Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Робота з таблицею
|
|
Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю «Зміна ролі жінки в суспільстві».
| Що нового з'явилось у становищі жінки в суспільстві | Що у становищі жінки залишалось незмінним |
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Події революції 1905—1907 рр. в Україні
Робота в групах над складанням таблиці «Причини революції 1905—1907 рр.»
1-ша група. На основі тексту підручника визначте економічні причини революції 1905-1907 рр. у Російській імперії.
2-га група. На основі тексту підручника визначте соціальні причини революції 1905-1907 років у Російській імперії.
3-тя група. На основі тексту підручника визначте політичні причини революції 1905-1907 років у Російській імперії.
Орієнтовний вигляд таблиці
| Причини революції 1905—1907 рр. | |||
| Економічні | */ Суперечливі процеси модернізації; ^ нерозв'язаніеть аграрного питання; ^ збереження поміщицьких землеволодінь; малоземелля і безземелля селян | ||
| Політичні | * Самодержавна форма правління; ^ відсутність демократичних прав і свобод; знищення будь-яких проявів волелюбності; -/ зниження авторитету царату у зв'язку з поразкою б російсько-японській війні; | ||
| Причини революції 1905—1907 рр. | |||
| ^ поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси | |||
| Соціальні | ^ Існування станових привілеїв; ^ жорстка експлуатація робітничого класу; ^ тяжке становище народних мас; ^ масове безробіття; тяжкий національний гніт | ||
Українська громада в Державній Думі Робота з таблицею
| Діяльність українських громад в І та II Державних Думах | |
| І Державна Дума | II Державна Дума |
| Склад: поміщики — 24 осіб; інтелігенція — 26 осіб; селяни — 42 осіб; робітники — 8 осіб; священики — 1 особа | Склад: поміщики — 16 осіб; інтелігенція — 17 осіб; селяни — 6 осіб; робітники — 59 осіб; священики — 4 осіб |
| Діяльність: ^ 45 депутатів об'єдналися в українську парламентську громаду; ^ мали друкований орган «Український вісник»; < / голова громади — Ілля Шраг; ^ домагалися автономії України та українізації державного управління і освіти | Діяльність: ^ 47 депутатів об'єдналися в українську парламентську громаду; ^ мали друкований орган «Рідна справа — Вісті з Думи»; •/ домагалися автономії України, місцевого самоуправління, української мови в школах, суді і церкві |
Узагальнення та систематизація знань Метод «Дерево рішень»
Клас поділяється на дві групи. 1-ша група має визначити результати революції 1905-1907 рр. в Україні, а 2-га група — її значення.
Орієнтовний вигляд «Дереварішень»
| Результати | Значення |
| Революція зазнала поразки, оскільки самодержавство не було повалено, але революційні маси домоглися значних результатів. Революція принесла полегшення селянам, було скасовано викупні платежі, обмежено напівфеодальні методи експлуатації селян і станові обмеження. ^ Почалося проведення аграрної реформи. ^ Робітники отримали право створювати профспілки, проводити економічні страйки, було підвищено заробітну плату, скоротився робочий день. Населення отримало громадянські свободи, було скасовано цензуру. ^ Створено двопалатний парламент, що обмежував законодавчу владу імператора. Разом з тим головні питання революції не були вирішені: суспільний лад і державний устрій не зазнали змін | Нові суспільно-політичні явища й тенденції дедалі більше почали впливати на історичну долю України: ^ консолідація робітничого, селянського та національно-визвольного рухів; ^ зростання масштабів народних виступів; ^ усвідомлення народними масами ефективності спільного натиску на самодержавство; розширення меж легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення та урізноманітнення; ^ активізація процесу масової самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); ^ поява офіційного каналу впливу на владу — Державної Думи |
| Народні маси здобули досвід боротьби. Події тих років переконливо продемонстрували, що поступок від самодержавства можна домогтися лише шляхом широкого революційного руху |