Творчий та життєвий шлях сучасної постмодерної письменниці Оксани Забужко

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЗИ ОКСАНИ ЗАБУЖКО.. 5

1.1 Творчий та життєвий шлях сучасної постмодерної письменниці Оксани Забужко 5

1.2 Феномен сучасної української жіночої прози. 6

РОЗДІЛ ІІ. МОТИВ САМОТНОСТІ ТА ФЕМІНІСТИЧНІ ІДЕЇ У ПРОЗІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО.. 12

ВИСНОВКИ.. 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 23

ВСТУП

Постать Оксани Забужко належить до когорти імен, які на сьогодні стали відомими в Україні. Її полігранна творчість розвивається як в Україні, так і поза межами Батьківщини. Творча біографія письменниці досліджується вітчизняними літературознавцями (Я. Голобородько, Ю. Кульбабська, Н. Зборовська та ін.).

Творчість О. Забужко цікава, адже діє в межах світоглядно-мистецького напряму постмодернізму, провідною рисою якого є прагнення до поєднання " правд" (часом полярно протилежних) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій.

Актуальність дослідження зумовлена неперервним інтересом до творчості видатної української письменниці Оксани Степанівни Забужко з боку критиків та літературознавців.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні фемінізму та мотиву самотності у прозі на прикладі оповідань «Казка про калинову сопілку», «Сестро, сестро…», «Я, Мілена», «Дівчатка» Оксани Забужко.

Для реалізації поставленої мети потрібно розв’язати такі завдання:

- розкрити життєвий та творчий шлях Оксани Степанівни Забужко;

- з’ясувати особливості жіночої прози;

- дослідити індивідуальні мотиви творчості О. Забужко;

- розглянути сюжет оповідань;

- простежити мотив самотності на прикладах оповідань.

Предметом вивчення є оповідання «Казка про калинову сопілку», «Сестро, сестро…», «Я, Мілена», «Дівчатка».

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні особливостей феміністичних ідей та мотиву самотності в оповіданнях «Казка про калинову сопілку», «Сестро, сестро…», «Я, Мілена», «Дівчатка» що дозволяють розширити уявлення про творчість Оксани Забужко.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при написанні наукових робіт (курсових, дипломних, магістерських), а також при вивченні Оксани Забужко на уроках української літератури.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (23).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЗИ ОКСАНИ ЗАБУЖКО

Творчий та життєвий шлях сучасної постмодерної письменниці Оксани Забужко

Оксана Забужко – автор прози і поезії, філософ, яка вільно володіє, окрім рідної української, ще чотирма мовами – англійською, польською,

французькою і російською.

Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва. Закінчила філософський факультет Київського університету та аспірантуру Інституту філософії НАН України.

В 1986-1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. Чайковського. З 1988 р. – співробітник Інституту філософії Академії Наук України. Член наглядової ради міжнародного фонду «Відродження», багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.

В 1992-1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському) як «запрошений письменник» та Фулбрайтівський стипендіат. Віце-президент Українського ПЕН-центру.

Автор поетичних збірок «Травневий іній» (1985), «Дириґент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда» (2000), повістей «Інопланетянка» (1992), «Казка про калинову сопілку» (2000), роману-бестселера «Польові дослідження з українського сексу»(1996, 1998, 2000, 2002), філософських досліджень «Дві культури» (1990), «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» (1992, 1993), «Шевченків міф України: спроба філософського аналізу» (1997, 2001), книги вибраних есеїв «Хроніки від Фортінбраса» (1999, 2001), та публіцистичного збірника «Репортаж із 2000-го року» (2001).

Роман «Польові дослідження з українського сексу» видано в Угорщині, Чехії та Росії. Твори Оксани Забужко готують до видання в США, Німеччині та Польщі. У 2002 році було знято фільм за книгою «Хроніки від Фортінбра-са». У видавництві «Факт» у лютому 2003 року з’явилася збірка повістей та оповідань «Сестро, сестро» [1, с. 199].

Покоління Оксани Забужко – це справді свободнее покоління в українській історії. Парадокс прози письменниці, серед інших ознак і якостей якостей в тому, що у ній чоловіче, подається, як правило, з не меншою художньою чутливістю, ніж жіноче. Жіноче тут – у пронизливому ліризмі самої оповіді. Твори Оксани Забужко «Сестро, сестро», «Дівчатка», «Казка про калинову сопілку», «Я, Мілена» та ін. встигли завоювати любов читачів і визнання критиків в Україні та за кордоном [3, с. 19].

Про Оксану Забужко можна писати багато, постать цієї української письменниці не перестає бути цікавою і неординарною. Авторка намагається описати цікавий світ жінок, який рухається за своїми законами. В українській міфології є жіночі обряди, до яких не допускали чоловіків, традиції, які бабуся передавала мамі, мама – доньці. Це – замкнений світ, певна субкультура.