Методи контролю. Мкр, проведення заліку у ІІ семестрі, екзамену у ІІІ семестрі.

Мкр, проведення заліку у ІІ семестрі, екзамену у ІІІ семестрі.

Зразок завдання модульної контрольної роботи:

Варіант 2

1. Туристично-географічний об’єкт (Рівень А)

2. Методологія географії туризму (Рівень В)

3. Проаналізуйте структуру географії туризму (Рівень С)

Модульна контрольна робота виконується протягом двох академічних годин (1 година 20 хвилин)).

Критерії оцінювання модульної контрольної роботи:

Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»)).

До кожного варіанта модульної контрольної роботи входить по три питання, що відповідають репродуктивному (рівень А), алгоритмічному (рівень В) й творчому (рівень С) рівням складності.

Відповідь на питання репродуктивного рівня (рівень А) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується у навчальному матеріалі, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення при відтворенні стандартної ситуації. “Незадовільно” – це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня (рівень В) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” – це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня ( рівень С ) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, демонструє власне бачення проблеми й шляхів її розв’язання, розглядає історію України в контексті світової історії. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання, демонструючи творчий підхід до виконання поставленого завдання й вільне володіння навчальною інформацією, вміти робити аналіз нестандартних ситуацій і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення. “Незадовільно” – це повне незнання програмного матеріалу.

Орієнтовні питання до заліку та іспиту.

1. Районоутворюючі фактори в міжнародному туризмі

2. Загальні підходи до класифікації туристичних районів

3. Туристичне районування Світу

4. Типізація країн світу за рівнем розвитку туризму.

5. Класифікації туристичних центрів

6. Загальна характеристика туристичного потенціалу Північної Європи

7. Загальна характеристика туристичного потенціалу Південної Європи

8. Загальна характеристика туристичного потенціалу Західної Європи

9. Загальна характеристика туристичного потенціалу Центральної Європи

10.Географія лікувально-оздоровчого туризму

11.Географія екологічного туризму.

12.Географія індустріального туризму.

13.Географія фестивального туризму.

14.Географія екстремального туризму туризму.

15.Географія релігійного та паломницького туризму.

16.Географія круізного туризму в Північній Європі

17.Географія круізного туризму Середземноморський район

18.Географія гастрономічного туризму (Центрально європейський регіон)

19.Географія гастрономічного туризму (Західна Європа)

20.Геграфія гастрономічного туризму (Південна Європа)

21.Географія нетрадиційних видів туризму.

22.Дати характеристику туристичних ресурсів Франції

23.Дати характеристику туристичних ресурсів Іспанії

24.Дати характеристику туристичних ресурсів Великобританії

25.Дати характеристику туристичних ресурсів Німеччини

26.Дати характеристику туристичних ресурсів Італії

27.Дати характеристику туристичних ресурсів Греції

28.Дати характеристику туристичних ресурсів Польщі

29.Дати характеристику туристичних ресурсів Угорщини

30.Дати характеристику туристичних ресурсів Чехії

31.Дати характеристику туристичних ресурсів країн Прибалтики

32.Дати характеристику туристичних ресурсів Австрії

33.Дати характеристику туристичних ресурсів Швейцарії

34.Дати характеристику туристичних ресурсів країн Балканського півострову

35.Дати характеристику туристичних ресурсів країн Бенілюксу

36.Характеристика столичного туристичного регіону Франціі (Париж та Іль-де-Франс);

37.Характеристика 1південного туристичного регіону Франціі (Аквітанія, Міді-Піренеї, Лангедок-Руссільон, Прованс-Альпи-Лазурне узбережжя, Корсика, Рів’єра);

38.Характеристика північного туристичного регіону франціі (Нор-па-де-Кале Пікардія);

39.Характеристика західного туристичного регіону Францііі (Нормандія, Бретань, Долина Луари, Центр, Пуату-Шаранта);

40.характеристика центрального туристичного регіону Франції (Лумузен, Овернь, Рона-Альпи).

41.Характеристика північного туристичного регіону Італіі

42.Характеристика південного туристичного району Італіі

43.Характеристика центрального туристичного району Італіі

44.Характеристика приморського туристичного району Польщі

45.Характеристика Карпатського туристичного району

46.Характеристика Альпійського туристичного району

47.Особливості подієвого туризму в європейських краінах (на прикладі святкування Різдва)

48.Особливості подієвого туризму в європейських краінах (на прикладі чемпіонату Європи з футболу)

49.Характеристика приморського туристичного району Бельгії (узбережжя Фландрії, Брюгге, Гент, Антверпен, Малин);

50.Характеристика центрального туристичного району Бельгіі (Брюссель, Шарлеруа, Льєж);

51.Характеристика південного туристичного регіону Бельгіі (Ардени та м.Турне, Спа).

52.Характеристика західного туристичного району Нідерландів (Північна та Південна Голландія, Утрехт, Зеландія);

53.Характеристика південного туристичного району Нідерландів (північний Брабант і Лімбург);

54.характеристика центрального туристичного району Нідерландів (провінції Гелдерланд, Флеволенд, Оверсейл);

55.характеристика північного туристичного району Нідерландів (Фрісландія. Гронінген, Дренте);

56.Характеристика стану розвитку сфери туризму в Люксембурзі. туристичні ресурси країни; основні види туризму, що набули поширення; характеристика провідних туристичних центрів).

57.Характеристика Західного туристичного району Словаччини (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району):

58.характеристика туристичного району Центральна Словаччина(зона Високих та Низьких Татр);

59.Характеристика туристичного району Східна Словаччина (мм Лєвоче, Бардейов, Кошице);

60.Характеристика туристичних регіону Поозер'я Польщі (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району):

61.Характеристика туристичного регіону Центральний у Польщі (Великопольща, Любуська земля та Куявсько-Поморійська);

62.Судети та Сілезія - характеристика туристичного регіону

63.туристична характеристика регіону Мала Польща (Краківсько-Ченстоховський);

64.Характеристика Чорноморського туристичного району Болгарії (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району) (центри Варна та Бургас);

65.характеристика туристичного райну Болгаріі Софійськ-Кюстендильський (Софійська область, Стара-Планина, Рила);

66.Характеристика Західнородопсько-Пловдивського туристичного району Болгаріі.

67.Характеристика туристичний районів Румунії (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району): Чорноморський (Південно-Східний), що включає узбережжя Чорного моря, Добруджу, дельту Дунаю;

68.Характеристика південного туристичного району Румуніі (мм.Бухарест, Плоешті, Крайова);

69.характеристика північно-східного району Румуніі (Молдова);

70.Характеристика центрального туристичного району (Трансільванія);

71.Характеристика Західного туристичного району Румуніі (Банат, Крішана, Хунедоара)

72.Характеристика туристичного районів Угорщини (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району): Будапешт та Середньодунайський край;

73.туристична характеристика Регіону Балатона;

74.характеристика Задунайський краю як туристичного району Угорщини

75.характеристика туристичного району Альфьольд та озера Тиса у Румуніі

76.Характеристика Північного туристичного району Угорщини.

77.Характеристика туристичний районів Чехії (туристичні ресурси району; основні види туризму, що набули поширення в районі; характеристика провідних туристичних центрів району): Центральна Богемія;

78.Південна Богемія - туристичний регіон Чехіі

79.Західна Богемія - туристичний район Чехіі

80.Південна Богемія - туристичний район Чехіі

81.Східна Богемія- туристичний район Чехіі

82.Моравія - туристичний район Чехіі

83.Характеристика північного туристичного району Німеччини (федеральні землі Шлезвіг-Гольштейн, Мекленбург-Передня Померанія, Бремен, Нижня Саксонія, ганзейське місто Гамбург);

84.Характеристика східного туристичного району Німеччини (федеральні землі Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрінгія, Саксонія, Берлін);

85.Характеристика західного туристичного району Німеччини (федеральні землі Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Гессен та Саар);

86.Характеристика південного туристичного району Німеччина (Вільна держава Баварія, Баден-Вюртемберг).

87.Характеристика альпійського туристичного району Австрії (федеральні землі Тіроль, Форорльберг, Зальцбург, гірські частині Штірії та Карінтії);

88.Характеристика дунайського туристичного району (федеральний округ Відень, Верхня Австрія, Нижня Австрія, північна частина Бургеланду);

89.Характеристика південно-східного туристичного району Австріі (Бургеланд, рівнинні частини Карінтії та Штірії).

90.Характеристика північного туристичного району Швейцаріі (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт Галлен, Гларус, Тургау);

91.Характеристика західного туристичного району Швейцаріі (кантони Берн, Невшатель, Фрібур, Во, Женева, Валліс);

92.характеритика центрального туристичного району Швейцаріі (кантони Люцерн, Швіц, Урі, Унденвальден);

93.характеристика південного туристичного району Швейцаріі (кантони Граубюнден, Тічіно, Вале).

94.Показати на карті туристичні центри Північної Європи

95.Показати на карті туристичні центри Західної Європи

96.Показати на карті туристичні центри Південної Європи

97.Показати на карті туристичні центри Центральної Європи

98.Показати на карті кліматичні курорти Західної Європи

99.Показати на карті кліматичні курорти Південної Європи

100. Показати на карті кліматичні курорти Центральної Європи

101. Показати на карті бальнеологічні курорти Західної Європи

102. Показати на карті бальнеологічні курорти Південної Європи

103. Показати на карті бальнеологічні курорти Центральної Європи

104. Показати на карті гірськолижні курорти Європи

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Система модульно-рейтингового контролю результатів навчання студентів має таку структуру:

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) може здійснюватися в національній 4-бальній шкалі – “відмінно” (“5”), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2”). Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються “0”.

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує
в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10 [2]. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

За рішенням кафедри може здійснюватися накопичувальна система оцінювання навчальних досягнень студентів. Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності кожного студента (аудиторна, самостійна робота (письмові завдання, виконання тестових завдань), за такого підходу, може здійснюватися за десятибальною шкалою (від 0 до 10 балів). У кінці вивчення навчального матеріалу кожного модуля викладач виставляє окремо бали за: 1) аудиторну роботу, 2) виконання самостійних письмових завдань – як середнє значення усіх поточних оцінок з кожного виду роботи студента з округленням до цілого числа. Ці оцінки помножуються на 2 (10 х 2 = 20). Таким чином, сума балів (максимум 20+20=40) за зазначені види роботи накопичується в рейтинговому “кошику” студента. У кінці вивчення навчального матеріалу модуля викладач виводить також середнє значення всіх поточних оцінок за виконання студентом тестових завдань (максимум 10 балів). Визначений середній бал за виконання тестових завдань додається до попередньо зароблених студентом балів. Сума балів за названі види роботи (максимум 20+20+10=50) є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»)). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

· для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку:

«відмінно» – 50 балів;

«добре» – 40 балів;

«задовільно» – 30 балів;

«незадовільно» – 20 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.

· для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі іспиту:

«відмінно» – 20 балів;

«добре» – 16 балів;

«задовільно» – 12 балів;

«незадовільно» – 8 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.

За рішенням кафедри відповідно до затверджених нею критеріїв кожне
із завдань модульної контрольної роботи може оцінюватися в багатобальній системі: максимум 50 балів за модульну контрольну роботу для дисциплін,
з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку; максимум 20 балів за модульну контрольну роботу для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі іспиту.

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

Підсумковий контроль

Залік

Оцінка в національній шкалі (“ зараховано”, “не зараховано”) та оцінка
в шкалі ЄКТС виставляються на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90 – 100 балів – А

82 – 89 балів – В

75 – 81 бал – С зараховано

66 – 74 бали – D

60 – 65 балів – Е

59 балів і нижче – FX.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують оцінку “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59
і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється оцінка “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав оцінку “не зараховано”, то йому у відомість обліку успішності виставляється оцінка “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

Дисципліни за вибором студента, спецкурси, інші навчальні дисципліни, з яких передбачено лише лекційні заняття і підсумковий контроль у формі заліку, оцінюються таким чином. Вивчення кожної зазначеної дисципліни завершується виконанням студентами модульної контрольної роботи, під час якої перевіряється засвоєння студентами всього програмного матеріалу курсу, винесеного як на аудиторну, так і на самостійну роботу. Модульна контрольна робота (МКР) оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі (“відмінно” (“5”), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”), “незадовільно” (“2”)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС:

90 – 100 балів – А

82 – 89 балів – В

75 – 81 бал – С зараховано

66 – 74 бали – D

60 – 65 балів – Е

59 балів і нижче – FX.

За рішенням кафедри кожне з питань модульної контрольної роботи
з дисциплін, з яких передбачено лише лекційні заняття і підсумковий контроль у формі заліку, може оцінюватися у багатобальній системі (максимум 100 балів за всю модульну контрольну роботу).

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують оцінку “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку. Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється оцінка “зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – E та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав оцінку “не зараховано”, то йому у відомість обліку успішності виставляється оцінка “не зараховано” в національній шкалі, оцінка FX –
у шкалі ЄКТС та його підсумковий рейтинговий бал за дисципліну.

Іспит

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63 – 70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну
за національною шкалою “відмінно”, за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Іспит може відбуватися в усній формі, письмовій формі або складатися з письмової та усної частин. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач може оцінювати відповідь студента на іспиті у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

“відмінно” – 30 балів;

“добре” – 23 бали;

“задовільно” – 18 балів;

“незадовільно” – 0 балів.

За рішенням кафедри відповідно до затверджених нею критеріїв відповідь студента на кожне питання іспиту може оцінюватися в багатобальній системі – максимум 30 балів за весь іспит.

Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:

Якщо студент на іспиті з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку (“відмінно” (“5”), “добре” (“4”), “задовільно” (“3”); 18 – 30 балів – якщо оцінювання здійснюється в багатобальній системі), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою «задовільно», за шкалою ЄКТС – E, а у відомості обліку успішності в графі «Кількість балів за 100-бальною шкалою» виставляється 60 балів.

Якщо навчальна дисципліна викладається більше одного семестру
із цієї дисципліни передбачено підсумковий контроль у формі іспиту лише в останньому семестрі, а в попередньому семестрі/(ах) – залік, то іспит приймається лише з урахуванням семестрового рейтингового бала за останній семестр, що передує іспиту. При цьому на іспит виноситься весь обсяг програмного навчального матеріалу з цієї дисципліни.