Особливості стану імунної системи організму в процесі спортивного і оздоровчого тренування.

Билет 1

Хронічне фізичне перенапруження – це стан, що виникає при повторній дії навантажень, що перевищують функціональні можливості організму. Повторна невідповідність навантаження початковому функціональному рівню і характеризується порушенням регулюючої функції ЦНС, що виявляється в неадекватності відновлювальних процесів.

Особливості стану імунної системи організму в процесі спортивного і оздоровчого тренування.

У спортсмена ИС выполняет защитную роль (иммунитет реакция на стресс, а тренировка, нагрузка – это стресс). При большом тренирововчном напряжении ИС снижается. При оздоровительных занятиях – повышается. Признаки понижениия иммунитета: резкий подъем т-ры, появление гнойных заболеваний на теле, простуда, быстрая утомляемость.

Виды иммунитета:

Клеточный – Т-лимфоциты (связан с клетками, реагирующими на чужеродные антигены, происходит разрушение антигена с помощью других клеток)

Гуморальный - В-лимфоциты (формирование защитных антител против антигенов).

Для поднятия состояния ИС необходимы: поливитамины, белковое питание, фарм препараты, иммуностимуляторы, избегать перетренированости.

Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів розвивається внаслідок тривалого фізичного навантаження. Його можна спостерігати під час форсованого тренування та тренування з підвищеним навантаженням, що не відповідають функціональним можливостям спортсмена. У виникненні хронічного фізичного перенапруження суттєве значення можуть мати порушення режиму життя, роботи, відпочинку, харчування, фізичні та психічні травми, інтоксикація з запалень хронічної інфекції, тренування на фоні будь-якого захворювання або невдовзі після перенесеного грипу, ангіни, гострого респіраторного захворювання. Усі ці чинники знижують здатність організму переносити фізичні навантаження, у зв’язку з чим звичайні тренувальні та змагальні навантаження, можуть стати для спортсмена надмірними. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів частіше розвивається в основний період тренувального процесу і, особливо, коли спортсмен, який перебуває в «спортивній формі», прагне покращити свої досягнення шляхом нераціонального збільшення тренувальних навантажень. Хронічне фізичне перенапруження може призвести до ураження ЦНС, серця, печінки, нирок і системи крові. Воно може бути також причиною виникнення порушення ритму серця, підвищення або зниження артеріального тиску.

Основними клінічними формами хронічного фізичного перенапруження є: хронічне перенапруження ЦНС; серцевосудинної системи; системи травлення; системи сечовиділення; системи неспецифічного захисту й імунітету; опорнорухового апарату.

До причин захворювань, пов’язаних із заняттям спортом, належать: допуск до тренувань без лікарського контролю (особливо після хвороби), нехтування рекомендаціями лікаря, допуск до тренувань і змагань у хворобливому стані, недотримання термінів допуску до тренувань після перенесених захворювань і травм, неправильна організація та методика тренування, порушення режиму тренування, відпочинку й харчування, поєднання інтенсивних тренувань з великою розумовою та фізичною працею, непомірні фізичні навантаження, несприятливі санітарногігієнічні умови під час тренувань і змагань, недостатнє матеріальнотехнічне забезпечення, шкідливі звички (паління й зловживання алкоголем), а також дисимуляція. Варто зауважити, що у спортсменів високої кваліфікації, клінічні прояви захворювань бувають стертими, а захворюваність зростає в період відповідальних стартів від 5 до 25 разів, що зумовлено імунологічною перебудовою організму у період набуття спортивної форми.