварійної експлуатації, безпеки та охорони праці;

o розробка і вдосконалення системи планів попереджувальних оглядів та ремонтів техніки;

o розробка і впровадження формулярів на кожний агрегат для відображення технічного стану обладнання з метою вдосконалення профілактичних заходів;

o перевірка ефективності вентиляційних, в тому числі і аварійних, систем, надійності герметизації ємностей, які працюють під тиском;

o перевірка працездатності контрольно-вимірювальної, захисної та блокувальної апаратури;

o проведення профілактичних протипожежних заходів;

o контроль за справністю пожежного зв'язку, сигналізації, первинних засобів пожежегасіння, стану шляхів і під'їздів до об'єктів, справністю джерел протипожежного водопостачання;

o підготовка фонду захисних споруд, створення запасів засобів індивідуального захисту;

o нанесення на виробниче обладнання і комунікацію розпізнавальних знаків безпеки відповідно з вимогами;

o перевірка утримання та готовності системи виявлення витоку СДОР, оповіщення працюючого персоналу і населення;

o розробка планів ліквідації аварійних ситуацій

При визначені інженерно-технічних заходів необхідно враховувати особливості можливої НС на потенційно-небезпечних об'єктах (рис. 2. 5).

Щоб обґрунтовано спланувати зниження небезпеки виникнення і розповсюдження особливо небезпечних інфекцій необхідно враховувати завчасне запровадження організаційних, санітарно-гігієнічних, лікувальних, евакуаційних та інші заходів

Підготовка господарських об'єктів до стійкого функціонування в умовах надзвичайної ситуації є складним завданням, виконання якого залежить від видів загроз та характеру виробництва певного об'єкта

Під стійкістю роботи об'єктів народного господарства розуміють можливість виконувати свої функції (випускати продукцію, надавати послуги) в умовах НС, а також пристосованість даного об'єкта до швидкого відновлення після пошкоджень

При вивченні питання про технічний захист населення основну увагу потрібно зосередити на вимогах Закону і Положення про ЦО України щодо технічного захисту та обов'язки посадових осіб

В своїй діяльності завжди необхідно враховувати фактори, що впливають на стійкість функціонування об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій: район розміщення об'єктів, внутрішнє планування та забудова території, виробничі зв'язки, система управління, системи енергопостачання, технологічний процес, підготовленість до відновлення виробництва.

Для дослідження рівня стійкості об'єкта створюються робочі групи: штабу ЦО, управління виробництвом, технологічного процесу, будівель та споруд, верстатного та технологічного обладнання, матеріально-технічного постачання та транспорту (рис. 2. 6), комунально-енергетичних мереж. Стійка робота об'єктів досягається:

o проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів по підготовці об'єкта до особливого режиму роботи;

o вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автоматичного відключення при виході з ладу установок;

o підвищенням надійності роботи та створенням дублюючих джерел енерго-, газо- та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплектуючих деталей, обладнання та матеріалів;

o будівництвом та обладнанням сховищ на підприємствах для робітників та службовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);

o створенням на об'єктах захисних споруд для пунктів керування;

o підготовкою в заміській зоні баз для розміщення науково-дослідних, конструкторських відділів та інших невиробничих підрозділів об'єкта;

o постійною готовністю аварійно-рятувальних формувань до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт

До соціальних НС відносять: економічні, національні, політичні та релігійні Соціальні НС відбуваються в суспільстві: військовий стан, злочинність, революції, міжнаціональні конфлікти, поширення людиноненависницьких ідеологій, терористичні акти або загроза їх здійснення

В результаті дії природних соціальних, техногенних надзвичайних

ситуацій, їх взаємодії або негативної антропогенної діяльності людства можуть виникати негативні екологічні наслідки, що за своєю масштабністю прирівнюються до надзвичайних ситуацій

22. Поже́ жна безпе́ ка — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу налюдей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причини[ред. • ред. код]

Спричинити пожежу та вибух на підприємстві можуть: порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» тощо.

Небезпечні фактори[ред. • ред. код]

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

Відповідальність за стан пожежної безпеки[ред. • ред. код]

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

Пожежна охорона[ред. • ред. код]

Докладніше: Пожежна охорона

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того, на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони(УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює:

· Контроль за станом пожежної безпеки

· Розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об'єктах народного господарства

· Проводить розслідування і облік пожеж

· Організовує протипожежну профілактику.