Техніки, матеріали для виготовлення вишитої доріжки

Вибір якісних матеріалів для вишивання – це гарантія красивої і довговічної вишивки. Економія на матеріалах дає лише хвилинне задоволення, задоволеня не буде ні в процесі вишивання, ні в результатах роботи. Неякісна канва дуже деформує вишивку, а після прання може повести себе зовсім неочікувано. Минуле сумнівного виробництва також робить виріб неякісним. Даремно витрачені гроші и, що найобразніше, дорогоцінний час, а сьогодні виділити трохи вільного часу для улюбленої справи так важко. Тому, якщо займатися рукоділлям, потрібно цінити і поважати свою працю., використовуючи для роботи якісні матеріали. Вибір, що панує на вітринах магазинів для рукоділля, сприяє створенню сприятливих умов для заняття цим видом творчості, і часом лише незнання асортименту матеріалів може обмежити можливості.

Вибір тканини – це відповідальний момент в процесі підготовки до вишивання. Виконана на різних тканинах одна і та ж вишивка буде виглядати по-різному. Для лічильної вишивки використовується спеціальна тканина – канва. Канва – спеціальна тканина для вишивання лічильними швами, переплетення якої створює клітинки різного розміру залежно від ґатунку матеріалу. В ній переплетіння ниток складає із однакової їх кількості по вертикалі і горизонталі, вишитий хрестик буде квадратним. Зазвичай такі тканини мають різне переплетіння ниток. Світовим лідером у виготовленні лічильних тканин є фірма Zweigart. Всі тканини для лічильної вишивки можна поділити на групи по якості і типу переплетіння ниток.

Тканини групи Aida & hardanger weaves мають зручне переплетіння ниток, на них добре видно місця введення голки. Ці тканини мають гарні відтінки, при вишивання на них можна не вишивати фон, а для фону використовувати колір канви, що зекономить витрати ниток. Склад тканини – 100%-ий хлопок. Aida – найпопулярніша марка канви. Це досить жорстка тканина. На ній можна робить без п’ялець, хрестики все рівно будуть рівними і акуратними. Кількість клітинок канви варіюється: Aida 8 – 3, 2 кл. в см, Aida 11 – 4, 3 кл. в см., Aida 14 – 5, 5 кл.в см., Aida 16 – 6, 3 кл. в см., Aida 18 – 7 кл. в см., Aida 20 – 7, 9 кл. в см.. Aida 8 і 11 зручна для початківців і дітей. Клітинки великі, що полегшує рахунок при вишиванні, очі не напружуються. Aida 14 користується найбільшою популярністю поміж рукодільниць. Розмір клітинки дозволяє передавати тонкощі візерунка і зручний для підрахунку, у неї широкий кольоровий спектр. Aida 16, 18 і 20 дозволяє зробити із вишивки справжній витвір мистецтва, маленькими вишитими хрестиками передати всю красу оточуючого світу. Але робота на такій канві потребує особливої уваги, оскільки клітинки канви дуже малі. Hardanger – тканина з полотняними переплетінням, використовується для виконання різних мережок і для лічильної гладі, але може використовуватись и для вишивання хрестиком. Вишивають через одну нитку тканини одною ниткою муліне. Хрестик виходить дуже маленьким, малюнок виглядає не вишитим, а намальованим.

Тканини групи Linen складаються із льону і суміші льону з іншими матеріалами. Лляні тканини складаються із черговим переплетенням одиночних ниток, Нитки, із яких виткане полотно, нерівномірної товщини, саме це відрізняє лляні тканини від тканини попередньої групи. Вишивати на цих тканинах слід у дві нитки. Тканини цієї групи м’якше, ніж Aida, тому бажано використовувати для роботи п’яльці. Робота з цими тканинами потребує великої уваги і досвіду. Вони використовуються для шиття одягу, скатертин.

Тканини групи Cotton з рівномірним переплетінням ниток. Зазвичай складаються із хлопка або суміші хлопка з синтетикою, всі вони пропонуються в широкому асортименті кольорів. Тканини, які входять в цю групу, зіткані так як і полотно. Нитки цих тканин, на відміну від льону, рівні.

Для ручного вишивання використовують спеціальні види ниток, такі як муліне, ірис, золоті нитки, шовк, різні види шерстяної пряжі, лляні нитки.

Нитки для вишивання «муліне» були винайдені інженерами DMC у Франції в 1896 році. Вироблені з кращих сортів довговолокнистої бавовни, муліне є найпопулярнішими нитками для вишивки в світі. Нитки, перш за все, характеризуються блискучістю і м’якістю, нитки легко відокремлюються і при вишиванні не розпушуються і не закручуються, добре лягають при вишиванні на тканину і дають незрівнянний результат.

Муліне – це бавовняна нитка подвійної мерсеризації, виготовлена з довговолокнистої бавовни. Також в деяких випадках застосовується муліне з вовни (або акрілу). Муліне отримується заводським або ручним способом, вироблені спеціально для вишивання або інших видів рукоділля. Світові бренди виробників муліне – DMC, Madeira і Anchor. Окрім них, в Росії ще поширені досить якісні нитки муліне Gamma/ Гамма і відомі з радянських часів нитки Прядильно-ниточного комбінату ім. Кірова (Санкт-Петербург). Прядильно-ниточний комбінат ім. Кірова – найбільший російський виробник швейних ниток. Доля в загальному обсязі виробництва – більше 50%. Крім того, комбінат є монополістом по виробництву бавовно-лавсанових ниток та ниток для муліне. Гордістю комбінату є застосування унікальної технології хімічної обробки ниток при виробництві муліне. Так названа мерсеризація – що додає блиск, яскравість, стійкість забарвлення до дії сонячних променів ниткам для рукоділля. Сьогодні Комбінат ім. С.М. Кірова – єдиний в Росії виробник мерсеризованих ниток з 100% бавовни для вишивання “Муліне”. Вишивальні нитки “Муліне”виробляються з кращих сортів бавовни, в 12 складень (6 ниток, що вільно розділяються). Нитки продаються мотками по 10, 20 м. Муліне не має жодного вузлика, не втрачає кольору під час прання і не вигоряє на сонці завдяки особливо міцному фарбуванню кубовими, активними, сірчастими, крижаними фарбниками. Нитки призначені для вишивання вручну, строчевишивальними фабриками, а також використовуються для в’язання трикотажних виробів. Муліне бажано зберігати в окремих мотках, а не в косах. Кожний моток муліне розрізають в одному місці і складають у кілька рядів. При такому методі зберігання зручно витягати з мотка будь-яку кількість ниток, а залишок робочої нитки намотують упоперек мотка для дальшого використання. крім того, добираючи кольорову гаму, окремі мотки зручно розкладати один біля одного й заміняти неприйнятні кольори іншими, чого не можна зробити, зберігаючи в косах.

Ірис для вишивання використовують для лічильної гладі або гобеленів, а також для різних декоративних швів. Шерсть і акрил – об’ємні шерстяні і акрилові нитки – хороші для гобеленів, подушок, ковбиків і інших декоративних робіт. Мають велику кольорову гамму.

Основні вимоги до якості вишивальних ниток – вони повинні бути рівними, міцними і не линяти при пранні. Якщо нитки нерівні і неміцні, вони будуть постійно рватися або утворювати потовщення в процесі роботи, що вплине на кінцевий вигляд вишивки, тим більше така робота займе набагато більше часу і сил. Щоб перевірити, чи линяють вибрані нитки, слід на клаптику білої тканини виконати нескладну вишивку (досить семи-восьми стібків), після чого тканину випрати й випрасувати. Якщо нитки линяють, навколо вишивки біла тканина злегка пофарбується.

Схема для вишивки – основа для роботи, саме з неї і виникає бажання вишивати. Кожна кольорова клітинка чи клітинка з визначеним значком – це колір нитки і один стібок гобеленовим швом чи хрестиком. Додаткові шви позначають лінією. Якщо клітинка пуста і не має значка, значить, вишивати її не потрібно. Для графічної чорно-білої схеми характерна присутність двох кольорів – чорного і білого. При цьому всі гаптовані клітинки мають свій графічний символ. В ключі знаходяться всі символи, що позначають певний колір чи їх змішування. На відміну від чорно-білої схеми тут не всі клітинки схеми можуть мати символ. Кожна клітинка зафарбована в певний колір, і не завжди ці кольори співпадають з кольором нитки. Дуже часто вишивка має велику кількість відтінків кольорів, і передати їх всіх в поліграфії практично неможливо. Крім того, для зручності прочитання схеми, особливо в вечірній час, просто необхідно, щоб кольори клітинок відрізнялися. Тому слід сприймати колір клітинки як символ. Для того, щоб близькі відтінки кольорів клітинок не були схожими, на деякий час із них ставлять графічні символи. І кольорова і чорно-біла схема підходять для вишивання лічильним хрестом, прями і косим гобеленовим швом.

Для вишивання треба мати п’яльці, ножиці, бажано з заокругленими доверху кінцями, набір голок з вушками різної величини, наперсток, маркери для ниток, калька, сантиметрова стрічка, олівець, голки. Голки – самий необхідний інструмент при вишиванні. Голка для роботи обирається в залежності від типа канви чи тканини і обов’язково повинна їй відповідати. Чим щільніше переплетіння ниток канви, тим тонше повинна бути голка. Більшість голок мають номера, що відповідають двом різним шкалам: перша – швейні і вишивальні нумеруються з 1 по 12; вторая – голки для гобелена і трикотажу – з 13 по 28. Чим більший номер, тим тонше і коротше голка. Якщо голка занадто велика для вибраної тканини, вона буде розширяти відстань між нитками канви чи тканини, на якій ви вишиваєте, і тим самим погіршуєте якість виконаної вишивки. Якщо голка занадто тонка – це може привести до швидкого стирання ниток муліне. Вишивальні голки з невеликим вушком і гострим кінчиком, мають нумерацію з 1 по 12. Гобеленові голки мають велике ушко і тупий кінчик, що дозволяє їм не чіплятися за тканину, а гладенько проходити через призначені отвори. Вони ідеально підходять для вишивання хрестиком, гобеленовим швом, лічильною гладдю. Ці голки мають нумерацію від 13 до 28. Для вишивання на п’яльцях потрібна голка довша, а на руках – коротша. При використанні рами чи стакана для вишивання зручна двохстороння голка з вушком посередині. Голки одного номеру, але від різних виробників можуть відрізнятися по довжині і зовнішньому вигляді, так як номер голки позначає лише її діаметр. Голки з позолоченим вушком мають хромовану поверхню і нанесений на вушко шар золота. Завдяки контрасту кольору вушка в ці голки легко всувати нитки муліне.

П’яльці чи рамка – пристосування для натягування канви. Вишивка, натягнута на п’яльці, має рівномірний натяг нитки і одинакові по величині хрестики. П’яльці бувають з розсувним гвинтом, підлогові п’яльці з кронштейном для зміни кута нахилу вишивки, а також настільні. П’яльці з розсувним гвинтом держать тканину краще, ніж звичайні круглі. Ручні п’яльці підходять для невеликих робіт. Бажано не пересувати вишиту роботу всередину п’ялець, так як приміщення між кільцями п’ялець вишитих ділянок погіршує вишивку. Єдиний недолік ручних п’ялець – велика загрузка на одну руку, яка при довгій роботі дуже втомлюється. Гобеленові п’яльці-рамки дозволяють вишивати більші за розмірами картини, пересуваючи за допомогою ролерів тканину по мірі пересування вишивки. При цьому натягуються тільки дві протилежні сторони тканини, дві інші сторони просто прив’язуються до рамки. При переміщені на ролерах вишивки потрібно перев’язувати бокові сторони тканини. Якщо рамка занадто велика для тканини, слід додатково до тканини, на якій вишиваєм, приметайте будь-яку тканину до необхідного розміру. Настільні п’яльця звільняють для роботи дві руки, що дуже зручно при виконанні різних вузликів. Якщо залишати роботу на довгий час, то краще вишивку звільнити від п’ялець, щоб не деформувати її.

При вишиванні необхідно також мати ножиці двох видів: великі - для розкрою тканини, маленькі – для обрізання кінців нитки. Гострі ножиці – мрія будь-якої вишивальниці, особливо при обрізанні кінців нитки. Щоб ножиці довго служили потрібно використовувати їх тільки для обрізання ниток, не використовувати їх навіть для розрізання листків. Ще одним необхідним інструментом для вишивання є наперсток. Його використовують при проколюванні декількох слоїв тканини. Коли в тканину вколюють голку, то її проштовхують середнім пальцем правої руки, на якому одягнений наперсток. Наперсток слід підбирати точно по розміру пальця. Особливо потрібен наперсток при роботі з товстими полотняними тканинами або при роботі дуже тонкою голкою. Для точного розміщення малюнка на тканині, перевірці розміру виробу, при розкрої тканини використовують сантиметр.

Більшість вишивальниць під час роботи використовують олівець та маркери для тканини. Він повинен бути твердо-м’яким (ТМ, НВ) і обов’язково гостро заточеним. Спочатку олівець заточують ножем чи бритвою, зрізуючи дерево на 2-2, 5 см, а потім дрібним наждачним папером підточують графіт, роблячи його тонким, як голка. Таким олівцем можна нанести тонкий і точний контур малюнка, а також для полегшення роботи провести допоміжні лінії між нитками тканини. Для вишивання лічильних швів, наприклад хрестиком, можна спочатку розкреслити клітинки на тканині. Тканина при цьому повинна вже бути натягненою на п’яльцях. Клітинка повинна відповідати розміру хрестика на малюнку. Сильно нажимати на олівець не слід, лінія повинна залишатися ледь помітною. Водорозчинні маркери для тканини підходять для тканин з гладенькими поверхнями, вони легко змиваються водою. Спочатку стирають лінії вологою серветкою, а потім прополоскати тканину в холодній воді. маркери на спиртовій основі з часом самі зникають, тому не підходять для довгої роботи над вишивкою.

Калька – прозорий папір, що застосовується для перенесення малюнка з тканини на папір. Кальку накладають на малюнок і обережно обводять його по контуру м’яким олівцем (2М-3М), фломастером. Міліметрівка – папір з надрукованими клітинками. Її застосовують при розрахунках для вишивки хрестом, набором, пів хрестом, які вишивають по рахунку ниток тканини. На міліметрівці креслять олівцем клітинки потрібного розміру і наносять малюнок.

Список використаних джерел

1. Иноземцева К. Вышивка в искустве ХХ века / К. Иноземцева // Каталог выставки «Ручной труд. Часть 1. «Рукоделия». – М., 2009. – С.9 -23.

2. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки / Т. Кара-Васильєва. – К., 2008. – 144 с.

3. Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва / Є.Шудря. – К., 2003. – 60 с.

4. Кара-Васильєва Т. Декоративне мистецтво / Т. Кара-Васильєва // Історія українського мистецтва. Мистецтво ХХ століття. – К., 2009. – с.232.

5. Розанова Е. С. Нова енциклопедія вишивки / Е.С. Розанова. – М.: АСТ, 2011р. – 383 с.

6. Авер’янова Н. Українознавчі основи виховання особистості / Н. Авер’янова // Рідна школа. - 2007. - №10. - С. 15-16.

7. Зякун Т. Формування національної свідомості молоді на сучасному етапі державотворення / Т. Зякун // Рідна школа. - 2006. - №5. - С. 19-23.