Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Компенсаційна теплова потужність для системи періодичного опалення приміщення
|
|
Періодично опалювані приміщення потребують додаткову теплову потужність, для того, щоб як найшвидше досягти необхідної внутрішньої розрахункової температури, після її пониження в результаті відключення системи опалення.
Величина компенсаційної теплової потужності залежить від наступних факторів:
- теплоємності будівельних матеріалів;
- відведеного часу на розігрів приміщення;
- ступеня зниження температури приміщення під час відключення опалення;
- характеристик системи управління.
Теплопідвищувальна потужність не завжди є необхідною, наприклад у випадках:
- система управління може скасувати відключення опалення, протягом найхолодніших днів;
- тепловтрати (вентиляційні) можуть бути зменшені протягом періоду відключення опалення.
Теплопідвищувальна потужність має бути погоджена із замовником будівництва.
Величина компенсаційної теплової потужності може бути визначена детально, за допомогою динамічних обчислювальних процедур (методів).
У наступних випадках, спрощений метод розрахунку, наведений нижче, може бути застосований для визначення теплопідвищувальної потужності, необхідної для теплогенератора та випромінювачів тепла (опалювальних приладів):
Для житлових будівель:
- період обмеження в межах 8 годин (нічне відключення);
- споруда є масивною (не дерев’яна конструкція).
Для нежитлових (громадських) будівель:
Ø період обмеження знаходиться в межах 48 годин (відключення на вихідні);
Ø період зайнятості протягом робочих днів є більший за 8 годин на день;
Ø внутрішня розрахункова температура знаходиться в межах 20-22°C.
Необхідно приймати до уваги, що для теплових випромінювачів з високою термічною масою, потрібно більше часу для розігріву.
Додаткову компенсаційну теплову потужність для системи періодичного опалення, яка враховує ефект тимчасовості обігріву приміщення ФRH, i, за спрощеним методом слід обчислювати за формулою
ФRH, i = Аі · fRH, Вт (23)
де: fRH - питома додаткова компенсаційна теплова потужність для системи періодичного опалення, Вт/м2.
Значення питомої компенсаційної теплової потужності fRH наведеної в таблиці 11 визначають залежно від масивності будівлі за додатком Н до ДБН В.2.5-67: 2013 або національним додатком до ДСТУ Б ЕN 12831; за відсутності останнього, за додатком D.6 [2].
Таблиця 11.
Питома компенсаційна теплова потужність fRH при періодичному опаленні
| Період зниження температури повітря (невикористання приміщення), год | Тривалість зниження температури, год | Тривалість розігріву, год | Кратність повітрообміну під час зниження температури повітря приміщення, год-1 | ||||
| 0, 1 | 0, 5 | ||||||
| Ефективна здатність до акумуля-ції теплової енергії приміщенням | |||||||
| мала | середня або велика | мала | середня або велика | ||||
| питома надбавка fRH, Вт/м2 | |||||||
| 8 год (наприклад, нічне зниження у квартирі) | 7, 5 | 0, 5 | |||||
| 14 год (наприклад, нічне зниження в офісі тощо) | 13, 5 | 0, 5 | |||||
| 62 год (наприклад, зниження у вихідні) | 61, 5 | 0, 5 | ≥ 100 | ≥ 100 | |||
| ≥ 100 | |||||||
| ≥ 100 | |||||||
| 168 год (наприклад, зниження впродовж тижневої відпустки) | 167, 5 | 0, 5 | ≥ 100 | ||||
| ≥ 100 | |||||||
| ≥ 100 | |||||||
| ≥ 100 | |||||||
| Примітка 1. Кратність повітрообміну слід приймати рівною 0, 1 год-1 у період невикористання приміщення за умови закритих вікон та дверей; Примітка 2. Ефективну здатність до акумуляції теплової енергії допускається приймати наближено за характерними ознаками огороджувальних конструкцій приміщення: - мала (підвісна стеля, балочне перекриття тощо та стіни з легких будівельних конструкцій, наприклад, каркасні, з теплоізоляційних бетонів, дерев’яні, гіпсокартонні з повітряним або теплоізоляційним прошарком тощо); - середня (бетонна стеля зі стінами з легких будівельних конструкцій або підвісна стеля, балочне перекриття тощо зі стінами з бетонну, цегли, природного каменю тощо); - велика (бетонна стеля зі стінами з бетонну, цегли, природного каменю тощо). Примітка 3. Проміжні значення питомої надбавки слід визначати методом лінійної інтерполяції. | |||||||
За масивністю будівлі поділяють на:
Ø масивні – бетонні підлоги та стелі в поєднанні з цегляними або бетонними стінами;
Ø середньої масивності;
Ø легкі – підвісні стелі та фальш підлоги з легкими стінами.
Питому надбавку потужності fRH, Вт/м2, допускається приймати за таблицею Н.1 для приміщень з наступними характеристиками:
· рівень теплоізоляції не нижче від визначеного у ДБН В.2.6-31;
· середня висота приміщення не більша ніж 3, 5 м;
· кратність повітрообміну приміщення впродовж розігріву не вище ніж 0, 5 год-1;
· зниження температури повітря приміщення становить не нижче ніж 15 º С.
Для приміщень з постійним тепловим режимом питому надбавку приймають рівною нулю.
У добре ізольованих та повітронепроникних (герметичних) будівлях, сумарне падіння внутрішньої температури протягом відключення більше ніж на 2-3°К не рекомендується та залежить від кліматичних умов і теплової маси будівлі.