Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Цей стандарт видано з дозволу CEN
|
|
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Крітов В.О. (науковий керівник) канд..техн.наук; Кривошеєв П.І., канд, техн. наук; Немчинов Ю.І., д-р техн. наук; Слюсаренко Ю.С. канд, техн. наук; Тарасюк В.Г. канд, техн. наук; Ісаєнко О.Г. канд. техн. наук; Сергійчук В.А., інженер; Сахно С.П., інженер; Мірошник Т.П., інженер;
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ №549 Мінрегіонбуду України від 27.12.2010р.
3 Національний стандарт відповідає EN 1996-1-1: 2005 Eurocode 6: Design of masonry structures – Part 1-1: General rules for reinforced and unreinforced masonry structures (Еврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила для армованих та неармованих кам’яних конструкцій) з технічною поправкою EN 1996-1-1: 2005/АС: 2009
Ступінь відповідності – ідентичний (ІDТ)
Переклад з англійської (en)
Цей стандарт видано з дозволу CEN
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
©Мінрегіонбуд України, 2010
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад EN 1996-1-1: 2005 Eurocode 6: Design of masonry structures – Part 1-1: General rules for reinforced and unreinforced masonry structures (Еврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила і правила для будівель) з технічною поправкою EN 1996-1-1: 2005/АС.
EN 1996-1-1: 2005 підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250, секретаріатом якого керує BSI.
До національного стандарту долучено англомовний текст.
На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту ДСТУ-Н Б EN 1996-1-1: 2010 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій – Частина 1-1: Загальні правила для армованих та неармованих конструкцій (EN 1996-1-1: 2005, ІDТ), викладена українською мовою.
Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення» цей стандарт відноситься до комплексу В.2.6 «Конструкції будинків і споруд».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Науково-технічна організація, відповідальна за цей стандарт – ДП НДІБК.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
- слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
- структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Визначення понять» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
- національний довідковий додаток наведено як настанову для користувачів.
Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-1-1: 2005, наведено в додатку НА.
Копії МС, неприйнятих як національні стандарти, на які є посилання EN 1996-1-1: 2005, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
Технічна поправка EN 1996-1-1: 2005/АС: 2009 і її переклад подана в кінці ДСТУ-Н Б EN 1996-1-1: 2010 після додатку НА.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ІІ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП ІІІ
Передмова 1
Основи програми Єврокодів 2
Статус та сфера застосування Єврокодів 3
Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди 5
Зв'язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (ENs and ETAs)
для виробів 5
Національні додатки до EN 1996-1-1 6
РОЗДІЛ 1 Загальні відомості 8
1.1 Область застосування 8
1.1.1 Застосування Єврокоду 6 8
1.1.2 Застосування частини 1-1 Єврокоду 6 8
1.2 Нормативні посилання 10
1.2.1 Загальні відомості 10
1.2.2 Стандарти, на які є посилання 10
1.3 Припущення. 12
1.4 Відмінності між принципами та правилами застосування.. 12
1.5 Терміни та визначення. 12
1.5.1 Загальні відомості 12
1.5.2 Терміни, що стосуються кам’яної кладки 12
1.5.3 Терміни, що стосуються міцності кладки 13
1.5.4 Терміни, що стосуються блоків кам’яної кладки 14
1.5.5 Терміни, що стосуються будівельного розчину 15
1.5.6 Терміни, що стосуються заповнення бетону 17
1.5.7 Терміни, що стосуються армування 17
1.5.8 Терміни, що стосуються допоміжних елементів 17
1.5.9 Терміни, що стосуються швів із заповненням будівельним розчином 18
1.5.10 Терміни, що стосуються типів стін 18
1.5.11 Різні терміни 20
1.6 Символи 20
РОЗДІЛ 2 Основи проектування 28
2.1 Головні вимоги 28
2.1.1 Загальні відомості 28
2.1.2 Надійність 28
2.1.3 Проектний термін придатності та довговічність 28
2.2 Принципи розрахунку за граничним станом 29
2.3 Основні перемінні 29
2.3.1 Впливи 29
2.3.2 Розрахункові значення впливів 29
2.3.3 Властивості матеріалів та виробів 29
2.4 Перевірка методом часткового фактору 30
2.4.1 Розрахункові значення властивостей матеріалів 30
2.4.2 Комбінація впливів 30
2.4.3 Крайні граничні стани 30
2.4.4 Граничний стан експлуатаційної придатності 32
2.5 Підтримка розрахунку випробуваннями 32
РОЗДІЛ 3 Матеріали. 32
3.1 Блоки кам’яної кладки 32
3.1.1 Типи та угрупування блоків кам’яної кладки 32
3.1.2 Властивості блоків кам’яної кладки – міцність при стисканні 35
3.2 Будівельний розчин 35
3.2.1 Типи будівельного розчину 35
3.2.2 Специфікація (ТУ) будівельного розчину 35
3.2.3 Властивості будівельного розчину 36
3.3 Бетонне наповнення. 37
3.3.1 Загальні відомості. 37
3.3.2 Специфікація (ТУ)бетонного наповнення 37
3.3.3 Особливості бетонного наповнення 37
3.4 Арматурна сталь 38
3.4.1 Загальні відомості 38
3.4.2 Властивості стрижнів для армування 39
3.4.3 Властивості готової, зв’язаної із основою арматури 39
3.5 Сталь для попереднього напруження 39
3.6 Механічні властивості кам’яної кладки 39
3.6.1 Характеристична міцність кладки при стисканні 39
3.6.2 Характеристична міцність кладки. на зсув 44
3.6.3 Характеристична міцність кладки. на вигин 47
3.6.4 Характеристична міцність анкерування арматури 50
3.7 Властивості деформації кам’яної кладки 51
3.7.1 Взаємозв'язок розтягання-стискання 51
3.7.2 Модуль пружності. 52
3.7.3 Модуль зсуву 52
3.7.4 Повзучість, поширення вологи або усадка та теплове розширення 52
3.8 Допоміжні елементи 54
3.8.1 Гідроізоляційні прошарки 54
3.8.2 Анкери для кріплення облицювання стіни (стінові вузли 54
3.8.3 Скоби, хомути, підкоси 54
3.8.4 Готові перемички 54
3.8.5 Елементи для попереднього напруження 54
РОЗДІЛ 4 Довговічність 54
4.1 Загальні відомості 54
4.2 Класифікація навколишніх умов 54
4.3 Довговічність кам’яної кладки. 54
4.3.1 Блоки кам’яної кладки.. 54
4.3.2 Будівельний розчин. 55
4.3.3 Сталь для армування 55
4.3.4 Сталь для попереднього напруження 59
4.3.5 Елементи для попереднього напруження. 59
4.3.6 Допоміжні елементи та підпорні кути 59
4.4 Кладка на рівні нижче землі 59
РОЗДІЛ 5 Розрахунок конструкцій 60
5.1 Загальні відомості. 60
5.2 Поведінка конструкцій в аварійних ситуаціях (інших ніж землетруси та пожежа) 61
5.3 Дефекти 61
5.4 Другорядні ефекти 62
5.5 Аналіз конструктивних елементів 63
5.5.1 Кам’яні стіни під дією вертикального навантаження 63
5.5.2 Елементи армованої кладки, під дією вертикального навантаження 69
5.5.3 Поперечні стіни під дією навантаження зрізу-зсуву 74
5.5.4 Елементи армованої кладки, під дією поперечного навантаження 75
5.5.5 Стіни кам’яної кладки, під дією бокового навантаження. 76
РОЗДІЛ 6 Граничний стан 78
6.1 Неармовані стіни кладки під дією (в основному) вертикальних навантажень 78
6.1.1 Загальні відомості 78
6.1.2 Перевірка неармованих стін, які піддаються в основному дії вертикального
навантаження 78
6.1.3 Стіни, що піддаються зосередженому навантаженню 82
6.2 Стіни неармованої кам’яної кладки, що піддаються навантаженню
на зріз (зсув) 85
6.3 Стіни неармованої кам’яної кладки, що піддаються поперечному
навантаженню 85
6.3.1 Загальні відомості 85
6.3.2 Утворення арок між опорами 87
6.3.3 Стіни, що піддаються вітровому навантаженню 89
6.3.4 Стіни, що піддаються поперечному навантаженню через грунт та воду 89
6.3.5 Стіни, що піддаються поперечному навантаженню у випадкових
ситуаціях 89
6.4 Стіни неармованої кам’яної кладки, що піддаються комбінованому
вертикальному та боковому навантаженню 89
6.4.1 Загальні відомості 89
6.4.2 Метод з використанням Ф фактора 90
6.4.3 Метод з використанням міцності на видимий згин 90
6.4.4 Метод з використанням еквівалентних коефіцієнтів вигину 90
6.5 Анкери 90
6.6 Елементи армованої кам’яної кладки, що піддаються вигину, згинаючому
та осьовому навантаженню або осьовому навантаженню 91
6.6.1 Загальні відомості 91
6.6.2 Контроль елементів армованої кам’яної кладки, що піддаються згинаючому
та/чи осьовому навантаженню 92
6.6.3 Армовані елементи з фланцями 96
6.6.4 Високі балки 97
6.6.5 Збірні перемички 99
6.7 Елементи армованої кам’яної кладки, що піддаються поперечному навантаженню 100 6.7.1 Загальні відомості 100
6.7.1 Контроль стін з армованої кам’яної кладки, що піддаються горизонтальним
навантаженням в площині стіни 100
6.7.2 Контроль балок армованої кладки, що піддаються поперечному
навантаженню 102
6.7.3 Контроль високих балок, що піддаються поперечному навантаженню 102
6.8 Попередньо напружена кам’яна кладка 103
6.8.1 Загальні відомості 103
6.8.2 Контроль елементів 104
6.9 Обмежена кладка 105
6.9.1 Загальні відомості 105
6.9.2 Контроль елементів 105
РОЗДІЛ 7 Граничний стан експлуатаційної придатності 106
7.1 Загальні відомості 106
7.2 Стіни з неармованої кладки 106
7.3 Елементи з армованої кам’яної кладки 107
7.4 Елементи з попередньо напруженої кам’яної кладки 107
7.5 Обмежені елементи з кам’яної кладки 108
7.6 Стіни, що піддаються концентрованим навантаженням 108
РОЗДІЛ 8 Деталізація 108
8.1 Деталі кам’яної кладки 108
8.1.1 Матеріали кам’яної кладки 108
8.1.2 Мінімальна товщина стіни 109
8.1.3 Мінімальна площа стіни 109
8.1.4 З’єднання кам’яної кладки 109
8.1.5 Шви заповнені будівельним розчином 111
8.1.6 Опори під концентрованими навантаженнями 111
8.2 Елементи арматури 111
8.2.1 Загальні відомості 111
8.2.2 Покриття сталі, що армує 112
8.2.3 Мінімальна поверхня армування 113
8.2.4 Розмір сталі, що армує 114
8.2.5 Анкер та перекриття 114
8.2.6 Закріплення арматурної сталі при стисканні 118
8.2.7 Розташування сталі, що армує 119
8.3 Деталі для попередньо напруження 119
8.4 Деталі обмеженої кам’яної кладки 119
8.5 З’єднання стін 120
8.5.1 Зєднання стін з перекриттям та покриттям 120
8.5.2 З’єднання між стінами 122
8.6 Пази та виїмки в стінах 123
8.6.1 Загальні відомості. 123
8.6.2 Вертикальні пази та виїмки 123
8.6.3 Горизонтальні та нахилені пази 125
8.7 Гідроізоляції 126
8.8 Теплові та довготривалі переміщення 126
РОЗДІЛ 9 Виконання робіт 126
9.1 Загальні відомості 126
9.2 Розрахунок будівельних елементів 127
9.3 Навантаження кам’яної кладки 127
Додаток А (інформаційний)врахування коефіцієнту надійності γ m, пов’язаних
із виконанням робіт 128
Додаток В (інформаційний) Методика розрахунку ексцентриситету ядра жорсткості 130
Додаток С (інформаційний) Спрощений метод розрахунку поза площинного
ексцентриситету навантаження на стіни 134
Додаток D (інформаційний) Визначення ρ 3 та ρ 4 142
Додаток Е (інформаційний) Коефіцієнт згинального моменту, α 1, в окремих місцях стін
завтовшки або рівної 250мм при дії поперечного навантаження 144
Додаток F (інформаційний) Обмеження висоти та довжини відносної товщини для
стін при граничному стані експлуатаційної придатності 154
Додаток G (інформаційне) Коефіцієнт зменшення гнучкості та
ексцентриситету 158
Додаток Н (інформаційний) Коефіцієнт посилення згідно п.6.1.3 162
Додаток І (інформаційний)Урахування поперечних навантажень на стіни з трьох-
стороннім або чотирьохстороннім обпиранням при дії комбінованого навантаження 163
Додаток J (інформаційний) Елементи армованої кам’яної кладки, що піддаються
поперечному навантаженню (зсуву): коефіцієнт зростання ƒ vd 165
Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України (ДСТУ),
ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-1-1: 2005 167
Технічна поправка EN 1996-1-1: 2005/АС: 2009 і її переклад 168
Передмова
Цей документ EN 1996-1-1 був підготований технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI.
Цей Європейський Стандарт має отримати статус національного стандарту, за допомогою публікації ідентичного тексту чи ухвалення не пізніше травня 2006 року, а несумісні національні стандарти мають бути вилучені не пізніше березня 2010 року.
CEN/TC 250 є відповідальними за всі Будівельні Єврокоди.
Цей документ заміняє ENV 1996-1-1: 1995 та ENV 1996-1-3: 1998.
Згідно міжнародним правилам CENB/CENELEC організації національних стандартів наступних країн зобов’язані впроваджувати цей Європейський Стандарт: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії й Об'єднаного Королівства.
Основи програми Єврокодів
У 1975 році комісія Європейського Співтовариства, спираючись Статтю 95 Договору, прийняла рішення щодо програми дії в галузі будівництва. Програма була націлена на ліквідацію технічних перешкод в торгівлі та гармонізацію технічних умов. У рамках цієї програми дій Комісія виявила ініціативу із створення комплекту гармонізованих технічних правил для проекту будівельних робіт, які на першому етапі будуть служити альтернативою діючим національним нормам в країнах учасницях, в кінці кінців замінять їх. На протязі п’ятнадцяти років Комісія при допомозі Керівного Комітету та представників країн учасниць проводила роботу з розвитку програми Євро кодів, що привело у 80-х роках до першого покоління Єврокодів. У 1989 році Комісія та країни учасниці ЄС та ЄАВТ вирішили на основі угоди1) між Комісією та CEN серією мандатів передати CEN підготовку та публікацію Єврокодів з тим, щоб в майбутньому надати їм статус Європейського Стандарту (ЄС). Це de facto пов’язує Єврокоди з положеннями всіх Директив Ради та/чи Рішень Комісії, що стосуються Європейських стандартів (напр., Директива Ради 89/106/ЕЕС з будівельних виробів – CPD – та Директиви Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС, 89/440/ЕЕС з громадських робіт та послуг та рівноцінних Директив ЕАСТ, започаткованих з прагненням формування внутрішнього ринку).
1) Угода між Комісією Європейсько Співдружності та Європейського Комітету з Стандартизації (CEN) стосовно роботи з ЄВРОКОДІВ з проектування будівель та робіт з цивільного будівництва (ВС/CEN/03/89).
Програма Будівельного Єврокоду містить наступні стандарти, що складаються з ряду Частин: EN 1990, Єврокод: Основ будівельного проектування. EN 1991, Єврокод 1: Вплив на конструкції. EN 1992, Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій. EN 1993, Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. EN 1994, Єврокод4: Проектування комбінованих сталевих та бетонних конструкцій. EN 1995, Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій. EN 1996, Єврокод 6: Проектування конструкцій з каменю. EN 1997, Єврокод 7: Геотехнічне проектування. EN 1998, Єврокод 8: Проектування конструкцій стійких до землетрусів. EN 1999, Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій. Норми Єврокоду визнають відповідальність розпорядних органів у кожній державі-учасниці та забезпечують їхнє право визначати категорії цінності щодо питань урегулювання безпеки на національному рівні, оскільки вони можуть змінюватися в різних Державах.
Статус та сфера застосування Єврокодів Держави-учасниці ЄС та ЄАВТ визнають, що Єврокоди служать як довідкові документи, які використовуються у наступних цілях: - як засіб підтвердження відповідності будинків, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації головним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема головної вимоги №1 – Механічна протидія та стабільність – та головної вимоги №2 – Безпека у випадку пожежі; - як основа деталізуючих контрактів для будівельних робіт та відповідного технічного обслуговування; - як основа для складання гармонізованих технічних умов для будівельних виробів (Ens та ETAs).
Єврокоди, оскільки вони безпосередньо стосуються будівельних робіт, напряму пов’язані з Роз’яснюючими Документами2), на які посилаються у Статті 12 CPD, хоч природа їх походження відрізняється від нормативів гармонізованого продукту3). Таким чином, технічні аспекти, що з’являються в наслідок роботи над Єврокодами, мають бути належним чином враховані Технічними Комітетами CEN та/чи Робочими Групами EOTA, які працюють над виробничими стандартами, з метою досягнення повної сумісності цих технічних специфікацій з Єврокодами.
2) Згідно Статті 3.3 CPD, основним вимогам (ОВ) мають бути надані конкретні форми в роз’яснювальних документах з метою створення необхідних зв'язків між основними вимогами та дорученнями для гармонізованих ОВ та ETAGs/ETAs. 3) Згідно Статті 12 CPD, роз’яснювальні документи мають: а) надавати конкретної форми основним вимогам шляхом гармонізації термінології та технічної бази та позначаючи класи або рівні для кожної вимоги, де потрібно; b) позначати методи кореляції цих класів чи рівнів вимог з технічними умовами, напр., методи розрахунку та підтвердження, технічні правила для розрахунку проекту, таке інше;
Нормативи Єврокоду дають загальні правила конструктивного проектування для повсякденного застосування при розрахунку конструкції в цілому та інгредієнтів як традиційної, так і інноваційної природи. Незвичні форми конструкції чи проектних умов не відображені в повній мірі, і додаткова експертний розгляд може бути необхідним для проектувальника в таких випадках.
Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди Національні Стандарти, що забезпечують виконання Євро кодів, мають включати повний текст Єврокоду (включаючи будь-які додатки), як опубліковано CEN, яким може передувати Національна титульна сторінка ат Національна передмова, за якою може йти Національний Додаток (інформативно). Національний Додаток може містити тільки інформацію щодо таких параметрів, які залишились відкритими в Єврокоді, для національного вибору, відомого як «Національно Визначені Параметри», для використання в проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, які будуть створені в країні, тобто: - значення та/чи класи, в яких альтернативи надані в Єврокоди, - значення для використання там, де в Єврокоди даються тільки символи, - особливі дані країни (географічні, кліматичні і таке інше), напр., снігова карта, - процедура для використання там, де альтернативні процедури надані в Єврокоди, а також може включати: - рішення щодо використання інформаційних додатків, - посилання на несуперечливу додаткову інформацію, що допомагає користувачу застосовувати Єврокоди. Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (Ens та ETAs) для виробів Існує необхідністьлогічності між гармонізованими технічними умовами для будівельної продукції та технічними правилами робіт4). Більш того, вся інформація, що супроводжує маркування CE будівельних виробів, що мають відношення до Єврокодів, має ясно зазначати - які Національні визначені Параметри приймалися до уваги.
Цей Європейський Стандарт є частиною EN 1996, що містить наступні частини:
с) служити посиланням для істеблішменту гармонізованих стандартів та напрямками Європейських технічних атестацій. Євро коди de facto відіграють подібну роль в галузі ER 1 та частини ER 2. 4) дивись Статтю 3.3 та Статтю 12 СPD так само як пункти 4.2, 4.3.1, 4.3.2 та 5.2 ID 1.
Частина 1-1: Загальні відомості – Правила для армованої та неармованої кам’яної кладки ПРИМІТКА Ця Частина об’єднує ENV 1996-1-1 та ENV 1996-1-3.
Частина 1-2: Загальні правила – Проектування вогнетривких конструкцій. Частина 2: Проектні оцінки, вибір матеріалів та виконання кладки. Частина 3: Метод спрощених розрахунків для конструкцій неармованої кладки EN 1996-1-1 відображає Принципи та вимоги до безпеки, експлуатації та довговічності конструкцій кладки. Це базується на концепції граничного стану, використаної в сполуці із методом часткового фактору.
Для проектування нових конструкцій EN 1996-1-1 може бути використаний у прямому призначенні разом із Ens 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1997, 1998 та 1999.
EN 1996-1-1 призначений для користування: - комітетами, що розроблюють стандарти для проектування конструкцій та відповідних виробів, випробування та виконання стандартів; - клієнтами (напр., для формулювання їх особливих вимог до рівня безпеки та надійності); - проектувальниками та підрядниками; - відповідними владними структурами.
Національний додаток для En 1996-1-1 Цей стандарт подає деякі символи та деякі альтернативні методи, для яких повинен бути вибір Національного значення; примітки під відповідними пунктами вказують - де може бути зроблений національний вибір. Національний стандарт, що забезпечує виконання EN 1996-1-1 в окремій країні, повинен мати Національний Додаток, що містить всі Національно визначені параметри, якими слід користуватися у проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, що мають збудовані у цій країні.
Національний вибір дозволяється EN 1996-1-1 через наступні пункти:
- 2.4.3(1) Р Критичний граничний стан; - 2.4.4(1) Експлуатаційний граничний стан; - 3.2.2.(1) Специфікація розчину кам’яної кладки; - 3.6.1.2(1) Характерна компресійна міцність кладки відмінної від шарової оболонки; - 3.6.2(3), (4) Характерна міцність на зсув кам’яної кладки; - 3.6.3(3) Характерна міцність на вигин кам’яної кладки; - 3.7.2(2) Модуль пружності; - 3.7.4(2) Повзучість, розповсюдження вологи чи усадка та теплове розширення; - 4.3.3(3) та (4) Сталь для армування; - 5.5.1.3(3) Ефективна товщина стін кам’яної кладки; - 6.1.2.2(2) Коефіцієнт хрупкості λ с, нижче якого повзучість можна ігнорувати; - 8.1.2(2) Мінімальна товщина стін; - 8.5.2.2(2) Пустотна стіна; - 8.5.2.3(2) Двокрильні (дволистові) стіни; - 8.6.2.(1) Вертикальні пази та виїмки; - 8.6.3 (1) Горизонтальні та нахилені пази.
Частина 1 Загальні відомості |