Аналіз графіків електричного навантаження

Типовий добовий графік електричного навантаження (ДГН), що відображає добові ритми життя суспільства і характерний для багатьох енергосистем (графіки різних енергосистем відрізняються не стільки формою, скільки рівнем навантаження), наведено на рис. 7.3. На такому графіку виділяють три тимчасові зони: зону мінімального навантаження (нічні години, або нічний провал) з потужністю не більше Рмін, зону середнього, або напівпікового навантаження з потужністю Рпк, такою, що Рмін < Рпк < Рмакс, і зону максимального, або пікового навантаження з потужністю не більш Рмакс. Напівпікова зона характеризується одноразовим протягом доби значним зростанням навантаження у ранкові години і її глибоким спадом у кінці доби, а пікова - поруч відносно невеликих підйомів (до рівня максимального навантаження) і спадів (до рівня напівпікової зони) навантаження в денні години доби. У ній зазвичай присутні один або два максимуми споживання електроенергії: ранковий і вечірній.

Перший пов'язаний найчастіше з ранковою зміною роботи промислових підприємств, а другий являє собою поєднання споживання вечірньої зміни підприємств зі споживанням електроенергії в житловому секторі та сфері побутового обслуговування населення. Тому другий пік нерідко перевищує за своєю величиною перший.

У загальному випадку ДГН енергосистеми має провали, підйоми, спади і піки, що чергуються між собою і які визначають в цілому його нерівномірний (нерівний) характер.

Рис. 7.3 - Типовий добовий графік навантаження енергосистеми

Для розрахунку графіків навантаження використовують такі параметри:

1) коефіцієнт нерівномірності a = Рмін / Рмакс;

2) коефіцієнт заповнення b = Рср / Рмакс;

3) максимальний діапазон регулювання навантаження DРмакс = Рмакс - Рмін = DРп + DРпп;

4) напівпіковий діапазон регулювання навантаження DРпп = Рпк - Рмін;

5) піковий діапазон регулювання навантаження DРп = Рмакс - Рпк.