Моя родина у Другій світовій війні

Лещенко Пилип Петрович (прадід студентки 201 групи Юліани Лещенко)

(1895 – 17.11.1983)

Народився у с. Раці Романівського району. У 19 років був мобілізований на Східний фронт Першої світової війни. Пройшов Першу світову війну до кінця, зазнавши лише легких поранень.

В 1941 році в перших рядах був призваний до Червоної армії. Воював у складі 1087 стрілецького полку 322 стрілецької Житомирської Червонопрапорної дивізії. Дивізія брала участь у форсуванні р. Тетерів, звільняла м. Коростень. За чотири дні дивізія пройшла з боями 60 км і перерізала залізницю та шосейну дорогу Житомир-Новоград-Волинський.

31-го грудня 1943 р. увійшла в Житомир і брала участь в зачистці міста від гітлерівців. З 14.07.1944р. дивізія, беручи участь у Львівсько-Сандомирській операції, переходить у наступ і, діючи на напрямку головного удару, прориває оборону ворога. Ранком 27 липня 1944 року входить до Львова, де Пилип Петрович отримав перше серйозне поранення.

У ході війни був двічі важко поранений, але після лікування знову повертався до своєї дивізії.

16.04.1945р. брав участь в Моравсько-Остравський операції, форсував р. Опава в районі Краварже (Чеська Республіка). Нагороджений медаллю «За Перемогу над Німеччиною».

Козуб Микола Григорович (прадід студентки 205 групи Скуміної Вікторії)

(03.05.1915-21.02.2002)

Народився в селі Юрово Олевського району. На службу був призваний у 1939 році. А в 1941 році пішов воювати на фронт. З серпня 1943 по 22 жовтня 1945 перебував на військовій службі в Червоній армії. Був поранений. Нагороджений медаллю «За Перемогу над Німеччиною».

На підставі Указу Президента України від 27 квітня 2001 року №288 Козуб Миколі Григоровичу присвоєно військове звання старшина.