Предмет фінансової науки

Наукове обгрунтування сутності фінансів можна осягнути методом наукової абстракції, а саме шляхом відкидання часткових ознак, характерних для окремого фінансового явища, і визначення узагальнених характеристик для фінансових властивостей, які у сукупності становлять предмет фінансової науки. У цілому фінанси асоціюються з процесами розподілу певної вартості, який здійснюється у різних формах (сплата податків, розподіл доходів тощо) та обов’язково супроводжується рухом грошових коштів. Спільною для таких фінансових операцій є їхня основа – суспільні відносини, які за своїм характером в економічній науці називаються виробничими, або економічними відносинами.

Економічні відносини існують на різних стадіях відтворювального процесу, у всіх сферах суспільного життя, на різних рівнях господарювання та управління. Особливістю економічних відносин є їхній розподільний характер (вони пов’язані з розподілом та перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту) та вартісне вираження (ці відносини завжди грошові, оскільки їх носієм є гроші).

Отже, за допомогою економічних відносин забезпечується розподіл валового внутрішнього продукту. При цьому однорідні економічні відносини представлені в узагальнюючому абстрактному вигляді, утворюють економічні категорії, такі як гроші, фінанси, кредит, ціна, зарплата тощо. Всі ці категорії є теоретичним відображенням, абстракцією суспільних відносин. Вони відображають реально існуючі у суспільстві економічні відносини, що мають об’єктивний характер та соціальне суспільне призначення.

Економічні категорії мають багато спільних ознак, але відрізняються суспільним призначенням. Основною метою фінансових відносин, на відміну від грошей, кредиту, зарплати, цін, - є формування та використання фондів грошових коштів для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.

Фінансові відносини є такою формою суспільних відносин, яка виникає на основі руху вартості у її грошовому вираженні, безпосередньо пов’язана з існуванням грошей. Розподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансових відносин здійснюється виключно у грошовій формі, внаслідок чого формуються та використовуються різноманітні цільові грошові фонди усіма суб’єктами цих відносин. Отже, гроші є необхідною умовою існування фінансів.

Фінанси виникли на порівняно високій стадії розвитку суспільства, яка характеризується широким застосуванням державою грошей і відносно відокремленим існуванням вартості у її грошовій формі. У фінансах використовується лише властивість грошей – бути вищою формою вартості. На відміну від грошей, де субстанція не уособлена, фінанси як об’єктивна економічна категорія завжди пов’язані з відносинами володіння вартістю різними конкретними суб’єктами. Економічною основою функціонування фінансових відносин є не гроші самі собою, а рух вартості у її грошовій формі.

Фінанси виконують роль інструменту розподілу, який дає можливість визначити частку кожного суб’єкта у виробленому валовому внутрішньому продукті.

Отже, предметом фінансової науки є сукупність фінансових відносин, що виникають на різних етапах розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту, різних рівнях економічної системи, між різними суб’єктами відносин та економічною основою яких є рух вартості у її грошовій формі.

Дослідження предмета фінансової науки базується на підходах та методологічних принципах, які охоплюють весь хід пізнання фінансових явищ і процесів, механізмів та структур. Пояснення фактів, процесів фінансової діяльності, виявлення сутнісних аспектів фінансових явищ і процесів, розкриття закономірностей і тенденцій у відносинах людини з природою, державою, між людьми у процесі трудової діяльності завжди спиралось на філософські категорії і принципи.

Філософія є методологічною основою дослідження фінансових явищ і процесів, виявлення фінансових проблем, особливостей виникнення, тенденцій розвитку, функціонування, їх рушійних сил та загроз.

Ключовим підходом у розумінні предмета фінансової науки є антропологічний підхід, згідно з яким визначальними у детермінації соціально-економічної, фінансової діяльності є людина, її потреби та інтереси.

В основі аналізу фінансових відносин лежить фундаментальне положення, що основний суб’єкт діяльності, рушійну силу суспільного життя становить особистість. За допомогою філософсько-соціологічної інтерпретації фінансової поведінки індивіда як платника податків, інвестора, власника, працівника, споживача суспільних благ, громадянина обслуговуються морально-етичні аспекти, орієнтири, деформації, проблеми та визначаються шляхи їх вирішення.

Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально-орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства.

Фінансова наука – система знань про фінансові явища і процеси, з виявленими достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обгрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здобутків, вигод, втрат.

В нинішній час простежуються ускладнення та урізноманітнення фінансових явищ та процесів на різних рівнях та у сфері людської діяльності, що зумовило необхідність поглибленого їх вивчення. Предмет фінансової науки потрапляє у сферу наукових досліджень представників інших наук та наукових напрямів. Процес інтеграції наук викликав великий інтерес до використання математичних методів та економіко-математичного прогнозування і моделювання для дослідження фінансових явищ і процесів. Філософське осмислення фінансів, фінансової політики, управління фінансами, вивчення психологічних, соціологічних, правових аспектів збагатили світову фінансову науку.