Перспективи розвитку гірськолижніх курортів Сколівського району

З огляду на невпинне зростання популярності й моди на гірськолижний спорт, а також беручи до уваги виняткові особливості(наявні унікальні природні ресурси і значну освоєність), розвиток гірськолижного туризму в Сколівському районі надзвичайно перспективний та економічно доцільний. Незважаючи на природну привабливість, легку транспортну доступність, умовно помірні ціни, відсутність мовного барєра та інші принади, більшість українців все ж таки віддають перевагу подорожам за кордон – до сусідніх Словаччини, Польщі та більш віддалених Австрії та Туреччини. На питання, чому ж вони не обирать Українські Карпати, наші співвітчизники резонно відповідать: замало інформації про курорти та їх реклама, нерозвинена інфраструктура, низький рівень сервісу, зумовлений майже повною відсутністю конкуренції. Та й, зрештою, елементарна інерція подорожей за кордон, укорінена в думці «там краще», яка, своєю чергою ґрунтується на масовій рекламі вітчизняних туроператорів. Зауважимо однак, що останні роки позначені-таки певними кроками в розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі, розбудовуються нові туристичні комплекси. Проте дякувати за ці зміни населення має передовсім своїм підприємливим землякам [ 33 ].

Тож чому карпатські гірськолижні курорти розвиваються не так швидко, як хотілося б, хоч потенційні інвестори вкладають кошти в гірськолижні центри?

Однією з головних проблем є незрозуміла й нестабільна ситуація навколо системи оподаткування. Попри численні й регулярні обіцянки та запевняння вітчизняних чиновників. Ще одна проблема – те, що у структур, які забезпечують побут туристів, належний стан гірськолижніх спусків та інше, немає одного господаря. Цих власників досить багато: лісгоспи, відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури беруть гроші за послуги, але не відомо, як сплачують податки. Для прикладу, сільська рада Славського мусить позичати значні кошти на побудову сучасного водогону, яким згодом користуватимуться всі охочі.

Аналогічну проблему мали наші західні сусіди словаки. Розв’язали ж вони шляхом створення акціонерних товариств, де кожна із зацікавлених у розвитку курорту сторін мала свою частку. Причому інвестиції окупились доволі швидко(протягом трьох-чотирьох років) [ 1, с.5 ].

Звернути уваги потрібно на ще одну проблему: технічний контроль за станом канатних доріг. Контроль передбачуються, але здійснюється формально. Такий стан, пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів. Цікавий досвід наших західних сусідів – Польщі та Словаччини (зокрема курорт Закопане). Курорту дала поштовх державна політика, яка була зорієнтована на зовнішній попит. Держава надала колосальну підтримку малому і середньому бізнесу, давши змогу на розбудову матеріальної та спеціалізованої транспортної інфраструктури.

З наших досліджень стає зрозумілим, що вихід України на світовий ринок з конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою визначатиметься перспективністю політики соціально – економічної реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства Сколівського району. Реалізація різних державних програм, на нашу думку, буде тільки сприяти покращенню туристичного інвестиційного клімату Сколівського району, а це – використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних програм для малого та середнього бізнесу. Необхідна розробка відповідних загальнонаціональних та регіональних програм розвитку вітчизняної тур галузі. Як і участь у їх створенні вітчизняних та закордонних фахівців [ 33 ].

Досліджуючи це питання, стає зрозумілим, які наступні кроки потрібні для вдосконалення гірськолижного туризму в Сколівському районі:

- удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму

- забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України

- заохочення національних та іноземних інвестицій у розвитку індустрії туризму

- створення нових робочих місць

- розвиток в’їзного та внутрішнього туризму

- розширення міжнародного співробітництва

- створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання

Оцінюючи інфраструктури гірськолижніх курортів Сколівського району, їх можна охарактеризувати як недостатньо розвинуту. У вихідні та святкові дні в більшості курортів схили завантажені на 200-300%. У Славському в пікові дні очікування в черзі може досягати 2-х годин, у Буковелі - 1 година. Якщо говорити про готелі, то ситуація аналогічна – дуже важко влаштуватися в пік сезону. Тому 2/3 туристів-гірськолижників проживають у приватному секторі. Далеко не всі садиби, які здаються туристам відповідають стандартам. Тому і ціни під час зимового сезону достатньо завищені [ 45].

Велику увагу слід звернути на питання безпеки. На гірськолижніх курортах Сколівського району важко знайти ті гірськолижні схили, які обладнані за міжнародними стандартами. Щоб вирішити проблему безпеки лижників, потрібен адміністративний підхід. А поки у нас немає структури, що сертифікує схили. Ситуацію могло б змінити залучення інвестицій, бо, якщо позбутися від перерахованих недоліків, гірськолижні обєкти виглядать вельми привабливо в інвестиційному плані. Вигідне географічне положення, залізнична станція з інтенсивним рухом, пряме сполучення з Києвом, Львовом, Харковом, Москвою, розкрученість місця відпочинку та наявність потенційного обслуговуючого персоналу (може бути задіяно доросле населення від Стрия до Воловця), в змозі дати вищі перспективи гірськолижнім курортам Сколівського району.

Перспективною можна вважати гору Писана (1235 м), розташовану не далеко від Славського. За своїми рельєфним параметрами вона не поступається Тростяну. У 2014 році тут змонтувалась сучасна крісельна дорога вітчизняного виробництва. Ще одним цікавим місцем є гора Рожанка.. Але її освоєння (прокладання доріг, інфраструктура) вимагає значних (десятки мільйонів доларів) інвестицій [ 2, с.18 ].

Говорячи про розвиток гірськолижного туризму в Сколівському районі можна не згадати за спортивну базу " Тисовець" яка розташована в 32 км від міста Сколе, в 120 км від Львова, на висоті 1 020 м над рівнем моря. Дорога-серпантин веде наверх все вище і вище, і за перевалом погляду відкривається долина в мовчазному оточенні гір, покритих стрункими, чарівної краси смереками. Сніг тут випадає з кінця листопада і лежить до кінця березня. Тому в Тисовці ідеальні умови для занять зимовими видами спорту: біатлоном, фрістайлом, могулом гірськолижними спусками. Специфіка " Тисовця" пояснюється тим, що він був побудований як спортивна база Радянської Армії. Статус армійської бази збережений і понині, хоча на території і побудований комерційний комплекс котеджів. За нашими даними, комплекс щорічно приймає близько 35 тисяч туристів. Та обставина, що " Тисовець" не може, скинути тягар військово-тренувальної бази, і його віддаленість від населених пунктів зводить до нуля можливість суттєвих капіталовкладень з боку. Цього року Сколівська районна державна адміністрація створила на своєму сайті анкету інвестиційного проекту туричтисної бази «Тисовець»(Додаток 1) а також анкету реконструкції гірськолижного комплексу ФСТ «Динамо» смт. Славське(Додаток 2).

Незважаючи на недоліки та проблеми які існують на гірськолижніх курортах, кожного року з настанням зимового сезону мільйони туристів та любителі гірськолижніх схил відвідують гірськолижні курорти Сколівського району. В зв’язку з тим, ми відібрала 10 гірськолижних центрів - дев'ять карпатських і один кримський, запропонувавши турфірмам оцінити їх за критеріями:

- Співвідношення ціна-якість засобів розміщення

- Якісний рівень лижних трас

- Наявність закладів харчування та рівень їх сервісу

- Наявність розважальних та рекреаційних закладів

- Наявність екскурсійних об'єктів, відображення місцевого колориту

Розрахувавши середнє арифметичне за всіма критеріями окремо, ми вивели середнє арифметичне усіх компонентів, назвавши його – загальна оцінка. Значення є математичним, і може відрізнятися від особистих вражень туристів. Однак як сукупність ознак якісного відпочинку така оцінка відповідає загальноприйнятим у світі методикам. В опитуванні взяло участь 10 фахівців львівських туристичних компаній. Коментарі надавали як і офісні працівники так і професіонали, які самі неодноразово каталися в українських Карпатах та Кримських горах. Ми також звернулася за інформацією до лижного ресурсу https://www.skier.com.ua та попросила його адміністратора Василя Гришка, досвідченого лижника, дати власну оцінку запропонованим курортам. Перше місце в рейтингу з однаковим загальним балом 4 розділили Буковель і Славське.(табл.1.2.).

Оцінюючи Буковель всі респонденти одностайно зазначали або " дорого", або " дуже дорого". Найдорожчий і найпрестижніший з українських гірськолижних курортів, Буковель отримав у графі " Проживання" 4 бали. Як в готелях високого класу, так і у трохи скромніших приватних садибах, ціни досить завищені. До того ж, цінова політика не гнучка готелі часто пропонують виключно кількаденні пакети. Попри деяку невідповідність " ціни-якості" Буковель все одно займає перше місце, і не те є об'єктивні причини. Бувалі лижники хвалять якість трас, продовжуючи жалітися на високі ціни на витяги-підйомники. Зате, різний рівень трас приваблює сюди як новачків, так і професіоналів, є освітлені траси, снігові пушки. У Буковелі біля підніжжя однойменної гори компактно розміщена вся інфраструктура, починаючи від прокату лиж, закінчуючи ресторанами і готелями, а рівнем технічної оснащеності курорт мало чим поступається західним сусідам [ 33 ].

Таблиця 3.2

Рейтинг гірськолижного курорту «Буковель»

Гірськолижній курорт Славське - це одне із улюблених місць українських лижників. Тут турист має можливість обирати і де зупинитися, і де поїсти, і чим зайнятися aprè s ski - " після лиж". Досить високі 4, 2 бали Славське отримує за кількість закладів харчування та рівень обслуговування. " Найкраще харчування на горі - в Славському" - розповідає Василь Гришко.(табл.3.3).

Таблиця 3.3

Рейтинг гірськолижного курорту «Славське»

Друге місце несподівано посіли молоді курорти Подобовець і Пилипець. Тут хороше співвідношення ціни і якості послуг, непогані лижні траси і дуже затишно.(табл.3.4). Пилипець і Подобовець - це два села і дві гори, розташовані на відстані 30 км одна від одної. А неподалік Пилипця є іще одна гірка, що популярна серед початківців, яка має назву Магура. Основну масу туристів приймає на себе приватний сектор обох сіл. Курорт ще недостатньо " розкручений", проте вже має непогану і досить затишну інфраструктуру.

Він приваблює до себе активних лижників, маючи хороших вибір трас. Але за відсутністю снігу в Карпатах кататися скрутно, бо технічною оснащеністю курорт ще похвалитися не може.

Таблиця 3.4

Рейтинг гірськолижніх курортів Подобовець/Пилипець

Третє місце через відомі на всю Україну лижні гірки зайняв курорт Драгобрат. (табл.3.5). За трасами тут ретельно доглядають, на схилах працює ратрак, а на прокат можна взяти досить непогане спорядження. На Драгобрат немає сенсу приїздити курортникам, які не катаються на лижах, так як ні різноманіттям екскурсійних об'єктів, ні розважальних закладів курорт похвалитися не може. Наприклад, розваги тут обмежуються сауною, що є при кожному готелі, вечірніми катаннями й гірськими походами, дозвіллям у ресторані та кількох колибах.

Таблиця 3.5

Рейтинг гірськолижного курорту «Драгобрат»

Кримський Ай-Петрі посів четверте місце в рейтингу завдяки своїй унікальності. Загальний бал який отримав цей курорт 3, 5.

На п'ятому місці опинилися курорти Тисовець, Красія та Ворохта. Гірки обслуговують крісельний і три бугільних підйомники до 4 трас, ратрак для їх підготовки, пункти прокату спорядження. Щоправда, проїзд на підйомниках - для людей зі стійкою психікою, оскільки їх давно вже ніхто не оновлював. Втім, база потроху відроджує свої гірськолижні традиції. Рекомендований лижниками по співвідношенню ціни і якості, Тисовець оцінений туроператорами лише в 3, 7 бали, і тільки в 3 бали його оцінив експерт Василь Гришко [ 4, с.25 ].

Курорт Красія опинився на шостому місці.

Курорт Ворохта опинився на сьомому місці. Тут розташувався комплекс з чотирьох трамплінів. Саме вони і є основною гірськолижною принадою курорту. Щоправда, підйомник, який до них веде, застарілий, як розповідає інструктор Тернопільського обласного спортивно-туристського клубу Олександр Рибаков, і потребує термінового ремонту [ 7, c.45 ].

Селища Яблуниця і Синяк розділили поміж собою шосте місце рейтингу. Ціни в Яблуниці нижчі, ніж у Славському чи на Драгобраті, проте вибір та якість послуг також значно нижчі. Туроператори радять зупинятися в приватних садибах, радше, ніж у місцевих готелях.

Отже, роблячи висновки з даного опитування, можна сказати, що гірськолижній курорт «Славське» залишається одним із найприбутковішим і найвідвідуванішим гірськолижнім курорт Сколівського району. Наступне місце віддаємо гірськолижному курорту «Плай» і на жаль, з не досить розвиненою інфраструктурою та застарілою базою гірськолижній курорт «Захар Беркут» опиняється на третьому місці.

Переваги гірськолижніх курортів – розвиток інфраструктури. Це матиме успіх коли громадські ініціативи співпрацюватимуть з бізнесом. Приклад цьому є гірськолижній курорт «Плай». Так, у 2015 році Михайло Ватагович вклав $  20 млн в гірськолижній курорт «Плай». На гірськолижному курорті «Плай» в рамках реалізації проекту були введені в експлуатацію спортивний комплекс загальною площею 5, 2 тис. Кв. м, а також пункт прокату гірськолижного спорядження та кафе на 1, 6 тис. кв. м. Про це йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України. Директор комплексу Семен Балицький пояснює, що в критому об'єкті планується проводити спортивні змагання. Суму інвестицій у відкриття нових об'єктів Балицький не назвав. Але за оцінкою аналітика консалтингової компанії SV Development Сергія Костецького, у відкриття двох об'єктів необхідно було вкласти близько $ 6 млн. Це не єдині споруди, які були введені в експлуатацію в поточному році, розповідає Семен Балицький. За його словами, в цьому році було відкрито новий шестиповерховий готель, в якому розташовується 20 трикімнатних апартаментів і близько 40 двокімнатних. Крім цього, зазначає Балицький, на території «Плаю» ведеться будівництво котеджів площею від 70 до 300 кв. м. «Всього планується звести 80 об'єктів, які будуть здаватися в оренду туристам», - каже Балицький. Суму інвестицій в реалізацію всіх цих проектів він назвати відмовився. Але за оцінкою Сергія Костецького, всього в об'єкти «Плая», здані в поточному році, інвестовано близько $ 20 млн.

«Внутрішній туризм розвивається, тому нові гірськолижні комплекси будуть затребувані», - вважає заступник директора з розвитку девелоперської компанії «Стокман» Сергій Овчинников. Солідарний з ним і директор гірськолижного комплексу «Мигово» Ярослав Пацарнюк, за словами якого, на протязі останніх декількох років кількість відпочиваючих росло на 20% в рік. «У нинішньому сезоні їх кількість зменшилася в три рази», - говорить він і додає, що це обумовлено відсутністю снігу на різдво і політичною кризою.

«Плай» міг би переманити туристів, які відпочивають на інших українських гірськолижних курортах, прогнозує керівник Центру туристичної інформації Володимир Царук. Він пояснює, що великою його перевагою є невисокі, порівняно з «Буковелем», ціни. Царук зазначає, що конкурентами «Плаю» є українські гірськолижні комплекси «Буковель», «Мигово», Славське, Драгобрат. «Молоді люди люблять освоювати нові траси», - зазначає він. У той же час лижники, які катаються за кордоном, не переорієнтуються на українські курорти. «Інфраструктура за кордоном розвинена набагато краще», - каже Царук і додає, що щорічно іноземні курорти відвідує 250-300 тис. Українців. Яка кількість туристів щорічно катається на лижах в Україні, ніхто не підраховував [ 20, с.55 ].

У той же час інші українські курорти не мають наміру втрачати туристів. Так, у вересні 2014 р в гірськолижному комплексі «Буковель» відкрився п'ятизірковий готель Radisson Blu Hotels & Resorts на 252 кімнати. У «Мигово», за словами Ярослава Пацарнюка, в наступному році планується відкрити нову трикілометрову трасу середньої складності. За його словами, її обслуговуватиме новий крісельний підйомник, монтаж якого вже почався.

У перспективі на " Плаї" хочуть організувати кінні та велосипедні маршрути, усі атракції максимально берегтимуть природу. Планують також закупити кілька квадроциклів, однак для їхньої експлуатації обов'язково прокладуть спеціальні дороги, аби не шкодити гірським схилам.

За словами Ігоря Свистуна, голови Сколівської райдержадміністрації, функціонування підприємства дає " хліб" селу Плав'є поблизу відпочинкової території. Наразі на ПП " Плай" працює тисяча людей, стільки ж проживає у прилеглому селі. Як розповів пан Свистун, левову частку селян залучено до роботи на спуску, ще низка взялася за зелений туризм, приймаючи охочих відпочити на турбазі, яким забракло місця. На думку Степана Лукашика, начальника головного управління архітектури, містобудування та просторового розвитку ЛОДА, нині ще рано говорити про рівень " Буковелю" на Львівщині, хоча відповідні проектні напрацювання у цьому руслі вже є, зокрема й розбудова " Плаю". Однак оптимізму нашим посадовцям не бракує - Львівщина, на думку чиновника, надолужить рівень Івано-франківщини вже за два роки, а, ймовірно, й раніше. Проекти за прикладом " Буковелю" подали цього року підприємці з Тисовця та Славська. На їхню реалізацію знадобиться близько двох років, якщо в країні буде стабільність - це найважливіший чинник для будь якого почину», - прокоментував пан Лукашик.